Іншомовні книжки на ринку України. Чи стало їх більше та чому?

На книжкових ринках Західної Європи зростають продажі англомовної літератури. У деяких країнах вона популярніша, ніж вітчизняні книжки. В Україні попит на літературу іноземними мовами також росте, але її засилля нам наразі не загрожує.

Що вплинуло на зростання популярності книжок іноземними мовами в Україні та де їх можна знайти — розповідаємо в матеріалі.

Англомовні книжки в країнах Європи захоплюють місцеві ринки

Цього року на Лондонському книжковому ярмарку відбулася дискусія, що стосувалася зростання продажів англомовних книжок у Європі. За даними американського книжкового провайдера Ingram показники зросли, до прикладу, в Іспанії на 30% — з 51-го мільйона фунтів у 2021 році до 67 мільйонів у 2023 році. У Німеччині за цей період продажі зросли зі 102-х мільйонів фунтів до 130, а в Нідерландах — з 45 до 47 мільйонів ​​фунтів.

Це не дивно, адже, за даними Асоціації видавців Великобританії, у 2022 році експорт книг з Великої Британії зріс на 8%. Загальний його обсяг склав 4,1 мільярда фунтів. На Болонському дитячому ярмарку керівний директор британської компанії, що аналізує продажі книг, Nielsen Book Data Андре Брідт підкреслив що, на зростання продажів англомовних книжок, особливо художніх, вплинув TikTok, популярний серед молоді.

У деяких країнах Європи така популярність книжок англійською навіть негативно вплинула на місцевих видавців й перекладачів.

Читайте також: Словенія на Франкфуртському ярмарку: вивчення інновацій і викликів на нішевих ринках

Що кажуть в книготорговельних мережах України?

В українських книгарнях зазначають: попит на літературу іноземними мовами зростає. На це вливає і глобалізація та намагання України інтегруватися в європейський простір, і зростання кількості українців, які добре володіють іншими мовами, зокрема англійською. Тож в більшості книгарень вже створюють або доповнюють секції літератури іноземними мовами.

Піарниця мережі «Книгарня “Є”» Анна Могир каже, що у період з лютого 2022 року по травень 2024 року асортимент англомовних книг мережі збільшився вдвічі. У 2023 році кількість проданих видань іноземними мовами зросла у півтора раза у порівнянні з 2021 роком. За перші чотири місяці цього року покупці купили літератури іноземною мовою у півтора раза більше, ніж 2023-го. Зараз продажі іноземної літератури у квартальних доходах мережі займають 5%.

Коли «Книгарня “Є”» обирає англомовну літературу для продажу, то вона надає перевагу сучасній художнім виданням та нонфікшну. Відбір базується на аналізі новинок і бестселерів англомовного ринку, книг топових англомовних видавництв, художніх альбомів різної тематики та популярних книг у TikTok.

У «Сенсі на Хрещатику» література іноземними мовами становить близько 10% від всіх книжок книгарні. А в «Сенсі» на Арсенальній та в інтернет-магазині книгарні цей показник трохи менший — близько 7%. При цьому щомісяця частка такої літератури та її різноманітність зростає.

Відділ англомовної літератури у «Сенсі на Хрещатику». Фото: Владислав Лесик

При цьому у «Сенсі» також зазначають, що є великий попит на книги українських авторів іноземними мовами, зокрема англійською. У книгарнях мережі часто шукають тексти істориків — Сергія Плохія, Олександра Палія. Бувають і запити на художню літературу, однак перекладених видань наших авторів, на жаль, на ринку небагато.

СЕО Yakaboo Євген Воловиченко каже, що серед найменувань, наявних на складі мережі, близько 10% — імпортовані. Проте, поряд із книжками, що є в асортименті, Yakaboo пропонує можливість доставлення назв іноземними мовами «під замовлення». А у єдиному офлайн-магазині мережі, що розташований на Хрещатику, англомовних книжок не більше 10%. Цьогоріч в Yakaboo продажі літератури іноземною мовою зросли на 4% стосовно попереднього року.

Воловиченко додає, що в читачів є стабільний інтерес до наукової та професійної літератури іноземними мовами, оскільки багато спеціалізованих видань недоступні українською. Також великий попит на бестселери та художні твори й на книжки українських авторів іноземними мовами. Люди купують такі книги для себе (переважно це іноземці) або для своїх друзів за кордоном. Іноземні ж дистриб’ютори поки масово не закуповують українські книжки англійською.

Ще 10 років тому книжкова мережа Bookling цілеспрямовано продавала виключно літературу іноземними мовами. Спочатку це були видання для вивчення мови, потім  для повсякденного читання. Bookling одним із перших почав постачати на український ринок фікшн та нонфікшн літературу англійською мовою.

Засновник книжкової мережі Олег Одольський вважає, хоч попит на книжки іноземними мовами й росте, частка таких книг на українському ринку все ще незначна.

Зараз же Bookling продає близько 70% книжок українською, а 20-25% — англійською і це пов’язано зі зміною бізнес-моделі, а не зі зниженням попиту.

Олег Одольський вважає, що нам не загрожує ситуація із засиллям літератури іноземними мовами, як в деяких країнах Європи. Нині, за його оцінками, в центральних розвинених магазинах столиці відсоток книг іноземними мовами може сягати 10% (що ми бачимо в «Сенсі на Хрещатику»). В інших книгарнях країни — від 1% до 5%.

Питання у володінні мовою. Якщо в умовних Нідерландах фактично кожен знає англійську, то в Україні лише 1,1% людей вільно нею володіють. І ця ситуація не зміниться швидко, бо для вивчення мови потрібні роки. 

Результати дослідження Центру Разумкова (липень 2023 р.). Скриншот із сайту razumkov.org.ua

Збільшення попиту на книжки іноземними мовами засвідчує й компанія Dinternal Education, яка видає й розповсюджує переважно англомовну літературу.

Сьогодні компанія є ексклюзивним представником видавництва Pearson, створює й видає власні посібники, адаптує під освітній контекст України глобальні навчальні ресурси 

У Dinternal зауважують, що найбільш проблематично для розповсюджувачів літератури іноземною мовою — привезти книжки в Україну швидко. Це відображається на ціні книг, бо імпорт та логістика — задоволення не з дешевих.

«Новинки в Англії виходять блискавично швидко, важко так спланувати постачання, щоб отримати всі бажані книжки в одному замовленні — тому це призводить до того, що певні новинки до нас потрапляють через 2-3 місяці», — кажуть у компанії.

Опитані книгарні підсумовують, що літературу іноземними мовами купує різна аудиторія. Це можуть бути студенти та викладачі, які потребують літератури для навчання та професійного розвитку; працівники різних галузей, які читають спеціалізовані видання; люди, що вивчають іноземну мову; іноземці.

Читайте також: Книжковий контрафакт: чому нелегальні додруки досі можна купити в Україні

Література іноземними мовами та бібліотеки

Окрім книгарень, доступна література іноземними мовами і в книгозбірнях. До прикладу, завідувачка відділу літератури іноземними мовами Публічної бібліотеки імені Лесі Українки для дорослих у Києві Ольга Мар’янчик, розповідає загальний фонд бібліотеки станом на перше січня цього року становить 206 тисяч примірників. З них іноземними мовами — майже 12% всього фонду бібліотеки, більшість — художня література, а також навчальна мовознавча та лінгвістична. Найбільш популярними є книжки англійською.

Бібліотека обслуговує читачів зі всього Києва та тимчасово переміщених осіб. За словами Мар’янчик, кількість їхніх абонентів зменшилася під час пандемії COVID та війни. Але, попри це, попит залишається стабільним.

А ще бібліотека підтримує численні партнерські зв’язки з міжнародними культурними установами. Так, найбільш активно літературу мовою оригіналу до відповідного відділу передають Французький інститут, Гете-Інститут та Американська бібліотека ім. В. Китастого. А за сприяння посольства Польщі в Україні у відділі відкрили «Польську полицю». Також завдяки партнерам з Краківської бібліотеки фонд відділу поповнився виданнями сучасної польської літератури.

При цьому поет та перекладач Остап Сливинський вважає, що у бібліотеках — найгірша ситуація якраз з літературою іноземними мовами, особливо поза великими містами. За словами Сливинського, іноземна література там переважно російською:

Ми успадкували від радянського союзу так звані “відділи літератури іноземними мовами” — спеціальні бібліотечні “ізолятори”, в яких зберігалася література, яку радянській людині було читати не конче, а якщо так, то з обережністю. Від цього давно треба відмовитися.

На думку перекладача, потрібно розформовувати відділи літератури іноземними мовами у бібліотеках і розподіляти таку літературу за відповідними тематичними розділами у загальних відділах. Також треба показувати більше нової літератури, бо її в бібліотеках бракує і вона здебільшого застаріла.

Щодо Гете-Інституту, то при ньому також діє бібліотека, яка відновила свою діяльність у квітні 2024 року.

Як розповідає Марієтта Зандер, керівниця відділу «Інформація та бібліотека» Гете-Інституту, книгозбірня оновила асортимент німецькомовних книжок, особливо художню літературу. Установа придбала нові видання, які потрапляли до списків нагород Франкфуртського та Лейпцизького книжкових ярмарків. До того ж поповнився фонд дитячої літератури.

Окрім того, бібліотека Гете-Інституту має велику підбірку графічних романів й книг про мистецтво. Зандер каже, що попит є на кримінальні романи, як і в Німеччині. За ними, підказує керівниця відділу, зручно вчити німецьку мову. Також бібліотека збирає книги українських авторів німецькою, а також переклади німецьких видань українською. У бібліотеці проводять заходи для дітей різного віку, щоб навчити їх німецької мови та історії, а завдяки участі у «Книжковому Арсеналі» та «Книжковому Форумі», кажуть в  установі, привертають увагу і дорослих, які зацікавлені в культурному обміні між Україною та Німеччиною.

Люди зі сфери культури про літературу іноземними мовами

Вже згаданий Остап Сливинський каже, що, окрім української, він читає літературу польською, англійською, болгарською та македонською мовами, які в Україні дістати складно. Більшість видань в його домашній бібліотеці перекладач привіз з-за кордону сам.

Письменниця та журналістка Ольга Русіна читає книжки англійською та польською, зокрема через те, що для неї важливо тримати контакт, власне, з мовою. А також тому, що не всі книги, які вона хотіла б прочитати, є в українському перекладі. 

Письменниця каже, що не відчуває браку книг іноземними мовами, адже багато читає в електронному форматі, тож не завжди є потреба у паперових книгах. Тобто умовну книгу англійською можна купити на Amazon, а польською — в польських магазинах. 

Якщо ж є потреба у друкованій книжці польською, то її дістати в Україні можна. Ми вже згадували про польську полицю у бібліотеці ім. Лесі Українки. А ще в Києві діє Польський Інститут. При ньому також є бібліотека з літературою польською мовою.

«У якійсь середньостатистичній книгарні не буде полички з польськими книгами. Але вона там і не потрібна, на мою думку. Адже якщо ми робимо полички з польськими книгами, то треба робити й з чеськими, й зі словацькими, й з латвійськими, й з литовськими тощо. Книга англійською — це інше, тому що англійська — це мова міжнародного спілкування. І книги англійською, як на мене, звичайно, мають бути друковані», — вважає Русіна.

Чи вплинув вихід російської книги з українського ринку на збільшення попиту на літературу іноземними мовами

Більшість опитуваних книжкових мереж зазначають, що заборона російських видань в Україні таки вплинула на збільшення кількості книжок іноземними мовами. 

За словами Анни Могир з «Книгарні Є», іноземні мови, зокрема й англійська, пропонують людям ширший вибір літератури та авторів, що українці обирають як аналог російській літературі. Про це згадують і в «Сенсі».

А от на думку Остапа Сливинського, вихід російської книги з українського ринку — не головна причина того, що українці більше зацікавилися книжками іноземними мовами. За словами перекладача, важливою причиною зростання попиту, скоріше, є те, що доросло покоління, яке вільніше володіє іноземними мовами й хоче ними читати. 

Читайте також: Чому українські письменники переходять із великих видавництв до малих?