Україна на Болонському ярмарку 2024: нові стратегії продажів прав й перемоги українців

З 8 по 11 квітня відбувся 61-й Болонський ярмарок дитячої книги – найважливіша міжнародна подія дитячого книговидання. Поряд з ним також відбувались події-відгалуження фестивалю – BolognaBookPlus (BBPlus) для універсальних видавців, а також Bologna Licensing Trade Fair/Kids (BLTF/K) – відгалуження, що присвячене виключно брендам і ліцензуванню контенту для дітей та молоді.

На цьогорічному ярмарку були представлені півтори тисячі експонентів із близько 100 країн та регіонів світу. Протягом чотирьох днів ярмарку відбулось 385 подій, організованих Болньєю на локації, та ще дві сотні подій у місті – формальних та неформальних. Загалом ярмарок відвідало понад 31 тисяча професійної аудиторії.

Традиційно Болонський ярмарок висвітлює комплексні засадничі теми – сталість, поєднання культур, використання технологій штучного інтелекту, екологію, підсилення окремих регіонів, які перебувають на етапі становлення, підтримку жінок в індустрії книговидання тощо.

Цьогорічна почесна країна-гість Болоньї – Словенія, для якої це можливість привернути увагу видавців зі всього світу до національної книжкової галузі та її креаторів. Зокрема була презентована виставка робіт сучасних словенських ілюстраторів «А потім що?» (And then what happens?), а також відбулись численні дискусії та події у місті для широкої авдиторії. До речі, Словенія також була фокус-країною і Франкфуртського книжкового ярмарку у 2023 році. 

Читайте також: Підсумки Франкфурта 2023: крихкість існування і підтримка загрожених ринків

Оскільки Болонський ярмарок дитячої книжки є співорганізатором China Shanghai International Children’s Book Fair (CCBF), була досить помітною присутність Китаю – ринок-фокус цьогорічного ярмарку. Китай понад 100 експонентів, що відчувалось у просторі фестивалю, зокрема була представлена експозиція Chinese Excellence in Children’s Illustration.

Загалом останніми роками помітна тенденція збільшення присутності азійських країн на ярмарку – видавці та організації з Кореї, Тайваню, Японії активно експонуються і виразно помітні відмінним від «європейського» візуальним стилем видань. Крім того, видання з країн Азії все частіше потрапляють у списки переможців конкурсів, які відбуваються у межах ярмарку. 

Читайте також: Перекладацькі тренди: японська завойовує ринок Великої Британії

Під час Болонського ярмарку дитячої книжки традиційно вручаються нагороди багатьох конкурсів, які проводять організатори події. Найвідоміші із них – BolognaRagazzi, який відзначає дитячу книжку, та Publisher of the Year, присвячений найзнаковішим видавцям у регіонах світу, де минулого року найкращим видавництвом Європи стало українське «Видавництво Старого Лева».

«Попередній рік був особливим, ми отримали звання найкращого дитячого видавця Європи. А історія продажів прав для видавництва почалася з книжки Романи Романишин і Андрія Лесіва “Зірки і макові зернята”, яка отримала нагороду Opera Prima Bologna Ragazzi у 2014 році. Книжки Аграфки і досі дуже популярні. Ми отримуємо запити від нових країн, кількість проданих мов тільки зростає, з кожним ярмарком нас запитають про нову книгу від авторів», – зазначає Іван Федечко, агент з продажу авторських прав у Видавництві Старого Лева.

Українські ілюстраторки Оксана Домашич та Поліна Дорошенко потрапили у список із 78-ми ілюстраторів зі всього світу, які були представлені на Illustrators Exhibition.

Мультиплікаційний проєкт з України «Мавка. Лісова пісня» став фіналістом Best Licensing Star Bologna Licensing Award. А нідерландсько-український проєкт Better Time Stories («Історії кращого часу») отримав спецвідзнаку BolognaRagazzi CrossMedia Awards 2024 у категорії «Книги та цифрові платформи».

«Я думаю, журі було досить суворим, оскільки існує багато діджитальних платформ. Але наша унікальність – фокус як на друкованому виданні, так і на цифровій складовій, оскільки діджитальний світ починається саме з друкованого. Наша унікальна пропозиція – єднання родин», – каже Андрій Шмигельський, засновник Better time stories.

Традиційно на ярмарку був присутній український стенд, який організовує УІК.

«Ми зійшлися на думці, що хотіли б бачити в оформленні цьогорічного стенда ілюстрації Олександра Шатохіна із книжки “Жовтий метелик”, концепт якої є дуже метафоричним, що змушує іноземців зупинятися, задумуватися, будувати свою історію, і те, що вони часто бачать, – це надія», – зазначає Олена Одинока, заступниця директорки з питань міжнародної співпраці УІК. 

УІК також підготував роздаткові матеріали на основі тих же ілюстрацій з меседжами про зруйновані культурні осередки, бібліотеки, кількість вбитих та примусово депортованих українських дітей, про вбитих росією письменників та перекладачів. Ще Інстиут презентував на ярмарку трирічний проєкт книжок-білінгв Tales of Ukraine, який саме перетнув екватор та залучив понад 20 видавців. Мета проєкту – видати 300 000 книжок у 6 країнах.

Національний стенд дає українським видавцям безкоштовний майданчик для презентації видань та проведення перемовин. Такою можливістю скористалися 20 українських видавців. Також окремі стенди мало Видавництво старого лева та книжкова фабрика UNISOFT з Харкова, одне з видань якої, надруковане на замовлення французького видавця, увійшло у колекцію The Amazing Bookshelf – довгий список нагороди BolognaRagazzi.

Україну також представляв Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал», який став партнером Bologna Book Plus в ініціативі Talking Pictures – колекції українських візуальних книжок для дорослої аудиторії. З поміж 54 відібраних видань, які експонувалися у Болоньї та будуть експонуватися на цьогорічному Книжковому Арсеналі, міжнародне журі обрало переможця ініцативи – серію видань Telegraf, а також присудило три спеціальні відзнаки. В межах цієї ж ініціативи відбулися публічні розмови за участі провідних українських ілюстраторських команд seri/graf та Аґрафка про сучасну українську ілюстрацію.

Ілюстрорська група Pictoric та Книжковий Арсенал також презентували виставку плакатів українських та міжнародних ілюстраторів «Коли все має значення», яка створювалась як рефлексія на фокус-тему останнього фестивалю та була презентована на минулорічному Книжковому Арсеналі.

Крім того, видавництво «Видавництво» брало участь у Comics Corner, який цьогоріч започаткувало Bologna Book Plus – відгалуження ярмарку для універсальних видавців.

Основний стимул видавців їхати на Болонський ярмарок все ж бізнес, а саме – перемовини з купівлі та продажу прав.

«Ми почали бронювати зустрічі з грудня. В середньому виходить по 40 зустрічей на кожну людину з команди видавництва. Зараз дещо змінилася політика купівлі-продажу прав на ярмарку – усі видавці розглядають асортимент, з цим багажем їдуть додому, проводять редакційні ради та, власне, тоді йдуть активні перемовини щодо угод. Українська книжка цікава нашим сусідам – Латвія, Литва, самі призначають зустрічі. Щороку більше видавців подаються на гранти House of Europe чи Creative Europe», – коментує Наталя Мірошник, керівниця відділу зовнішньоекономічної діяльності видавництва Vivat.

Тему грантів та підтримки видань продовжують також інші видавці. Наприклад Ольга Попович з видавництва «Каламар» зазначає, що права на їхні книжки складно продавати зокрема й через дороге виробництво:

Ми тільки кілька останніх років робимо книжки українських авторів, і почали з книжок для зовсім маленьких. Зараз всі видавництва, з якими ми мали контакти, одразу дивляться і рахують, скільки це коштуватиме у виробництві. Відповідно змінилася й тактика переговорів, а саме – треба підказувати, на які гранти є можливість податися з книгою. Багато хто не знає про програми HoE та УІК чи навіть Креативна Європа. Краще думати про це наперед, щоб підштовхувати під готові рішення. 

Лілія Шутяк, комунікаційна менеджерка дитячого арт-видавництва «Чорні вівці», говорить, що цього року у них було призначено більше зустрічей із іноземними видавцями, ніж минулого: «Відчувається, що інтерес до України не зникає, адже під час перемовин темою №1 після книжок є ситуація в нашій країні. Іноземні видавці розпитують, цікавляться, а дехто навіть дивується, як ми все ще продовжуємо видавати книжки, купувати та продавати права, коли в Україні триває повномасштабна війна».

Для багатьох видавців Болонський Ярмарок також і про нетворкінг та підтримку зв’язків.

«Наша присутність у Болоньї не стільки про роботу, для нас це більше вихід у книжковий світ – подивитися, надихнутися, особливо зважаючи на те, що ми у Харкові. А також зустрітися з давніми партнерами», – ділиться Наргіс Гафурова, власниця і директорка видавництва «Крокус», чия книжка «Абу Каракамбада. Колискова для Мішелі» потрапила в останній каталог «Білі круки». 

Як і у попередні роки, залишається в силі офіційна позиція Болоньї щодо недопущення до участі у ярмарку росії на інституційному рівні, проте водночас організатори вкотре наголосили про готовність вітати індивідуальну участь незалежних видавців, письменників і митців з усіх країн і регіонів задля розбудови видавничої спільноти та поєднання дітей та книжок.

За цією логікою на ярмарку були присутні щонайменше троє російських видавництв та одне видавництво з Білорусі. Крім того, російська ілюстраторка була присутня в Illustrators Exhibition, а російські книжки потрапили до списку The BRAW Amazing Bookshelf. 

Тому залишається актуальним питання подальшого утримання рамки неприсутності росії щонайменше на інституційному рівні, а також покейсова робота з індивідуальним представленням окремих авторів чи бізнесів, яку потрібно консолідовано випрацьовувати та комунікувати на рівні українських державних інституцій.

Підсумовуючи враження від цьогорічного Болонського ярмарку дитячої книжки, можна відзначити:

• Значний професійний ріст і якісну роботу українських видавців з купівлі та продажу прав;
• Водночас відсутність багатьох провідних українських ілюстраторів серед авторів книжок, які продукують українські видавці останнім часом;
• Важливість продовження грантових програм підтримки перекладу та видання українських книжок;
• Важливість сталого та наполегливого представлення України, як в інституційному вимірі, так і через включення у проєкти Болонського ярмарку, зокрема конкурси та виставки;
• Утримання балансу між представленням себе як спроможної до співпраці країни навіть під час війни, та продовженням утримання війни у фокусі іноземців.

Читайте також: Україна на Болонському ярмарку представить порожній стенд-маніфест – Stand with Ukraine