Телевізійна продюсерка Сідні Раян, відома своїми документальними фільмами про невинно засуджених, береться за новий проєкт. Тепер на глядачів чекає сповнена карибської екзотики історія про холоднокровне вбивство десятирічної давнини. Документалка «Дівчина з “Цукрового берега”» одразу набуває широкого розголосу. Адже в її основі захоплива таємниця: чи справді Ґрейс Сіболд убила свого хлопця Джуліана під час відпустки на Карибах, чи вона стала жертвою обставин і жахливої поліцейської некомпетентності? Поринувши в минуле, Сідні доказ за доказом складає пазл цієї непростої справи, все ближче підступаючи до правди. Чи зможе продюсерка довести невинність Ґрейс, а може, вона лиш маріонетка в цій зловісній історії?
Ґрейс пробурмотіла ледь чутне «так».
— Ви маєте право звернутися до суду присяжних.
Ґрейс похитала головою й знову пробурмотіла. «Ні».
Суддя тричі грюкнув, коли адвокат Ґрейс Сіболд спробував підтримати її. Тіло Ґрейс обм’якло, і вона всією вагою навалилася на адвоката, тож він переклав її на той-таки дерев’яний стілець, що до цього порушив тишу судової зали. Констебль швидко підійшов до Ґрейс й узяв її під руки, щоб відвести за ґрати.
Хоч суддя не припиняв стукати молотком, репортери викрикували питання вслід Ґрейс, яку виводили із зали суду.
— Ґрейс, ви дійсно зробили це?
— Ви винні?
— Чи оскаржуватимете ви це рішення, Ґрейс?
— Чи жалкуєте ви про скоєне?
— Ви хочете сказати щось родині Джуліана?
Один особливо впертий проліз до огорожі, перехилився через перила з червоного дерева, щоб якомога ближче бути до дверей, до яких констебль вів Ґрейс.
— Ґрейс! — наполегливо вигукнув він, привернувши її увагу.
Дівчина подивилася на нього. Коли їхні очі зустрілися, репортер перехилив мікрофон через огорожу, зменшуючи відстань до неймовірних тридцяти сантиметрів.
— Чому ви вбили Джуліана?
У відповідь на пряме запитання репортера Ґрейс лише кліпнула. Констебль відштовхнув мікрофон убік і провів дівчину крізь двері, лишаючи позаду репортерів, що кричали й клацали камерами.