Джон Ґрішем. Острів Каміно

У восьмій книжці циклу романів «Хроніки Амбера» Мерліна, головного героя другого п’ятикнижжя, переслідують невідомі вороги. Це вони заманюють Мерліна у світ галюцинацій його приятеля Люка, де він зустрічається з героями Задзеркалля, сходиться у двобої з Вогняним Янголом, це вони стоять за його братом Юртом у жорстокій сутичці у Вежі Чотирьох Світів. І, навіть роздивившись нарешті під Синьою Маскою обличчя, яке він найменше сподівався побачити, Мерлін усе ще дуже далекий від того, аби зрозуміти першопричини всього, що відбувається…

Якби ви мали вибір між здатністю викривати брехню і здатністю знаходити істину, що б обрали? Досі я вважав, що це лише різні способи назвати одне й те ж, але тепер змінив свою думку. Більшість моїх родичів, наприклад, так само добре бачать наскрізь усілякі хитрощі, як і вдаються до них. Проте я жодним чином не впевнений, що вони надто переймаються істиною. З іншого боку, я завжди відчував, що є щось шляхетне, особливе, почесне в пошуках істини, і зробити це спробував, створюючи Колесо-Привид. Мандор, утім, змусив мене засумніватися. Невже я насправді ганяюся за протилежністю істини?

Звісно, усе не так просто й чітко. Я розумів, що це не та ситуація, де стоїть питання «або-або», і третього не дано; це, радше, питання намірів. Проте раптом мені захотілося визнати, що, можливо, я впав у крайнощі, дійшовши до безглуздя, до ризику заради ризику, водночас дозволивши надто довго дрімати своєму логічному мисленню.

Тому до пропозиції Фіони я поставився вдумливо.

— А чому ця штука є такою вже загрозою? — поцікавився.

— Це тіньова буря, що набула форми торнадо, — відповіла вона.

— Такі явища спостерігались і раніше, — заперечив я.

— Це правда, — визнала вона, — але вони мали тенденцію переміщатися Тінями. Цей торнадо також може сягати Тіні, одначе він стоїть на місці. Він уперше з’явився кілька днів тому й відтоді абсолютно не змінився.

— А скільки це за амберським часом? — запитав я.

— Десь півдоби. Чому запитуєш?

Я здвигнув плечима.

— Не знаю. Просто поцікавився. Але хай там як, а я не бачу, щоб він становив загрозу.

— Я вже казала тобі, що таких бур значно побільшало після того, як Корвін намалював зайвий Лабіринт. Тепер змінюється не лише кількість бур, а й характер цих бур. Ми маємо невідкладно з’ясувати все щодо того Лабіринту.

Мені вистачило миті, аби збагнути, що той, хто зможе контролювати татків Лабіринт, стане володарем жахливих сил. Чи володаркою.»