Як отримати грант «Креативної Європи»: досвід видавництва 

Програма «Креативна Європа» — це найбільша програма Європейського Союзу для підтримки культурних та креативних індустрій, в яку входить Україна. Одним із традиційних конкурсів, який оголошується щорічно для літературного сектору, є «Художній переклад». Так, за ним надається підтримка на переклад та видавництво українських авторів іншими європейськими мовами, а також переклад європейської художньої літератури українською. Щодо фінансів, то грантова підтримка тут дійсно відчутна — до 100 тисяч євро на «пакет» робіт (від 3 до 10 книг).  

Минулий 2019-й рік став щасливим для українських видавців, оскільки із 11 поданих заявок грантову підтримку отримали одразу три видавництва, а Україна ввійшла у ТОП-10 країн конкурсу за рівнем успішності своїх заявників. Щоб продовжити таку позитивну тенденцію і надалі, ми вирішили поспілкувались із керівниками видавництв, які отримали гранти минулого року. Сьогодні розмовляємо з Аннетою Антоненко, засновницею однойменного видавництва.

«Я заснувала «Видавництво Анетти Антоненко» у 2013 році, після 19 років директорства у видавництві «Кальварія». Вирішила створити власну справу, щоб мати свободу вибору та видавничої політики. Видавництво  — мій авторський проєкт про те, що я сама читаю і люблю. Й саме тому для мене кожна книжка як проєкт». 

— Як ви обирали «пакет» робіт для подачі на конкурс програми «Креативна Європа»? Яка ідея об’єднує ці роботи?

— Проєкт, який було подано на конкурс, має назву «Особливі прикмети: 10 бесід про ідентичність» і сфокусований саме на цій ідеї. Це розмови про те, що робить нас унікальними та виділяє з натовпу. Про формування європейської ідентичності та про базові європейські цінності. Про повагу до кожної ідентичності без винятку. Цей проєкт стане частиною першої регулярної серії «Колекція театральна», заснованої ще у 2015 році.

До участі в цьому проєкті було запропоновано переклад та публікацію українською мовою 10 книжок видатних драматургів з Іспанії, Франції, Польщі, Чехії, Бельгії, Хорватії, Литви, Ірландії та Кіпру. Книжки переважно пропонували перекладачі. Загалом ця програма передбачає підтримку роботи перекладачів на належному рівні та наголошує на ролі перекладача як медіатора культури. Цим проєктом ми охопимо якнайширшу читацьку та глядацьку аудиторію з особливими акцентами на молодь та студентство, професійне середовище, а також людей з обмеженими можливостями.

Акумулюючи наш попередній досвід та ретельну підготовку до цього проєкту, а також те, що специфічний характер жанру дозволяє нам промовляти глобальні, складні, а іноді й болючі питання на два голоси — з книжкових сторінок та з театральної сцени — ми цілковито впевнені в успішному досягненні всіх наших цілей.

— Скільки часу ви витратили на підготовку всіх документів на конкурс? Дасте декілька порад, як ефективно організувати увесь процес? 

— Цей проєкт ми подавали вперше у 2018 році. Отримали глибокий експертний аналіз і оцінку у тому фідбеку, який надсилає програма в разі, якщо грант не надають. Нам не вистачило зовсім небагато балів до перемоги. Тоді у видавництві стався форс-мажор, та, щиро кажучи, ми справді недостатньо зорієнтувалися в новітніх трендах книжкового маркетингу, діджиталізації та бізнесу креативних індустрій. 

Але такий аналіз дав можливість зосередитися на слабких (з погляду експертів) напрямках і «дошліфувати» ідею. У 2019 році ми доопрацювали  комунікаційну стратегію, розширили її, скористалися неоціненними порадами місцевих експертів «Креативної Європи».

Наш проєкт перебував з самого початку в досить складній ситуації: наш максимальний бал міг становити лише 85 зі 100. В той час, коли ще 15 балів можна було б отримати за включення до переліку робіт лауреатів Літературної премії Євросоюзу. Ми були позбавлені такої можливості, бо жоден лауреат не переміг з драматичним твором. Нам не було з чого вибирати. 

Тому працювали з тим, що було. Наша ретельна співпраця з проєктною менеджеркою Ларисою Андрієвською дала дуже гарний результат у конкурсі, і ми отримали високий прохідний бал у 2019-му. Ризикували ми й із самим пакетом, адже програма надає перевагу перекладам з поширених європейських мов. А в нас понад половину мов були «непрохідні». Але ми вирішили відстоювати первинну концепцію, бо все ж таки проблеми посттоталітарних Польщі, Литви та Чехії є ближчими нам, аніж сьогодення старих демократій. 

— Що вам дає грант «Креативної Європи» у порівнянні з іншими грантовими можливостями? Чому ви обрали участь у цій програмі? 

— Грант надає можливість дуже плавно просувати ідею серії (24 місяці). Для такого складного продукту як драматургія в книжковому форматі це дуже важливо. Кінцевою метою проєкту є максимальне промо перекладів серед театральної спільноти, тобто сценічна реалізація наших видань. 

Участь в програмі — це великий досвід і практика співпраці з європейськими структурами, організація внутрішньої дисципліни. Вся робота йде онлайн і тому необхідно мати бодай середній рівень знання англійської мови.

Я хочу отримати досвід не тільки грантової підтримки, але й навички якісно звітуватись. Тут мені на допомогу вже прийшов Український культурний фонд – маю досвід проміжного і фінального звіту, тому мене вже не лякають європейські форми. Раджу всім спочатку «пройти» вишкіл в УКФ, а вже потім думати про Креативну Європу. Й тому я навіть рада, що у 2018 році грант не отримала. А отримала тоді, коли вже мала відповідну підготовку. 

— Які нюанси заявки, на вашу думку, допомогли вам отримати грант? Чи можете поділитись рекомендаціями, на що звертати особливу увагу? 

— Технічно грант «Креативної Європи» серйозно дисциплінує апліканта. Адже не все так легко і просто. Потрібно зареєструватись у системі та отримати певні ідентифікаційні номери вашої організації.  

На першому технічному етапі необхідно подати історію видавництва, досягнення і велику кількість юридичних документів (статут, довідки, сертифікати) англійською (ДОБРОЮ, а не «Google translate») мовою. Аплікант має бути до цього готовим. 

Крім того, підготовка проєкту не починається за 2 місяці від анонсування конкурсу до дедлайну. Реально робота в мене почалась з вересня 2018 (тобто за 6 місяців до старту). Програма не вимагає підписаних домовленостей на момент подачі проєкту, але з власного досвіду я чудово знаю, що іноді підписати контракт із правовласником – це 6-8 місяців. А у вас 10 робіт. Без попередніх переговорів ви не зможете ефективно реалізувати проєкт, тому цей нюанс потрібно враховувати. 

Та сама проблема і з перекладачами. Від дати подання проєкту до старту роботи (якщо отримаєте грант) проходить рівно 1 рік. Всі плани можуть змінитись, умови конкурсу можуть змінюватись із року в рік.  У нас було чимало стресових моментів буквально в останню мить. Нам довелося вилучити чудового драматурга з Сербії, до того ж, лауреата Літературної премії Євросоюзу. Але завдяки багатому видавничому портфелю пропозицій до нашого пакету робіт ввійшли культовий Макдона і не менш культовий перекладач Олекса Негребецький. 

І наостанок – добре розраховуйте свої сили. Підготовка проєкту займає досить багато часу. Одна людина навряд чи зможе охопити всю підготовку, треба ретельно планувати напрямки та комунікацію. Ми залучали близько десятка консультантів з різних галузей. 

Окрім того, треба бути готовим, що після оголошення результатів на вас чекає жорстке листування з менеджером, який розглядає буквально під мікроскопом ваш бюджет. І це триває онлайн майже протягом 10 днів. Тільки потім на вас чекає великий контракт на 58 сторінок з купою юридичних нюансів.

Тому це не так просто втілити свої ідею за підтримки «Креативної Європи». Багато тяжкої роботи й терпіння. Зважайте й на те, що грант — це не більше, ніж 50% загального фінансування, а наприкінці чекає докладна і сувора звітність. 

— Яка європейська художня література зараз має найбільшу перспективу бути популярною в Україні? Що для цього потрібно зробити? 

— Питання складне та багатошарове, і я не в праві комусь щось вказувати. В мене є свій погляд і свій досвід. Наше видавництво працює в складному нішовому напрямку, не завжди популярному серед книготорговців. Бо ми не видаємо літературу легкого жанру.

Мені здається, що на тлі ситуації з вірусною пандемією, зараз може бути перспективною література життєствердна, терапевтична, без  зайвих сантиментів та сліз. Зрештою, просто динамічна історія з гарним фіналом. 

Ну й, безперечно, треба більше уваги приділяти діджиталізації та віртуалізації видавничого й книгарського процесів. Зрештою, наше видавництво здавна дотримується такої стратегії. А все, що нам тепер потрібно для повноцінної комунікації з цільовою аудиторією (а це переважно покоління X і Z), — якісні гаджети та безперебійний інтернет-зв’язок. 

Читайте також: Писати чи не писати: програми підтримки перекладів в Україні