Зарубіжна художня література

Едґар Аллан По. Повне зібрання прозових творів. Том 1

По, Едґар Аллан. Повне зібрання прозових творів т. І: повісті, оповідання / Едґар Аллан По; — пер. з англ.: О. Українець, К. Дудка, Р. Доценко, О. Фешовець — К.: Вид-во Жупанського, 2020. — (Майстри готичної прози). — 408 с.





До першого тому повного зібрання прози культового американського класика готичної та химерної літератури Едґара Аллана По увійшли твори, написані у період 1832–1838 років – від найпершого оповідання у жанрі горор, «Метценґерштайн», і аж до відомих класичних «Рукопис, знайдений у пляшці», «Береніка», «Незрівнянна пригода такого собі Ганса Пфааля», «Король Чума», а також найзагадковіший його твір, над інтерпретацією якого й досі б’ються дослідники творчості письменника – роман «Оповідь Артура Ґордона Піма з Нантакета».

 


Жах і фатум чигали на людей у всі часи. Чому ж тоді стільки уваги приділяти історії, яку я оце збираюся оповісти? Вдовольнімося тим, що в період, про який я розповідаю, в глибинці Угорщини існувала тривка, хоч і прихована віра в доктрини метемпсихозу. Про самі доктрини – себто про їх фальшивість чи ймовірність – я не скажу нічого. А проте підозрюю, що наша недовірливість – як ла Брюєр казав про всі нещастя – «vient de ne pouvoir être seuls5».

 

Проте є дещо в цих угорських забобонах [(які римляни по-значали словом religio)], що стрімко зводить їх до абсурду.

 

І. Дізраелі каже, що «жодна система не є настільки проста і несуперечна для розуміння». Подейкують, що полковник Ітан Аллен, «Хлопець Зеленої Гори», також був великим послідовником вчення метемпсихозу (прим. автора).

 

Вони – угорці, тобто – суттєво відрізнялися від своїх східних володарів. От, скажімо, «душа» – як-то казали (тут я наводжу слова одного парижанина, славного вельми гострим розумом та глибокою ерудицією) – «ne demeure qu’un seul fois dans un corps sensible: au reste – un cheval, un chien, un homme meme, n’est que la ressemblance peu tangible de ces animaux».

 

Родини Берліфітцінґів та Метценґерштайнів століттями перебували на ножах. Ніколи ще два такі знакомиті доми не були затруєні такою обопільною ворожістю. [І направду, в той час, як спостерегла одна карга, зсохла і моторошна з виду, було так, що «швидше вогонь і вода змішаються, ніж Берліфітцінґ потисне руку Метценґерштайну»]. Коріння тієї ворожнечі належало шукати в словах прадавнього пророцтва: «Страхітливе падіння спіткає шляхетний дім, коли, наче верхівець над конем, смертність Метценґерштайна здобуде гору над безсмертям Берліфітцінґа».


 

читайте також

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект