Дмитра Дроздовського знову звинувачують у плагіаті

Літературознавець Богдан Тихолоз виявив плагіат у статті Дмитра Дроздовського «Українське шістдесятництво: розставляючи крапки…». Про це він повідомив на своїй Facebook-сторінці.

За словами Тихолоза, вона містить численні прямі текстові запозичення з праці «Поети-шістдесятники» (Київ-Львів, 2001) його авторства. 

«Я стверджую, що Дмитро Дроздовський без мого дозволу та посилання на першоджерело використав мій авторський текст обсягом бл. 37 тисяч знаків (0,93 авторського аркуша – себто близько 20 сторінок!), що становить понад 53 відсотки від загального обсягу підписаного його іменем тексту, чим грубо порушив мої авторські права та принципи академічної доброчесності, загальноприйняті у фаховій спільноті», — заявив Богдан Тихолоз. Він зазначив, що стаття Дмитра Дроздовського «Українське шістдесятництво: розставляючи крапки…» складається з 53% запозиченого тексту із праці «Поети-шістдесятники», а інші 47% містять «значною мірою, колаж-компіляцію з цитат з інших джерел, більшість із яких вказані наприкінці «статті» «Дроздовського» під рубрикою «Список використаної у тексті літератури».

Богдан Тихолоз також закликав фахову спільноту до публічного осуду Дмитра Дроздовського, виключення його з усіх можливих експертних і вчених чи методичних рад та критичної перевірки та переоцінки автентичності наукових положень інших його праць, оскільки «твердо певен, що Дмитро Дроздовський, цілеспрямовано використовуючи мій текст для своєї компіляції, чітко усвідомлював, що порушує принципи академічної етики та авторське право».

У відповідь на звинувачення Богдана Тихолоза Дмитро Дроздовський опублікував на своїй Facebook-сторінці перелік наукових і науково-популярних, інформаційних та публіцистичних матеріалів, які подавав разом з іншими документами як експерт УКФ та зазначив, що «2018 рік став для мене переломним» (ідеться про встановлений тоді комісією факт плагіату в монографії Дроздовського, поданої на здобуття ступеня доктора філологічних наук). «Зараз з огляду на градус дискусій щодо наукової компетентності публікую перелік наукових і науково-популярних матеріалів, у яких — спроба осмислення культури, визначення ціннісних акцентів, аналіз динаміки літературного й культурного процесу. З нульовим ступенем толерантності до можливості взяти чужу ідею чи текст, із жорсткою вимогливістю до себе й прагненням працювати в колі сучасних наукових досліджень, на які витрачаю ресурси, щоб у результаті мати можливість вільно полемізувати із західними науковими школами, розробляючи свою концепцію метажанрового патерну, концепцію динаміки світоглядних і естетичних змін у царині роману», — написав він.

Порівняльну таблицю із зіставленням фрагментів тексту обох праць, яку Богдан Тихолоз наводить як доказ плагіату, можна переглянути за посиланням.

Нагадаємо, це не перші звинувачення Дроздовського в академічній недоброчесності: 2018 року у його монографії виявили плагіат під час розгляду її для захисту на докторську дисертацію. Згодом експертна комісія встановила, що книжка містить 64% плагіату. У підсумку рішення друкувати монографію Дроздовського анулювали.

Читайте також: Зеленський своїм «плагіатом» промотує есе Уласа Самчука