Дієвці культури України оголосили маніфест, щоб захистити нові культурні інституції

Культурні менеджери закликають підписати Маніфест дієвців культури та захищати нові культурні інституції від втручань влади у їхню роботу. Його  оголосили у Львові на Конгресі культури.

Крім того, учасники конгресу оголосили про створення Коаліції дієвців культури. Авторами Маніфесту виступили голова Наглядової ради Інституту стратегії культури, депутатка Верховної Ради VIII скликання і колишня заступниця міністра культури Ірина Подоляк, культурний менеджер, публіцист, колишній керівник Довженко-Центру Іван Козленко, критикиня, журналістка, редакторка Дарія Бадьйор, менеджерка культури, співзасновниця Благодійного фонду «Мистецькі надра» Ольга Сагайдак.

«Завдяки реформам, ініційованим знизу громадянським суспільством, Україна пережила постмайданне культурне відродження й почала здобувати суб’єктність у міжнародному культурному полі. Натхненні спільним успіхом, ми вважали, що ці зміни незворотні.

Однак, спочатку спорадично, а дедалі все системніше й зухваліше, представники влади та старих еліт стали втручатися в демократичні процедури, нехтуючи цінностями і довірою спільнот. Сервільність і непотизм, повсюдний конфлікт інтересів, інструменталізація культури і деградація репутації стали витісняти незалежність і компетентність. Сфера культури знову невблаганно скочується в прірву корупції, профанації та неефективності» − пояснюють автори маніфесту.

Автори маніфесту об’єднались «задля доброго врядування у сфері культури». Вони засновують загальнонаціональну мережу координації, адвокації та взаємодопомоги для максимальної лібералізації процесів, доступності культурних продуктів, заохочення розвитку вільної особистості. Вони закликають долучатись до загальноукраїнської мережі координації та взаємодопомоги задля розробки, адвокації та комунікації змін у сфері культури.

Підписанти мають намір провести «ревізію політик, інвентаризацію процесів управління та ухвалення рішень у сфері культури. Виявити недоліки, системні помилки та структурні невідповідності державних політик. З’ясувати їх причини та запропонувати нові моделі ефективної взаємодії». Для цього залучають правників, інноваторів, реформаторів із різних сфер для зміни законодавства.

«Ми вважаємо, що є достатньо прикладів для підтвердження того, що влада втручається демократичні процеси у сфері культури, що стало нехтуванням цінностями і довірою спільнот. Ми гадаємо, що довіра спільнот до інституцій, на які здійснювались атаки (поки що точково) − це той символічний капітал, що вдалось напрацювати за останні сім років, яким не можна нехтувати. Ми хотіли б, щоб влада усвідомлювала, що цим нехтувати не можна. Ця довіра чи недовіра буде мати політичні наслідки для влади», − наголосив під час Конгерсу культури Іван Козленко.

Як приклади, він назвав кризу в Українському культурному фонді, конкурс на посаду директора Мистецького арсеналу, конкурс у Довженко-Центрі.

Нагадаємо, у 2019 році тодішній Прем’єр-міністр Олексій Гончарук доручив Міністерці фінансів Оксані Маркаровій обмежити низку видатків, у тому числі й на реалізацію програм фондів та інституцій, пов’язаних з культурою.