* ESC - закрити вікно пошуку

Головна Книжковий Арсенал 2019 Мистецькі видання

Мистецькі видання

350₴

Поліна Ліміна. Божена Чагарова: діалектична матриця

Ліміна Поліна. Божена Чагарова: діалектична матриця / Поліна Ліміна. – Київ : Видавництво «Родовід», Artbook Publishing House, 2019. – 88 с. ISBN 978-617-7482-33-7

Твори Божени пропонують не просто художній текст, а цілу мову, якою розмовляє художниця. Навіть не так: мову, яку художниці довелося винайти для можливості свого існування.

Цитати з інтерв’ю із Чичканом-старшим, Пінчуком, Заболотною, Соловйовим, Троїцьким – вишиті хрестиком. Вислови українських політиків – вишиті хрестиком. Уривки з творів Шекспіра, Шиллера, Панаса Мирного, Рильського та Леніна – вишиті хрестиком. Дивні образи людей з п’ятьма головами, свиней, корів, химерних будинків, Ісуса та пекельного вогнища – вишиті хрестиком. І все це може бути на одній роботі. Але, що найбільше дивує, воно складається в щось чітке та кришталево прозоре.

А ще Божена Чагарова дуже симетрична. Не тільки в роботах, де фрагменти вишивки рівномірно розподіляються на ліву й праву частини. Цікавіше симетрія «високої» та «низької» культури. На кожну ситуацію сучасного мистецтва, яку споглядає художниця, вона неодмінно знайде відповідь із життя своїх односельчан. Таке собі збереження рівноваги, майже заклик: а давайте візьмемо ваші «елітарні» ідеї та подивимось, як вони будуть функціонувати без вихолощених, доволі нереалістичних і штучних умов «інтелігентного» життя?

Номер стенду: В 2.09

Назад до вітрини

читайте також

Подільський килим

Володимир Титаренко

Родовід

Чотири стіни та дах

Рейнір де Ґрааф

КЕНЕКШЕНС

Казимир Малевич. Київський аспект

Тетяна Філевська

Родовід

Українська ідентичність у графічному дизайні 1945-1989 років

Василь Косів

Родовід

650₴

350₴

350₴

900₴

Володимир Титаренко. Подільський килим

У цій книжці вперше під однією обкладинкою представлено розмаїття килимів із геометричними орнаментами з музейних збірок Києва, Львова, Вінниці, Житомира й інших міст, а також із приватних колекцій. Увагу зосереджено на килимарській традиції Поділля, бо саме в цьому регіоні України вона була особливо багата й різноманітна. «Тут орнаментальні композиції будуються на комбінаціях ромба, квадрата чи прямокутника, хрестоподібних елементів, ритмічно ламаних ліній, трикутника й інших геометричних форм і конфігурацій, – ідеться у вступній статті Володимира Титаренка. – Такі килими виробляли в осередках на всій території регіону, розмаїття їх орнаментальних композицій – широкого діапазону, від простих до найскладніших, – найдавнішого походження».

«У всіх своїх польових експедиціях та мандрах селами й містечками східно-подільського краю – майже сорок років – я звертав увагу на орнаментику в першу чергу, – зазначає автор. – Можливо, мої скромні розглядання подільських килимів стануть у нагоді молодшим дослідникам, дизайнерам, мистцям».

Читати більше

Номер стенду:В 2.09

Рейнір де Ґрааф. Чотири стіни та дах

У книзі автор розмірковує над історією та природою професії архітектора, розглядаючи глобальні й індивідуальні фактори, які на неї впливають, та врешті-решт доходить до висновку, що за постійними світовими революціями незмінною залишається основа архітектури — чотири стіни та дах над головою.

Рейнір де Ґрааф малює чесну картину того, що сьогодні означає бути архітектором, розповідаючи іронічні історії зі своєї практики та буденної роботи відомого офісу, а також критично розмірковуючи над ключовими процесами в архітектурі і міському плануванні за останні чверть століття. Книга складається з яскравих безкомпромісних розповідей, які водночас вражають своєю глибиною та спонукають до роздумів.

Читати більше

Номер стенду:

Тетяна Філевська. Казимир Малевич. Київський аспект

Збірник статей «Казимир Малевич. Київський аспект» включає 18 досліджень теми Малевича київського періоду, його українських 17-ти років, творчості мистця під час викладання в Київському Художньому Інституті, паралельні порівняння його стилю, стосунків з іншими мистями того часу, нові біографічні дослідження, ін. Авторами статей є найавторитетніші дослідники Малевича в Україні та міжнародні малевичезнавці: Жан-Клод Маркаде, Крістіна Лоддер, Ірiна Вакар, Мирослава Мудрак, Івона Люба, Александр Лісов, Дмитро Горбачов, Тетяна Філевська, Сергій Побожій, Остап Ковальчук, Ярина Цимбал та ін.

Відкриття «українського» Малевича триває. Та це лише верхівка айсберга в більшому
й ґрунтовнішому процесі — дослідженні «материка українського авангарду», як
окреслив це явище Дмитро Горбачов. Час невмолимо віддаляє нас від тих подій, про які
сьогодні так мало знаємо, і ниточки, що нас пов’язували, заховано в історії, загублено, а
то й утрачено: архіви знищено, абстрактні твори спалено, пам’ять сублімовано, важливі
діячі випали з історії. І попри те, «наші 20-ті» стають ближчими. З небуття повертаються
імена, знаходяться нові документи й цілі архіви, які дозволяють факт за фактом
відновити неоднозначну реальність сторічної давнини.

Читати більше

Номер стенду:В 2.09

Василь Косів. Українська ідентичність у графічному дизайні 1945-1989 років

Монографія розкриває особливості зображення української ідентичності в графічному дизайні Радянської України та української діаспори 1945-1989 рр. На матеріалах українського радянського плакату й обкладинок періодичних видань діаспори, архівних документів та інтерв’ю з авторами з’ясовуються контексти появи творів, окреслюється семантика символів, які застосовувалися для візуальної репрезентації української ідентичності, розкриваються засоби творення образів України й українців, проводиться аналіз стилістики зображень, її зв’язок з дизайнерськими напрямами ХХ століття.

На початку 1960-х рр. плакати, які зображають героїв праці, перетворюються на монументальні портрети, де, крім голови героя, вміщається лише фрагмент вишитої сорочки та елементи місцевого пейзаж. Очевидно, така зміна пов’язана з появою телебачення, завдяки якому обличчя відомих українців стали впізнаваними. Ще один варіант кар’єрного зростання для молодого селянина в українському радянському плакаті (особливо другої половини 1940-х —1950-х pp.) — покинути село й стати робітником. Кампанії із залучення молоді до індустріалізації країни показують юнаків-селян у вишитих сорочках, які обирають або вже обрали робітничу професію і вирушають на «будови країни». Вони поступово позбуваються «зайвих» елементів національного костюму, переодягаючись у робітничий одяг.

Читати більше

Номер стенду:В 2.09

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Разово Раз на місяць