Букерівська премія-2026 оголосила переможця

Британський письменник М. Джон Гаррісон став лавреатом Букерівської премії 2026 року за роман The End of Everything («Кінець усього»). Про це повідомили на сайті премії.

У 81 рік Гаррісон став найстаршим лавреатом в історії премії. Досі рекорд належав Маргарет Етвуд, яка отримала Букера 2019 року у 79 років. The End of Everything — 13-й роман письменника і його перша номінація на Букерівську премію.

«Члени журі Букерівської премії цілий день обговорювали шість чудових романів цьогорічного короткого списку, а тоді одностайно вирішили присудити премію 2026 року роману The End of Everything М. Джона Гаррісона. Ця книжка перевертає тебе догори дригом, викликає іронічну усмішку і, як не дивно з огляду на тему, залишає по собі дрібку оптимізму. У центрі історії — Філліп Теннент і його літня тітка Марні. Вони живуть на південному узбережжі Англії через кілька десятиліть від сьогодні, за кілька років після загадкової катастрофи: вторгнення “iGhetti”.

Соціальні норми зруйнувалися, закон і порядок опинилися в руках самосудників, а у вашому саду цілком може лежати розбитий літак. Попри це, люди намагаються якось жити далі й навіть удають, що все як завжди (дитячі свята й ранкова кава в кафе на узбережжі). Дехто відчайдушно намагається збагнути, що сталося. Але одна з головних думок книжки в тому, що якщо, чи коли, такий апокаліпсис настане, він буде незбагненним. І старі правила теж утратять значення. Філліпові дістається “предмет”, знайдений на пляжі, — грудка желе, яка швидко росте, починає говорити й указувати своїм людським доглядачам, що робити. Це політика сьогодення крізь лінзу майбутнього», — сказала голова журі Мері Бірд.

В анотації до роману йдеться: «Філліп Теннент заробляє на життя на лінії прибою, збираючи артефакти, які виносить із Ла-Маншу. Минули роки відтоді, як криза все змінила, але її справжня природа досі незрозуміла. Уряд ледве працює, моря повні нових істот, Європу десь загубили. Це схоже на кінець. Тепер Філліп виловив із води предмет, який не може залишити собі. Істоту, що постійно змінюється. Артефакт, який він мусить віднести вглиб суходолу, поки той не зруйнував усе, що Філліп знає».

«Багато попередніх лавреатів Букерівської премії запозичували у своїх творах риси наукової фантастики, але М. Джон Гаррісон — перший переможець, який вийшов зі справжнього світу фантастики. Він по-справжньому оригінальний мислитель, письменник поза жанрами, який серйозно ставиться до ідей. […] Гаррісон із документальною точністю описує вигаданий постапокаліптичний ландшафт, усіяний великими мовними моделями. Як і його персонаж-збирач Філліп, Гаррісон — колекціонер: усе життя він збирав слова для речей, які більшість людей і не подумали б назвати. Його речення — колажі напруженої описової точності», — зазначила виконавча директорка Фонду Букерівської премії Ґабі Вуд.

«Я справді не думав, що стоятиму тут сьогодні ввечері. Нарешті я почуваюся справжнім письменником — геть невпевненим у собі. Премії на кшталт цієї, хоча таких премій, як Букер, більше немає, дуже важливі в ландшафті індустріалізованої художньої літератури», — сказав Гаррісон.

На пресконференції після церемонії письменник додав, що жанрові рамки «калічать» автора, а Букер «дає дозвіл бути тим, ким ти є, без ярлика, постійно приліпленого до чола».

В інтерв’ю для премії Гаррісон розповів: «Місце дії підказали мистецькі містечка на східному узбережжі Великої Британії. Я люблю це узбережжя на всьому його протязі, від Гастінгса до Темзи, навіть аж до Саффолка. Теми й сатиру підказали поточні події: що стається, коли всі наші очікування й пояснення світу перетворюються на нескінченну катастрофу, але нам однаково треба якось жити?»

Роман уже отримав відгуки британських критиків. Гелен Макдональд у рецензії для The Observer згадала й Україну: «Символічно, що ця книжка з’явилася цього постпандемічного, постнеоліберального, постбрекзитного, пост-усього літа, у час згубних ринків прогнозів, штучного інтелекту, який усе псує, тіктокерів, що оспівують натрієві ліхтарі, лукмаксерів [чоловіків, які одержимо “вдосконалюють” свою зовнішність], повеней, інфраструктури, що розвалюється, українських полів, які виблискують заметами оптоволоконного кабелю, і рингу для боїв без правил, який будують на газоні Білого дому. Не думаю, що цього року, а може, й десятиліття, я прочитаю кращу книжку».

Переможця оголосили 9 листопада 2026 року на церемонії в Old Billingsgate у Лондоні. Гаррісон отримав 50 тисяч фунтів стерлінгів і трофей, який йому вручив торішній лавреат. Під час церемонії показали уривок із роману у виконанні британської акторки Кетрін Гантер.

Роман вийшов у британському видавництві Serpent’s Tail, що належить незалежному видавництву Profile Books. Для Serpent’s Tail це перша перемога в Букерівській премії після п’яти номінацій.

Цього року на премію подали 163 книжки. Окрім роману Гаррісона, до короткого списку увійшли:

1. The Disappearers, Марлон Джеймс;
2. Black Bag, Люк Кеннард;
3. May We Feed the King, Ребекка Перрі;
4. The Things We Never Say, Елізабет Страут;
5. John of John, Дуглас Стюарт.

Кожен із фіналістів отримає по 2,5 тисячі фунтів стерлінгів. Журі премії очолила дослідниця античності й телеведуча Мері Бірд. Разом із нею переможця обирали поет Реймонд Антробус, музикант Джарвіс Кокер, журналістка й критикиня Ребекка Лю та письменниця Патриція Локвуд.

У 2025 році Букерівську премію отримав угорсько-британський письменник Девід Салай за роман «Плоть». У 2024 році лавреаткою стала Саманта Гарві за роман «Орбіта».

М. Джон Гаррісон — британський письменник і літературний критик. Британські письменники Олівія Лейнг і Роберт Макфарлейн називають його одним із найкращих майстрів прози серед сучасних авторів. Його роман Climbers («Скелелази») 1989 року здобув премію Боардмана Таскера за літературу про гори, Nova Swing («Нова свінг») у 2007 році отримав премію Артура Кларка, а The Sunken Land Begins to Rise Again («Затонула земля знову здіймається») 2020 року — премію Ґолдсмітс за новаторство в художній літературі. 

У 2017 році вийшла його збірка оповідань You Should Come With Me Now («Тобі варто піти зі мною зараз»), а згодом — вибрані оповідання 1970–2020 років під назвою Settling the World («Облаштування світу»). У 2022 році Гаррісон сам був членом журі Букерівської премії.

Букерівська премія — одна з найвідоміших літературних нагород англомовного світу. Її вручають із 1969 року. На премію можуть претендувати романи письменників будь-якої національності, написані англійською мовою й опубліковані у Великій Британії або Ірландії.

Нагадаємо, у червні 2026 року стало відомо, що оповідання Андрія Куркова про Київське море увійде до збірки Фонду Букерівської премії. У квітні 2026 року Букерівська премія почала шукати журі для нової нагороди за найкращу дитячу книжку.

Чільне фото: сайт премії