Хто з українських письменників-класиків одягав вишиванки

Щороку в третій четвер травня українці святкують День вишиванки. Зараз вишита сорочка є невіддільним символом української ідентичності, котру українці одягають не лише на свята. Цікаво, що одним з тих, хто започаткував «моду» на вишиванку у поєднанні з костюмом, був Іван Франко (першим це поєднання одягнув Михайло Драгоманов). Саме завдяки йому вишиванка у свідомості українців стала не лише традиційним елементом народного строю, а й маркером модерної національної ідентичності. З приводу свята зібрали для вас фото інших українських письменників у вишиванках.

Іван Франко

Письменник носив вишиванку з європейським костюмом-трійкою.  Як розповідала донька Анна, в Івана Франка вишитих сорочок «було завжди під достатком. Це були майже все дарунки його приятелів, приятельок, співпрацівників не тільки із Західної України, але й з Великої України. Між цими сорочками була сорочка від Олени Пчілки, від Трегубової, Альбрант, Алчевської, Кобринської, Уляни Кравченко, Бохенської і багато інших» (цитата з видання «Будинок-музей Івана Франка у Львові» Віри Бонь).

Читайте також: Іван Франко – вулкан неможливого

Михайло Драгоманов

Першим, хто поєднав вишиванку з буденним одягом, був Михайло Драгоманов.

Леся Українка

Відомо, що Лариса Косач (Леся Українка) любила вишивати. Вже у 9 років вона вишивала на татовій сорочці. У дорослому житті Леся Українка прикрашала вишитими візерунками рушники і сорочки.

Лариса Косач, 1887 рік

Читайте також: Леся Українка — інтелектуалка, модерністка, осердя канону

Олена Пчілка

Іще одна знана письменниця і етнографиня, якій ми завдячуємо модою на носіння вишитих сорочок, — Ольга Драгоманова-Косач (Олена Пчілка). Вона була першою жінкою, яка за часів заборон всього українського носила вишиванку.

У 1876 році Олена Пчілка видала книжку «Український народний орнамент», яку вважала однією з своїх найважливіших праць. Як зазначає Віра Агеєва, знанням про розмаїття орнаментів і фасонів вишитих сорочок ми великою мірою завдячуємо саме Олені Пчілці.

«Якщо крій народної вишиванки перероблюють під європейський одяг, то можна і використовувати традиційні орнаменти в сучасному європейському одязі. І от Олена Пчілка вперше як науковиця звертається до української орнаментики. Вона видає перший альбом із зібранням і систематизуванням українського орнаменту у вишивці, ткацтві, писанкарстві, герданах. Зараз знову серед дівчат в моді чокери, а вперше цю моду впроваджує Олена Пчілка з дружиною Михайла Драгоманова; на фото Олена Пчілка та її донька Леся Українка в народному строї і обов’язково з нашийними прикрасами. Свої перші альбоми Олена Пчілка видає в Парижі. Франція — країна, яка започатковує моду, там почали організовуватися всесвітні виставки, де кожна країна представляє свої досягнення. Під час таких промислових виставок кожна країна показувала свою культуру. І Олена Пчілка представляє альбом з ґрунтовною передмовою, порівнює українські орнаменти з сусідніми культурами. І з’являється висновок, що українська культура самобутня. Рецензії на цю розвідку виходили в австрійській, французькій пресі, а альбоми Олени Пчілки починають використовувати для викладання орнаментики в Паризькій академії мистецтв», — розповідала Громадському радіо дослідниця Оксана Константинівська.

Читайте також: Не лише мати Лесі Українки. Олена Пчілка в українській культурі

Людмила Старицька-Черняхівська

Письменниця Людмила Старицька-Черняхівська згадувала, що «через українську мову та вишиті сорочечки інші дворянські діти дивилися на неї та на її родину як на ненормальних». Після відвідування вистав трупи Марка Кропивницького з Марією Заньковецькою в головних ролях вона писала, що «вишивана сорочка та голосна українська мова у театрі були тією глиною, якою муляр стуляє одну до одної цеглини».

Ганна Барвінок

Олександра Білозерська, відома як Ганна Барвінок — представниця української інтелігенції, письменниця і феміністка, дружина Пантелеймона Куліша. Очіпок на її голові свідчить про її статус  заміжньої жінки.

Наталя Кобринська

Однією з тих, хто дарував вишиті сорочки Іванові Франку, була письменниця Наталя Кобринська. Вишиванки вона носила й сама.

На фото справа.

Дмитро Яворницький

Історик, етнограф, письменник, музеєзнавець Дмитро Яворницький, що походив зі зросійщеної родини на Слобожанщині, свідомо обрав українську ідентичність основою свого світогляду.

Імовірно, першу вишиванку Дмитру Яворницький, який в той час жив у Санкт-Петербурзі, подарував відомий етнограф Яків Новицький в кінці 1887 року: «Дорогой Дмитрий Иванович! Поздравляю тебя с Новым годом и желаю тебе полного благополучия, енергии и плодотворного труда. За сорочку тебе не прийдется ничего платить, носи на здоровье. Это тебе как козаку от козака, щоб миж москалями не забувавсь звидкиля сам, и то знай, що з москалем дружи, а каменюку за пазухой держи» («Дорогий Дмитре Івановичу! Вітаю тебе з Новим роком і бажаю тобі цілковитого благополуччя, енергії та плідної праці. За сорочку тобі не доведеться нічого платити, носи на здоров’я. Це тобі як козаку від козака, щоб між москалями не забувавсь звідкіля сам, і то знай, що з москалем дружи, а каменюку за пазухою тримай»).

Збереглося кілька фото Яворницького у вишитих сорочках. Найбільш рання світлина датована кінцем 1880-х рр., найбільш пізня – 1930-ми.

Олександр Довженко

Збереглося і фото письменника й режисера Олександра Довженка у вишитій сорочці. На ньому він стоїть третій ліворуч серед трупи самодіяльного театру в рідній Сосниці на Чернігівщині.

1912 р.

Володимир Винниченко

Вишиту сорочку одягав і Володимир Винниченко.

Василь Симоненко

До нас дійшло кілька фото зі шкільних і студентських років Василя Симоненка, де він у вишитій сорочці.

Василь Стус

Носив вишиту сорочку і Василь Стус.

Читайте також: Як виглядали книгарні Києва у XX столітті