Ростислав Семків. Уроки короля жахів: Як писати горор

«Випивка: Історія однієї любові» — це болісна і щира життєва хроніка Керолайн Непп, напозір успішної молодої журналістки, про її любовні стосунки з алкоголем, які тривали понад двадцять років.

Це була любов з першого погляду. Краплини вологи на охолдженій пляшці. Те, як дзвеніли келихи і лилася розмова. Потім любов перетворилася на одержимість: як вона ховала пляшки за холодильником свого коханого; як вставала з-за столу і непомітно пробиралася у ванну; як йшла з роботи одразу до бару. А тоді, як багато інших історій любові, все розпалося.

Керолайн вперше спробувала алкоголь у чотирнадцять. Вона пила протягом навчання в університеті Ліги Плюща, а потім – протягом успішної кар’єри редакторки та авторки колонок за які отримала визначні нагороди. На публіці Керолайн Непп була слухняною дочкою та вишуканою професіоналкою. Наодинці – пила до забуття.

Ці вражаюче відверті мемуари оголюють авторку, сімейні міфи та руйнівні стосунки, які часто присутні при вживанні алкоголю. Понад усе це історія любові на всі часи: повна пристрасті та розбитих сердець, зради та бажання, це історія тріумфу над болем та обманом, які характерні для життя з алкогольною залежністю.

Вже наприкінці я тримала вдома дві пляшки коньяку: одну напоказ на кухонному столі та іншу — справжню — глибоко в кухонній шафці поруч зі старим тостером. Рівень рідини в пляшці напоказ залишався більш-менш стабільним, знижуючись на сантиметр, а то й менше, за тиждень.

Рідина у справжній пляшці зникала досить швидко, бувало, навіть і за кілька днів. У той час я жила сама і все одно продовжувала так робити. Мені навіть на думку не спало облишити це: завжди було важливо не втрачати обличчя.