дослідження

Хто з читачів книжок активний у соцмережах: «самовдосконалювачі», «патріоти», «віруючі»

30.09.2020

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Серед користувачів соцмереж, які активно пишуть про читання книжок, можна виділити сім умовних типів. Такого висновку дійшли дослідники Центру контентаналізу, які провели всеукраїнське дослідження «Читання в контексті медіаспоживання: вплив карантину на читацьку поведінку українців» методом SML на замовлення Українського інституту книги.

Проаналізувавши профілі авторів дописів на тему читання, дослідники виділили такі типи:

«Самовдосконалювачі»

За словами дослідників, це, передовсім, мешканки Києва, Сходу або Півдня України, якого завгодно віку, які читають літературу зі «самовдосконалення», під яким можуть розуміти широкий спектр різних видань: від психології та езотерики до інструкцій з красного письменства.

 

Ці читачки мають високу соціальну активність, активно долучаються до книжкових заходів. Також захоплюються подорожами, «модними» видами спорту. Цікавляться дитячою літературою.

«Патріоти»

Це мешканці і мешканки Західної України або Києва, особливо Львова. Надають перевагу патріотичній літературі на зразок «Чорного ворона» Шкляра, або просто художній літературі старшого покоління письменників.

 

«Львівські читачі помітно виділяються згадками саме бібліотечного читання, вони підкреслено зазначають цей шлях отримання книги. При цьому активна присутність самих бібліотек в мережах притаманна переважно столиці, а львівська читацька спільнота сприймає бібліотеки як традицію, для якої не потрібні додаткові піаракції», – зазначають автори дослідження.

 

Ця категорія читачів надзвичайно активна у заходах. Львів, при вчетверо меншій, ніж Київ представленості у соцмережах, за спостереженнями дослідників, дає майже таку ж кількість згадок про презентації книжок. Водночас львівські презентації при цьому більш «локальні»: часто вони представляють книжки місцевих авторів або про місцеві персоналії, тоді, як київська вибірка більш строката.

 

«Львів’яни ж підкреслено прив’язані до традиційного паперового формату читання – вони найчастіше згадують ольфакторні і тактильні відчуття. Також захоплюються подорожами, зокрема по Україні, громадським активізмом тощо», – додають дослідники.

«Гравці у класику»

Це – мешканці Південного і, частково, інших регіонів України, включано з Києвом та Харковом. Шанувальники закордонної класики: Достоєвського, Ремарка, Булгакова, Орвела тощо – список варіюється залежно від віку та регіону.

 

Окрема їхня підгрупа – шанувальники класичної фантастики. При цьому, харків’яни частіше за інших продають книжки – велика кількість регіональних акаунтів Instagram (у відсотках до загальної кількості згадок) саме з цього регіону.

 

Харків’яни ж частіше за інших саме слухають книжки – переважно це тексти із саморозвитку. Чоловіча частка одеської соцмережевої спільноти демонструє досить велику прив’язку до дарування книжок. При цьому часто це дарування має скоріш емоційне підґрунтя – чоловіки радіють не просто книжці, а «книжці, яку пам’ятають з дитинства». Дозвілля цієї категорії читачів часто включає риболовлю, техніку тощо.

«Віруючі»

До цієї групи входять мешканці провінційних регіонів Східної, Центральної або Західної України віком 40+, зосереджені на релігійних текстах. Дуже активно цитують такі книжки, а не розповідають свої про них враження.

«Бізнесмени»

Люди переважно з ділового середовища столиці, що пишуть лише про купівлю книжок. При цьому, це як бізнес-література, так і література з розвитку, зрідка – художня.

«Митці»

Люди 25-45 років з довколалітературного середовища, які дуже часто (4-20 разів на місяць) пишуть про книжки. Переважно, це – сучасні письменники. Зрозуміло, що ця категорія відвідує значну кількість літературних заходів.

«Традиційна гендерна роль»

До цієї групи дослідники віднесли жінок так званого «традиційного» світогляду, що цікавляться кулінарією, текстами з психології сім’ї, втім, пишуть про літературу в соцмережах дуже рідко: не більше одного разу на один-два місяці.

 

У межах дослідження було проаналізовано 1 млн 387 тис. 163 одиниці контенту на книжкову тематику. Серед них – пости у соцмережах Facebook, Instagram, Twitter, ролики в YouTube та дописи в публічних каналах Telegram.

 

Із повним текстом дослідження «Читання в контексті медіаспоживання: Вплив карантину на читацьку поведінку українців» можна ознайомитися за посиланням.

 

Раніше Читомо повідомляло, що, згідно з результатами цього дослідження, Facebook є головною соцмережею для читачів книжок.

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект