День писемності та мови

Дороги України: оприлюднили текст Радіодиктанту національної єдності

30.10.2023

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Оприлюднили текст Радіодиктанту національної єдності-2023. Його опублікували на сайті UA: Українське радіо.

Авторка тексту диктанту — поетка Катерина Калитко, читцем диктанту став театральний режисер Олексій Гнатковський.

 

Дороги України

 

Дороги України — переплутані нитки любові.

 

Перший теплий вітер зустрічає на ізюмській трасі з її безсонним рухом. У знищеному селі обіч — весна: обвуглене збіжжя, що тліло всю зиму, випускає вперті паростки скрізь по руїнах зерносховища. Посічена обстрілами посадка зеленіє в половину висоти: зелено-чорний прапор. За нею темніє згорілий танк. Ще далі, на обрії, вийшов орати трактор. Влітку вирви на цьому полі обростуть по краю шавлією.

 

У бганках подільського ландшафту виблискують кольоровими мозаїками хати з мальованими віконницями. Волоські горіхи схиляються, гладять лобове скло. Авто стрибає з горба в долину, і серце стрибає, і хочеться сміятися.

 

Дерева по коліна у воді перед вцілілим пішохідним мостом через Десну в Чернігів. При воротях із лебедями та левами по селах Полтавщини мліють відра яблук та абрикос. Над Хаджибейським лиманом засмагла пара порається коло старої лози у вечірньому світлі — схоже на народну ікону. Фари вихоплюють кам’янички в садках на околиці Львова: тут легко уявити вечірні збори підпільного товариства чи стрілецький картярський гурток. Ластів’яча зграя виграє над мокрою левадою при самому кордоні.

 

Підірвані мости лежать животами у своїх ріках — і ріки обіймають їх. Блакитне вечірнє світло і пилюга стоять над жнивними полями. Тремтливі вогні далеких жител, клубки туману над потічками у видолинках. Барвисті гори гарбузів між ріллі, і кукурудзи до пізньої осені виструнчені на городах стійко, бо на зиму люди вкриють ними стіни домів.

 

Дороги України — переплутані нитки любові: подекуди перерубані, але знову зв’язані у вузол, аби бути ще міцнішими. Немає нічого красивішого, ніж їхати крізь усю країну і вбирати її поглядом. Немає нічого щемкішого, ніж летіти трасою в пітьмі, аби встигнути до комендантської, і знати: наприкінці шляху чекає безсонне вікно із жовтим світлом і рідним теплом.

 

«Я дуже вдячна всім, хто писав цьогорічний радіодиктант, це було неймовірне спільне переживання. Писала текст саме так, як живу, говорю і пишу щодня, нічого не вимудровуючи і не вигадуючи навмисне, не намагаючись запропонувати громаді чергове сльозогінне. Писала про ті дороги, які добре знаю і пам’ятаю фотографічно, якими їхала поруч із дорогими людьми – із вдячністю за те, що маю це. Хотіла трохи поділитися світлом, яким наповнює мене кожна поїздка Україною, яке щоразу не дає відірватися від краєвиду за вікном. Щаслива, якщо вдалося»,написала на своїй фейсбук-сторінці авторка диктанту Катерина Калитко.

 

 

Радіодиктант національної єдності був започаткований командою Українського Радіо у 2000 році. З того часу його щорічно проводять у День української писемності та мови.

 

Результати радіодиктанту оголосять у грудні, коли опрацюють усі листи.

 

Читайте також: Радіодиктант-2021 у мемах: надзвуковий Андрухович, таємничі асфоделі

 

Чільне фото: Сергій Нужненко