драматургія

Конкурс «Transmission.ua: Drama on the move. Germany» оголосив переможців

03.09.2020

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Драматургічно-перекладацький конкурс «Transmission.ua: Drama on the move. Germany» оголосив переможців. Про це повідомляє офіційний сайт Українського інституту.

З 69 заявок, які отримав Український інститут, експертна комісія обрала шість текстів-переможців. Роботи будуть перекладені німецькою мовою, а згодом представлені у театрах Німеччини. У 2020 році збірка текстів-переможців буде оприлюднена у форматі онлайн, а у 2021 році вона вийде друком.

 

Переможцями конкурсу стали:

Постдокументальна п’єса «Горизонт 200». Авторки: Олена Апчел, Оксана Данчук

Герої застрягли під завалами після вибуху в шахті і чекають на порятунок. Можна подумати, що вони – людство, яке зупинилося і розглядає свої здобутки. Ця п’єса не стільки про шахтарів, скільки про кожного з нас у надзвичайних обставинах. Про нашу можливість бачити і небажання дивитися. Наскільки широким чи вузьким може виявитися наш особистий горизонт сприйняття, коли я вибираю ставити або не ставити питання? Дія відбувається в місці без часу, де не спрацьовують відомі нам фізичні закони. Обставини, в які потрапляють герої – привід для нас зупинитись на мить, перевести подих і побачити наступний горизонт, щоб продовжити рух. П’єса створена на основі документального матеріалу, зібраного під час експедицій по вугільних басейнах України.

Лібрето до опери «Пеніта ля трагедія». Авторка: Тетяна Киценко

Чотири жінки, названі іменами музичних інструментів, розповідають про спокійне стабільне життя у санаторії. Тут є все необхідне, тільки трохи нудно. Аби розважитися, героїні розповідають про своє життя. У кожної власна історія, але дещо спільне привело їх сюди – вбивство. Санаторій виявляється колонією, а героїні – засудженими на довічне ув’язнення. Решту життя вони приречені провести у «зоні в зоні». Де ці жінки знаходять надію і чи мають вони на неї право? Текст створено на основі інтерв’ю із жінками, засудженими на довічне ув’язнення.

Пошук способу говоріння у 5 сценах «Що таке єврейська музика». Авторка: Анастасія Косодій

П’єса про український антисемітизм. Текст-рефлексія створений на основі документальних свідчень очевидців Голокосту з України, сучасних подій у Бабиному Яру та клезмеру – музики східноєвропейського єврейства. Головна мета твору – знайти новий спосіб говорити про трагедію, вже достатньо закарбовану у світову культуру, однак досі майже не описану в українських соціальних, мистецьких та політичних художніх творах.

Соціальна трагікомедія «Вибухівка». Авторка: Наталія Блок

Дівчина Даша, яка страждає тривожним розладом, раптом розуміє, що у її животі знаходиться справжня темпоральна бомба. Бомба з’явилась, коли Україна ставала незалежною. Даша тоді була дитиною і агітувала своїх втомлених батьків голосувати. Склалася бомба з атомної енергії, яку втратила Україна. Вона обрала Дашу, бо та – справжня українка. У неї велике почуття провини за все, це й підживлює бомбу минулого. Зараз Даша працює активісткою – захищає права трансгендерних, агендерних та інших небінарних людей. Про бомбу дізнається держава, її примушують підірвати вибухівку. Якщо Даша її підірве, – зміниться минуле України, – не буде війни, Майданів тощо. Але що буде – невідомо. Що вибере Даша – вмерти за минуле України чи жити далі з бомбою?

Трагікомедія «Свинина». Авторка: Катерина Пенькова

Головна героїня Надя працює опікункою у Польщі. Одного разу вона вирішує втекти від важких робочих умов і опиняється вночі серед лісу. У пошуках прихистку, Надя знаходить хостел, розташований у колишній погребальні при старому єврейському цвинтарі. Тут зустрічає українських заробітчан: Толіка, Едіка, Васька, шофера з Луганська Сєрого, та прибиральницю Уляну з її чоловіком Богданом, який постачає робочу силу до Польщі. Богдан – успішний ділок, який заправляє усім: кривдить дружину та обкрадає співвітчизників. Решта здаються милими людьми у скрутному становищі. Це невеличке співтовариство припадає Наді до душі й викликає бажання допомогти, якось полегшити їхнє становище. Втім, досить швидко ці люди втягують Надю у свої дивні схеми заробітку. Кожному з них є що приховати.

Трагікомедія «М’яч летів на східний берег». Авторка: Ольга Мацюпа

Події п’єси починаються під час Чемпіонату Європи з футболу. Кордон із Польщею, який щодень перетинає завалений цигарками рейсовий автобус Львів-Люблін, стає межею, яка нашаровує на себе політичний контекст майбутніх подій – Євромайдан 2013 року, анексія Криму і початок війни на Донбасі, а також минулі непроговорені травми пам’яті, пов’язані з Другою світовою війною та повоєнними депортаціями. В автобусі «зустрічаються» різні ідентичності, суперечливі спогади, національні та регіональні стереотипи і насильство, яке нікуди не зникає, а стає метафорою постійної боротьби і нагадує футбольне змагання. Якими є кордони персонажів ментальної мапи постколоніальної України «наприкінці» історії, в якій, здавалося б, немає місця для великих наративів? Найважливішими стають пам’ять, досвід, віра і мрії пасажирів дірявого Ікаруса, які вболівають за свій час і простір.

 

До експертної комісії конкурсу увійшли: Жанна Бортнік, Ярослава Кравченко, Люба Ільницька, Тетяна Пліс, Валентина Тужина.

 

«У п’єсах, яким я поставила найвищий бал, живі, достовірні відносно до персонажів діалоги. Сюжетні ходи – не банальні, між рядків сказано значно більше, ніж написано у тексті. Мова та образ мислення персонажів відтворюють наші реалії. Усі п’єси б’ють по тих больових точках, на які ми зазвичай закриваємо очі, оскільки вони «незручні» для обговорення», — поділилась враженнями про конкурсні роботи Валентина Тужина, театрознавиця, менеджерка театральних та культурно-мистецьких проєктів.

 

Конкурс проходив у рамках програми «Transmission.ua: drama on the move» — програми підтримки перекладу та постановки сучасної української драми у країнах Європи. Програма має на меті поповнити репертуари європейських театрів постановками сучасної української драми у трьох країнах – Польщі, Німеччині та Великобританії протягом 2020-2022 роках.

 

Раніше повідомлялося, що Український інститут визначив переможців Програми підтримки українських студій імені Івана Лисяка-Рудницького.