Франкфурт 2022

Вихід малого бізнесу в світ й деколонізація у спецпрограмі Франкфурта

21.11.2022

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Цьогоріч у межах усіх програм підтримки молодих професіоналів галузі та «ринків, що з’являються»  Франкфурт зібрав 110 представників видавничого бізнесу з понад 50 країн, представивши аж три окремі програми. Окрім Invitation Programme i Fellowship Programme у 2022 році організатори запропонували нову програму для розвитку міжнародної співпраці.

Спільно з Книжковим Арсеналом та Гете-Інститутом в Україні, Франкфуртський книжковий ярмарок за підтримки Germany’s Federal Foreign Office оголосив Спеціальну програму для видавців з України та сусідніх країн (спойлер: крім росії та білорусі). Проєкт викристалізувався з формату «літніх академій». Традиція таких академій під брендом Франкфуртського ярмарку має тривалу історію і почалася ще з 90-х, проте цьогорічна Академія, що планувалася у Києві, через війну була скасована.

 

Спецпрограма об’єднала дуже різних людей, що представляють різні культури, і різні світи. Власники медіахолдингів та крихітних видавців, тих, хто щойно вперше видав «Гаррі Поттера» рідною мовою і тих, хто видає лише локальних авторів; тих, хто відстоює незалежність своєї мови, і тих, хто не має потреби за неї боротися.  Усього до участі відібрали 17 видавців, 9 з яких – з України.

Поза межами географічного регіону – але зі спільною історією

Раніше програма була націлена на Східну Європу, проте географію учасників не можна окреслити одним геополітичним регіоном: між Чехією та Казахстаном – 5,5 тисяч кілометрів, але водночас усі вони мають досить сильний зв’язок, спільні прагнення та дивовижну силу у втіленні планів. Поки – у межах своїх країн, але саме впродовж Програми видавці розвивали міжнародні проєкти через професійний нетворкінг та неформальні знайомства. 

 

«Для нас надзвичайно важливим був саме міжнародний фокус цієї програми, адже потенціал співпраці представників регіону «Україна та сусідні країни» надзвичайно великий: тут і спільні виклики і зрозумілі задачі, обумовлені спільними історичними досвідами, взаєморозуміння, культурні традиції, що перегукуються, велика кількість горизонтальних зв’язків між різними людьми в сусідніх країнах, нижчий поріг виходу на ринки один одного… », – зазначає Юлія Козловець, координаторка Книжкового Арсеналу та Спеціальної програми з боку України.

«Для Франкфуртського книжкового ярмарку та наших партнерів — Книжкового Арсеналу та Гете-Інституту — від самого початку  було важливо зберегти дух співпраці в рамках цієї програми, а наша співпраця завжди була міжнародною», – зазначає кураторка спеціальної програми Нікі Терон. «Мова йде не про одну країну в центрі уваги, а про те, щоб поставити в центр уваги міжнародні зв’язки і, звичайно, розмістити Україну на карті як актора міжнародної книжкової торгівлі», – додає вона.

 

Навіть назва програми звучала як натяк на відхід від колоніального дискурсу, це ж відчули й самі учасники. Представники з росії та білорусі не були серед списку допущених країн. Проте не було там і Казахстану — проте після оголошення програми організатори отримали дзвінок.

 

 «Мені зателефонувала Раїса Сайран Кадер із видавництва Steppe & World Publishing із Казахстану та сказала: «Я не можу зрозуміти, чому нас немає в списку, тому що ми стикаємося з тими ж викликами, що й Україна до війни, наша країна наповнена російськомовними назви». Це було дуже переконливо, і я мушу визнати свою помилку — це була чудова заявка», – розповідає Нікі.

 

Учасники з країн Центральної Європи, що вже мають суттєвий досвід у продажі прав, а проте орієнтувалися лише на західні ринки, мали можливість розпочати новий формат співпраці:

«Дивовижно зустріти стільки надзвичайних людей – не лише з видавничої точки зору, а й просто сильних жінок, і звісно ж, чоловіків; не тільки українців, а й видавців із Грузії, Вірменії, інших країн. Я б не змогла познайомитися з ними без цієї програми. Це дозволяє дивитися не тільки на західні ринки, а й на східну частину Європи», – розповідає Петра Новакова зі словацького видавництва «Labyrint», співзасновниця дитячого журналу «Raketa».

 

Впродовж офлайнової частини програми, що відбувалася прямо під час ярмарку, учасники спромоглися балансувати поміж власними стендами, запланованими переговорами та усіма зустрічами Спеціальної програми. Так, українське видавництво IST Publishing, окрім участі у програмі, курувало колективний стенд для українських видавців, що працюють у напрямку культури та мистецтва, видають артбуки та фотокниги, а також представляло власний бренд.

«Як видавництво, ми отримали багато корисних контактів: від книжкових магазинів і дистриб’юторів, до співпраці з новими видавцями. Продаж прав — не наш основних фокус діяльності, проте, під час Франкфурту, ми отримали пропозицію для продажу прав нашої книги одразу на  дві мови: французькою та італійською», — коментує співзасновниця видавництва Анастасія Леонова. 

 

Незалежно один від одного українські видавці характеризують програму як «ковток свіжого повітря». По-перше, це повернення до звичного формату особистих зустрічей, що були рідкісними протягом періоду локдаунів, по-друге – українські видавці приїхали у Німеччину з-під повітряних тривог та ударів по Києву, Харкову та інших українських міст. Завдяки двом складовим програми (онлайн та офлайн), а також наполегливості видавців, вони почали нетворкінг – а хтось і  підписувати контракти, – ще до початку Франкфуртського книжкового ярмарку.

«Основні перемовини та підписання угод було проведено заздалегідь в online форматі. Але не можна казати, що офлайн формат став другорядним, чи не важливим. Ми всі творимо емоції, і тільки під час приватних зустрічей ми можемо цим емоціями ділитися повноцінно з нашими партнерами та аудиторією. Це надихає на творення нового», – зазначає співзасновник видавництва «їzhak»та проєкту «їzhakultura» Артем Брайченко, що вже продав права на свої видання у Францію, Німеччину, Італію та Японію.

 

Особливою можливістю став нетворкінг, що виходив поза межі однієї програми.

«Прекрасною є можливість спілкуватися з учасниками з паралельних програм, які робить Франкфурт. Серед учасників спеціальної програми – 9 видавців з України. Ми всі знайомі, а от познайомитися з  учасниками з інших країн – це дуже цінно, особливо у неформальній атмосфері, коли ви можете щиро говорити й проводити час. Майже кожен учасник з інших країн запитував як нам вдається працювати. ніхто не може повірити, що попри війну українські видавці роблять нові книжки, що вони вкладають в це кошти. Ми мусимо розказувати про себе світу», – говорить Ірина Щепіна, співзасновниця видавництва «Віхола».

«Ми не припиняли роботи з початку війни, тож я не можу сказати, що Франкфурт дав можливість “прокинутись”. Але він дав  нові можливості для початку нових проєктів», – зазначає Ольга Бесараб, проєктна менеджерка ВСЛ, що вже продає права на свої видання у понад 40 країн світу. Здавалося би, для більшості видавництв «малі» ринки означають і невеликий інтерес. Але Ольга переконана: країни-учасниці близькі ментально, і це дає змогу краще розумітти як один одного, так і потребв читачів. А відтак пропонувати фактично безпрограшні назви, що будуть зрозумілі и гарно зустріті читачами.

 

Українські учасники зазначають: практично кожне видавництво з сусідніх країн вже реалізували проєкти на підтримку України. Так, Петра Новакова привезла на зустріч україномовне число дитячого журналу «Raketa», польські видавництва друкували книжки українською мовою, Грузія – організувала збір коштів та багато інших акцій підтримки.

 

Читайте також: Наполегливість інформування: як українські історії звучали у Франкфурті

Локальне книговидання чи гра «на боці сильнішого»?

Унікальні кейси продемонстрували видавництва з Казахстану та Вірменії, де локальне книговидання перебуває (або перебувало) у конкуренції з російськомовною та російською книгою. «Останні 5 років ми публікуємо книжки тільки казахською мовою», – зазначає Раїса із Steppe & World Publishing, видавництва, що вперше видало Гаррі Поттера казахською — у 2020 році. 

Змінити дисбаланс можливо, переконаний і Артак Алексаньян засновник Newmag publishing house й голова найбільшої приватної телекомпанії Вірменії. «Ще чотири роки тому вірменський книжковий ринок складався на 70% з російськомовних назв. Нині 60% видань публікуються вірменсьою. «Я не дуже розумію книгорозповсюдників – якщо існує книга вірменською, навіщо робити промо для інших мов? Але тепер вони зрозуміли, що ми будемо робити агресивний піар для вірменської мови — і припинили робити це. Ми змінили правила гри», — коментує Артак. 

 

Для нього, як і для Раїси, це перший візит на Франкфуртський книжковий ярмарок. Він прийшов у книговидання з медіабізнесу 4 роки тому, і вже наступного року відкриває імпринт, щоб створювати дитячу літературу. «Цьогоріч у нас була унікальна можливість дослідити Франкфурт не лише відвідавши національний павільйон або ставши його учасником, але й налагодити зв’язки, побачити зсередини, як працює Франкфурт, а також – що працює саме для нас, – каже Артак. – Так, теоретично можна знайти всі ці видавництва онлайн, але це не те саме, що й взяти книгу до рук, коли можна зрозуміти, як вона буде виглядати – навіть з вірменськими літерами».

Зузанна Душичкова, співзасновниця словацького видавництва ZumZum, також прийшла у видавничий бізнес з інших креативних індустрій. Раніше вона створювала кінопроєкти, а нині – дитячу літературу та мистецькі фотопроєкти словацьких авторів. Найбільшим інсайтом для Зузанни стало знайомство з ситуацією в інших країнах: «Я розумію, як легко я можу видавати книги в Словаччині. Раїса з Казахстану намагається врятувати національну мову, тому друкує лише казахською мовою. Україна для неї – це та країна, яка доводить:, якщо хтось почне це робити, це може статися. У Словаччині видання словацькою мовою не є проблемою, тому що це нормально».

Що далі?

Метою програми є налагодити зв’язок між видавцями з різних країн та закласти початок для подальшої співпраці. Раніше основна теза літніх академій Франкфурта зводилась до думки про сусідні країни як початок – перш ніж рухатися на великі ринки. Проте нині сусідні ринки не є етапом, а окремим напрямом сталої роботи, і виконувати її разом – набагато простіше.

Ілеана Ачім, директорка румунського дитячого видавництва Editura Frontiera уже планує наступні кроки: «Ми будемо продовжувати співпрацю з Польщею, а також плануємо розпочати співпрацю з Україною, Грузією та Чехією. Ми маємо намір включити більше назв зі Східної Європи до нашої видавничої програми. У більшому масштабі ми плануємо створити румунську секцію IBBY, яка допоможе нам краще просувати румунські дитячі книжки, а також висувати румунських авторів та ілюстраторів на міжнародні нагороди». 

Ева Болінська з польського видавництва Znak також націлена на співпрацю, зокрема і на східноєвропейські ринки: «ZNAK співпрацює майже з усім світом. Ми постійно навчаємось і розвиваємось, шукаючи правильні будинки для нашої чудової літератури та авторів. Я хотіла би зміцнити відносини в нашому регіоні, відвідати книжкові ярмарки в Чехії, Грузії, дізнатися більше про ринки, відвідати наступний книжковий ярмарок у незалежній Україні».

 

Петра Новакова також налаштована на подальшу співпрацю: «З Артаком ми почали говорити про можливі видання вірменською мовою. Було б добре, якби це перейшло в реальний бізнес — а це наше завдання і головна мета».

 

Спеціальна програма не закінчується. 

 

«Цей рік, звісно, став найбільшим випробуванням й для книжкової сфери, але я вірю, що програма матиме майбутнє, адже українські видавці, окрім того, що самі багато зараз вчаться, мають й чому навчити інший видавничий світ: витривалості, кризовому менеджменту та солідарності один з одним», — зазначає Марія Шубчик, координаторка програми від Гете-Інституту в Україні.

 

«Цікаво, що і після закінчення тижня у Франкфурті ми продовжуємо зідзвонюватись, допомагати один одному, а організатори влаштовують для нас додаткові лекції, бо ми не встигли поставити всіх питань під час перебування у Франкфурті, – ділиться Анастасія Леонова, – «Як каже Нікі, наша координаторка програми: «It’s not just for a week, it’s forever. We’re a family now».

 

Читайте також: Впродовж ковіду та війни – яким повернувся Франкфурт