Ісабель Альєнде стала лавреаткою премії Planeta 2026

Чилійська письменниця Ісабель Альєнде отримала літературну премію Planeta 2026 за неопублікований роман «La hora antes del alba» («Година перед світанком»), який продовжує її дебютний твір «Дім духів» (1982). Про це повідомили організатори премії.

Альєнде отримала 1 мільйон євро. Цьогоріч на премію подали рекордні 1424 рукописи. Письменниця представила роман під назвою «Los que faltan» («Ті, кого бракує») та псевдонімом Лус Вентура (Luz Ventura). За словами Альєнде, раніше вона не брала участі в літературних конкурсах, оскільки боялася опинитися серед останніх учасників. «Я вирішила ризикнути трохи пізно в житті, бо це здавалося таким само небезпечним викликом, як і повторний шлюб у 80 років. У моєму віці, щоправда, вже мало що можна втратити», — сказала 84-річна письменниця.

Новий роман продовжує історію Альби Труеби — онуки Естебана Труеби та ясновидиці Клари, персонажів «Дому духів». Після арешту й катувань за часів диктатури в Чилі Альба намагається повернутися до звичайного життя.

Згідно з анотацією видавництва Planeta, головна героїня живе в родинному будинку після смерті діда й чекає на повернення свого першого кохання, не знаючи, чи він вижив. Водночас їй загрожує чоловік, який раніше тримав її в полоні. Підтримку Альба знаходить у доньці, нових стосунках і спогадах про родину.

Альєнде розповіла, що багато років замислювалася над подальшою долею персонажів «Дому духів». Повернутися до цієї історії її спонукали, зокрема, сучасні загрози демократії. «Зараз, коли я бачу, як багатьом демократіям загрожують авторитаризм, крайній націоналізм і навіть фашизм, я знову відчуваю страх, який змусив мене покинути свою країну після військового перевороту 1973 року», — зазначила письменниця.

«Дім духів» Альєнде написала у Венесуелі на початку 1980-х років, перебуваючи в еміграції після встановлення військової диктатури Августо Піночета в Чилі. Роман розповідає про чотири покоління родини Труеба на тлі політичних потрясінь. У ньому письменниця поєднала сімейну сагу з елементами магічного реалізму.

Книжка вийшла друком у 1982 році й принесла Альєнде міжнародне визнання. Згодом вона розширила історію романами «Донька фортуни» (1999) та «Портрет у сепії» (2000), події яких передують «Дому духів».

«Година перед світанком» стане продовженням цієї історії. Книжку опублікує іспанське видавництво Planeta.

Премію Planeta заснувало іспанське видавництво Planeta у 1952 році. Її щороку присуджують за найкращий неопублікований роман іспанською мовою. Переможець отримує 1 мільйон євро, фіналіст — 200 тисяч євро. Відзначені романи згодом публікує видавництво Planeta.

У 2026 році премію вручали в 75-й раз. До складу журі увійшли Лус Ґабас, Пере Хімферрер, Ева Хінер, Кармен Посадас, Палома Санчес-Ґарніка, Хав’єр Сьєрра та директорка видавництва Planeta Белен Лопес.

Водночас премію критикують через непрозорість процедури відбору й те, що нагороду часто отримують уже відомі письменники, зазначає Reuters.

Ісабель Альєнде народилася 1942 року в Лімі (Перу). Після військового перевороту в Чилі 1973 року емігрувала до Венесуели, згодом переїхала до США. Письменниця є лавреаткою Національної літературної премії Чилі 2010 року, данської Премії Ганса Крістіана Андерсена 2012 року та інших міжнародних відзнак. Загалом книжки Альєнде переклали 42 мовами, у світі продали понад 80 мільйонів їхніх примірників.

Українською її твори видає «Видавництво Анетти Антоненко». У каталозі видавництва вісім її книжок.

Нагадаємо, роман «Віолета» у перекладі Галини Грабовської увійшов до переліку переможців всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2022» у номінації «Сучасна зарубіжна проза / есеїстика / драматургія».

У 2026 році видавництво також підготувало український переклад роману «Моє ім’я Емілія дель Вальє», який здійснила Галина Грабовська. Події книжки розгортаються в Чилі XIX століття, куди молода письменниця вирушає під час громадянської війни, щоб дослідити своє походження. Про це Читомо повідомляло у матеріалі про видавничі плани на 2026 рік.

Раніше Читомо також розповідало про українське видання автобіографічної книжки Альєнде «Жінки душі моєї».

Чільне фото: Вікіпедія