Як Україна спричинила нову хвилю декомунізації у постсовєцьких країнах

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну колишні совєцькі країни розпочали новий виток декомунізації та дерусифікації, тож позбування російських пам’ятників стосується як і «лєнінопаду», так і «пушкінопаду». Читомо зібрало такі випадки.

Естонія

У розмові про країни Балтії варто згадати про один можливих з підходів до небажаних пам’ятників минулого — не усунення з публічного простору, а переосмислення.

Дуже часто пам’ятники стають центрами конфліктів пам’яті, оскільки значення пам’ятників може змінюватися як в політичному, так і соціальному контексті. Балтійські країни мали 3 хвилі роботи з пам’ятниками, створеними у період радянської окупації, — у 90-х, нульові та в період від 2022 року. У 90-х це був період повалення Лєнінів, але в нульових з’являється новий підхід переінтерпретації, переакцентування і переосмислення пам’ятників радянської доби. Замість позбування нагадувань про певний історичний період, цей підхід передбачає зміну значення пам’ятників, а отже, роботу з пам’яттю як такою. Таким чином пам’ятниками лишалися як є, змінювався контекст.

Прикладом може слугувати монумент Владіміра Лєніна в Естонії. Меморіал Лєніну (скульптор Олав Мянні) урочисто відкрили 7 листопада 1957 року на площі Пеетрі, його демонтували в 1993 році. Відтоді року пам’ятник Лєніну перебував у допоміжній колекції Нарвського музею.

Наприкінці 2022 року пам’ятник перевезли з Лянехоф Нарвської фортеці до історичного музею в Таллінні. Там діє експозиція пам’ятників радянської доби просто неба. До весни 2023 року пам’ятник зберігався в Музеї війни, де для цього є відповідні приміщення.

У листопаді 2022 року спеціальна робоча група при державній канцелярії рекомендувала знести або замінити 244 із 322 радянських пам’яток на території країни. Ще 74 радянські пам’ятки визнали нейтральними. 

Уже в лютому 2023 року Рійгікогу (парламент Естонії) ухвалив поправки до Будівельного кодексу і Закону про державне майно — вони регламентують демонтаж радянських пам’ятників. Раніше при знесенні й перенесенні пам’ятників необхідно було діяти на підставі загальноправових і кримінальних норм. Наразі вони закріплені у правилах будівельної галузі.

«Загальнодоступна частина будівлі, а також публічно виставлений пам’ятник, скульптура, меморіал та інший об’єкт не повинні розпалювати ненависть, підтримувати чи виправдовувати окупаційний режим, акт агресії, геноцид, злочин проти людяності чи воєнний злочин», — йдеться у поправках.

Водночас з початком нової фази російсько-української війни країни Балтії частково відмовилися від ідеї переосмислення, а радянські монументи почали зникати з громадських місць.

Латвія

16 червня 2022 року Сейм Латвії ухвалив закон «Про заборону експонування об’єктів, що прославляють радянський і нацистський режими, та їх демонтаж на території Латвійської Республіки». Закон передбачає знесення об’єктів, що прославляють тоталітарний режим, до 15 листопада того ж року. Завдяки йому в листопаді минулого року в Резекне демонтували пам’ятник радянському солдатові «Альоша» — один з останніх великих монументів совєцької доби, що залишилися в Латвії.

Відповідно до того ж закону в серпні у Ризі демонтували радянський пам’ятник у Парку Перемоги, а в жовтні — у Даугавпілсі.

Один з найсвіжіших випадків демонтування, який свідчить не лише про декомунізацію раніше окупованих росією країн, а й деколонізацію — знесення скульптури російського поета Алєксандра Пушкіна з Кронвальдського парку у Ризі. Скульптуру перенесли через більш ніж 13 років після її встановлення. Увесь цей час вона перебувала на своєму місці незаконно: у 2009 році Рада зі збереження та розвитку історичного центру Риги і Державна інспекція з охорони культурних пам’яток не погодилися з розміщенням скульптури в парку Кронвальда. 

«Демонтаж свідчень тоталітарного режиму та ознак русифікації слід прискорити вже зараз, не роблячи цей процес об’єктом можливості різноманітних провокацій», — заявив член Ради Центру громадської пам’яті Дідзіс Шенбергс.

Скульптуру передадуть Музею Спілки художників Латвії, з яким домовилися про зберігання пам’ятника та майбутню експозицію.

У межах впровадження того ж закону у серпні 2022 року в Ризі знесли бетонний обеліск із радянськими зірками, який був центральною частиною пам’ятника перемоги Червоної армії над нацистською Німеччиною. 

В цілому ж у Латвії станом на листопад 2022 року демонтували 120 об’єктів, що прославляли радянську владу. Усі 69 об’єктів, які підлягали демонтажу за постановою уряду, демонтували вчасно, до 15 листопада. Майже стільки ж, 55 об’єктів, муніципалітети знесли за власною ініціативою.

Литва

На Антакальніському кладовищі у Вільнюсі також демонтували один з найбільших у країні меморіалів радянським військам. Варто зауважити, що муніципалітет столиці Литви зробив це попри постанову Комітету ООН з прав людини про охорону скульптур, що формально забороняє демонтовувати ці пам’ятники (до комітету вернулися «етнічні росіяни», які мешкають у Литві). Після початку демонтажу міський голова Вільнюса Ремігіюс Шимашюс зазначив, що дозвіл на ці роботи виданий муніципалітетом, а тому немає потреби отримувати окремі роз’яснення від ООН. Вивезені скульптури місцева влада передала Національному музею Литви.

Окрім того, у Вільнюсі планують перейменувати музей Пушкіна: міська рада розгляне перейменування Літературного музею Алєксандра Пушкіна (першого літературного музею столиці Литви) на Музей-садибу Маркучай.

У 1899 році Варвара Пушкіна переїхала в садибу Маркучай під Вільнюсом, вийшла заміж за Ґригорія Пушкіна, сина поета Алєксандра Пушкіна. Після її смерті та за її заповітом у 1940 році тут був створений музей Пушкіна. Його відкрили в 1948 році.

«Із заповіту останнього власника садиби В. Пушкіної видно, що власники садиби Маркучай не називали садибу так, вона називалася садиба Маркучай», — пояснили у міськраді.

Пропонована назва садиби Маркучай узгоджена з представниками Міністерства культури, Державної комісії литовської мови та історичного факультету Вільнюського університету.

А ще у Литві хочуть відмовитися від вивчення російської мови в школах.

Польща

Через повномасштабне російське вторгнення в Україну державний Інститут національної пам’яті Польщі (IPN) відновив ініціативу з декомунізації громадських місць. 

«Наприкінці Другої світової війни радянські війська відтіснили німецьких нацистських окупантів у Східній Європі (росія сьогодні називає це “визволенням”), але багато жителів цих країн, у тому числі Польщі, розглядають ці події як заміну одного тоталітарного режиму на інший. Вторгнення росії в Україну супроводжується прославленням російських імперіалістичних традицій і релятивізацією злочинів радянського комунізму», — наголосив Кароль Навроцький, голова IPN. 

За його словами, це дає польському народові ще більше усвідомлення важливості видалення імен і символів, які пропагують комунізм, із польського публічного простору.

У межах декомунізації у Хжовіце 23 березня 2022 року демонтували пам’ятник червоноармійцям, а у квітні відбувся демонтаж пам’ятника Червоній армії в Сєльдце.

24 серпня 2022 року в Польщі демонтували меморіал радянських часів солдатам Червоної армії, небажане нагадування про владу, яку москва колись мала над Польщею, і символ, який став ще більш неприйнятним після вторгнення росії в Україну.

Демонтування меморіалу в Бжегу на південному заході Польщі припав на День Незалежності України та на шість місяців від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Неповний перелік демонтованих російських пам’ятників в Латвії, Естонії, Литві, Фінляндії й Польщі впродовж 2022 року:

• 22 квітня в литовському Маріамполі демонтували пам’ятник радянським воїнам;
• 26 квітня з радянського кладовища в литовському місті Каунас прибрали скульптуру «Солдат»;
• у латвійському селі Мадлієна 26 квітня демонтували пам’ятник червоноармійцям;
• 27 квітня на Кедайняйському кладовищі в Литві демонтували скульптуру радянського воїна;
• у литовському місті Паланга 19 травня демонтували радянський обеліск;
• 20 травня знесли пам’ятник радянським воїнам у місті Меркіне, Литва;
• у литовському місті Клайпеда 5 липня демонтували пам’ятник радянським воїнам-визволителям.
• 7 серпня демонтували пам’ятник будівельникам Нарвської електростанції в Естонії;
• 8 серпня у Фінляндії почали демонтувати скульптуру «Мир у всьому світі» в Гельсінкі, яка була подарована місту Москвою в 1990 році;
• 16 серпня пам’ятник офіцеру радянської армії Ігорю Графову демонтували в Нарві (Естонія);
• 16 серпня в Нарві (Естонія) з Петровської площі зняли меморіальні дошки;
• 16 серпня у Нарві демонтували пам’ятник «Три багнети»;
• 16 серпня в естонській Нарві розібрали танк Т-34;
•  25 серпня у Латвії знесли пам’ятник визволителям Риги.

Читайте також: Імперіалізм та ідентичність: чого ми можемо навчитися у постколоніальних країн

Фото: REUTERS, Latvijas Radio, narvamuuseum, Irmanto Gelūno / BNS, AP