Лейпцизький ярмарок: історії про різні читацькі реальності

Вагомість Лейпцизького книжкового зауважуєш уже у вагоні, по дорозі до міста. На час події по місту забороняють пересуватися у громадському транспорті із велосипедом, а машиністи-страйкарі роблять виняток — і ось єдина нитка трамвая — зі старого міста до виставкового центру ярмарку — продовжує бриніти. Люди з книжками у вагонах, люди з книжками на вулицях, люди з книжками і подекуди із аніме мечами на зупинках зійшлися святкувати найбільшу читацьку подію регіону. Поруч із постерами про подію — постери із закликами бути активними на прийдешніх виборах до Європарламенту. Поряд із дискусіями про переваги паперової книги, розмови про читання під час катастроф. 

«Ми не можемо поділитися з вами нашою травмою, але якщо Путін буде реалізовувати свій похід на Берлін, ми можемо поділитися з вами своєю дитячою літературою — як говорити з дітьми про війну», — зазначила письменниця Олена Стяжкіна під час однієї із подій. Про ці та інші стики різних читацьких реальностей, читайте у нашому репортажі.

Загальні настрої

Цьогорічний Лейпцизький книжковий ярмарок, як і минулорічний Франкфуртський — дуже політичний. Це відображено у програмі, яка реагувала і на російсько-українську війну, і вже більшою мірою на ізраїльсько-палестинську, і також у прийдешності виборів — як до місцевих рад і парламенту у Німеччині, так і до Європейського парламенту. 

Флешмоб на відкритті ярмарку «#DemocracyVoteNow»

Гасла із закликами не бути байдужими до виборів «Demokratie wahlen jetzt.» («#DemocracyVoteNow») були у павільйонах, і також під час урочистого відкриття ярмарку відбулася акція-флешмоб, для якої кожен відвідувач міг підняти дбайливо роздрукований постер із цим закликом.

Читати також: У Німеччині розпочався Лейпцизький книжковий ярмарок

І якщо цю частину відкриття вдалося добре зрежисерувати, то іншу — реакцію публіки на виступ федерального канцлера Олафа Шольца — передбачити не вдалося. Під час виступу канцлера люди, як і під час виступу філософа Славоя Жижека на Франкфуртському ярмарку, реагували бурхливо, критикуючи його (і чинногонімецького уряду загалом) проізраїльську позицію. 

«Свобода, демократія та різноманітність не є самоочевидними, а цінностями, за які завжди варто боротися. На Лейпцизькому книжковому ярмарку ми робимо це з принциповою позицією, відстоюючи різноманітність і свободу думок, конструктивний обмін і толерантність», – зазначила на відкритті Астрід Бьоміш, директорка Лейпцизького книжкового ярмарку. На щастя, ця позиція не спонукала організаторів цьогоріч робити російсько-українські читання, а от ізраїльсько-палестинських було вдосталь.

Промова Омрі Бема при отриманні премії за європейське порозуміння

Одну із ключових премій ярмарку — за європейське порозуміння — отримав німецько-ізраїльський автор Омрі Бем (нагадаймо, що у 2023-му році цю премію вручали російській письменниці Марії Стєпановій).

«Ізраїльські та палестинські друзі можуть говорити про катастрофічні невдачі наших братів і сестер, знаючи, що якщо ми не зможемо після цього подивитися нашим друзям в обличчя, ми не зможемо дивитися в дзеркало. Дружба завжди була тим випробуванням, яке захищало нас від катастрофічного провалу братерства і гротескного зловживання абстрактними ідеями про збройний опір і самооборону», — зазначив автор у своїй промові при отриманні премії.

Читати також: Вручили Лейпцизьку книжкову премію європейського порозуміння 2024

«Цього року відчутно, що було більше політичної конфронтації — між авдиторією і позиціями тих, хто виступає. Відчутно, що часи напружені і це є в розмовах більшості читачів, попри те, що для них ярмарок це насамперед свято», – додає в коментарі для Читомо видавець Мартін Борн із Passagen Verlag що спеціалізується на інтелектуальній літературі — есеїстиці, гуманітаристиці.

Свято читачів

Водночас для багатьох відвідувачів ярмарок — це насамперед книжкове свято. Гасло ярмарку «Who`s still reading?» звучало особливо кумедно у ці дні у місті, де відчувалось що читають, до того ж, саме паперові книгу і періодику, скрізь і повсюди. Лейпцизький книжковий ярмарок — другий за величиною німецький ярмарок після Франкфуртського, і один із найбільших європейських ярмарків «власне читачів». 

Відвідувачі ярмарку

Відбуваючись паралельно із Manga-Comic-Con, ярмарок привабив тисячі людей  — 283 000 відвідувачів, що на 9000 більше ніж минулорік (274,000), 2 085 видавництв із 40 країн. Тому не дивно, що павільйон присвячений манзі, був найчисленіший за відвідуваністю, а стенди масової літератури і її найрізноманітніших відтінків перебільшували стенди більш поважних видавництв штибу Zurkamp. 

Особливо чисельною була підліткова авдиторія, німецькі видавці відзначають, що це заслуга буктокерів, із якими ярмарок тісно співпрацює. І це важливо, адже підлітки це не лише майбутні читачі, а й майбутні виборці. 

Різноманіття жанрової літератури

Частина цих блогерів — справжні зірки, підлітки ставали у черги, щоб зробити фото спільно із ними, а сцени відведені для букток-дискусій перебільшували за чисельністю платформи для високоінтелектуальних розмов. Також для підлітків тут були їхні улюблені автори і різновиди підліткового та юнацького чтива — з акцентами на перше кохання, еротику, фентезі, хорор. Підлітки знову купують книги, і споживають їх як серіали — багатотомно. 

Відвідувачі поспішають на ComicCon і книжковий ярмарок

Відвідувачка ярмарку Сюзанн, із якою ми простояли у черзі за кавою сорок хвилин, відзначає, що на фестиваль приїздить за улюбленими авторами і атмосферними читаннями. На ярмарку для літературних подій відведена окрема програма — «Лейпциг читає» («Leipzig liest»), і ці події відбувалися по всьому місту — в галереях, книгарнях, бібліотеках, університетах. Разом із дощовою погодою це складало враження Львівського BookForum у збільшеному форматі. 

Почесним гостем цьогоріч були Нідерланди та Фландрія, ключовими темами дискусій і подій були кліматична криза, надмірне споживання, глобальна криза біженців і війна в Європі.

Павільйон почесного гостя

Історії і книги з України

Для української делегації ярмарок був відображенням дивної подвійної реальності — свята тут, і небезпеки у себе вдома. Зранку, 21 березня в Україні — російська ракетна атака, якраз напередодні відкриття українського стенда у Німеччині. Генеральна директорка «Мистецького арсеналу» Олеся Острозька-Люта під час відкриття зазначила, що якраз напередодні відкриття її колеги перевіряли її квартиру —  чи не постраждала вона від уламків. 

Клаудіа Рот та Юлія Козловець

«Кредо нашого стенда лишається таким же: “Крихкість існування”. І я хочу ще раз нагадати: ціна, яку ми за це існування сплачуємо, дуже, дуже висока», — зазначила координаторка проєктів у сфері літератури та підтримки перекладів у Goethe-Institut Ukraine, культурна менеджерка Марія Шубчик. 

Українське представництво було на трьох суміжних стендах: Національний стенд від Goethe-Institut в Україні, Українського інституту і Українського інституту книги, стенд від фестивалю і видавництва Meridian Czernowitz, стенд від Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал». 

Український національний стенд

Програма та Національний стенд стали можливі за підтримки міста Лейпциг, Саксонської державної канцелярії та Лейпцизького книжкового ярмарку Leipziger Buchmesse. Український національний стенд цьогоріч продовжує минулорічні представництва — як у Франкфурті, так і в Лейпцигу. 

Читати також: Лейпцизький книжковий ярмарок: як Україні говорити з німцями про війну

«Мені особливо втішно, що цього року, як і минулого, приїзд України зі своїм стендом став можливим і відвідувачі та відвідувачки зможуть відкрити для себе різноманітність, заангажованість та енергію української спільноти. І цей процес, сподіваюся, відбуватиметься і в зворотний бік: хотілося б, щоб автори та авторки з України також могли почерпнути для себе сил та впевненості в тому, що німецькомовна громадськість підтримує її і зацікавлена вести культурний діалог», — зазначила на відкритті українського стенда керівниця Лейпцизького книжкового ярмарку Астрід Боміш.

Події стенда завжди були велелюдними, серед відвідувачів не лише славісти і видавці, зацікавлені у партнерстві, а й пересічні німецькі читачі. Українські діти та підлітки підходили з вигуками «Вау! Книжка українською!» і відходили із повними торбами.

Серед книг представлених на стенді особливе місце мали створені волонтерами і військовими: вірші Валерія Пузіка, роман Валерія Запеки «Цуцик» (ці книги зокрема Тетяна Трофименко зауважила на події як ті, які важливо перекласти німецькою), збірка віршів «Вірші з бійниці» Максима Кривцова (якій була присвячена окрема презентація), «Доця» Тамари Горіха-Зерні, робота над перекладом якої уже ведеться, Дмитра Вербича «Точка неповернення», книга віршів Гліба Бабича та інші. 

Відвідувачі подій

Читачі активно цікавилися добіркою нещодавно виданих книг німецькою, яким теж були присвячені презентації на стенді, це зокрема книги Артема Чеха (на дискусії був присутній перекладач Александр Кратохвіль), Станіслава Асєєва (на дискусії була присутня перекладачка Софія Онуфрів), Олени Стяжкіної, Тетяни Трофименко, Олени Захарченко, Вікторії Фещук, антологія української поезії упорядництва Тані Родіонової та Клаудії Дате. Серед книг важливою була антологія, присвячена партнерству Києва та Лейпцигу, які є містами-побратимами уже 60 років.

Українські книги у німецькому перекладі

Щоправда, для підлітків національний стенд мав мало що запропонувати, на чому наголошує одна із його учасниць, співзасновниця двомовного журналу «Gel[:b]lau», письменниця Ксенія Фукс: «Цьогоріч як ніколи багато підлітків на Лейпцизькому ярмарку, і було б добре їм щось запропонувати від нас — українську підліткову літературу, а ще краще комікси, які вони так люблять. Хороші українські історії у німецькому перекладі, і в коміксному вигляді дуже і дуже б купували тут».

Стенд Meridian Czernowitz зокрема представив книгу Ігоря Померанцева Czernowitz, яку переклали і видали німецькою у цьому ж видавництві. Стенд Мистецького арсеналу пропонував колекцію двомовних каталогів.

Стенд Meridian Czernowitz

Водночас більшість книг Національного стенда і стенда Meridian Czernowitz — українською. Видавець, президент Міжнародної літературної корпорації «Meridian Czernowitz» Святослав Померанцев розповідає для Читомо, що цільовою авдиторією незмінно є українці в Німеччині, славісти, усі хто вивчає українську: «Як сказав колись Ігор Померанцев, Ляйпцизька книжкова виставка — це не виставка книжок, це виставка сучасних культурних облич міст та країн. Тому ми представляємо не книги, а нове культурне обличчя міста Чернівці».

Всього за чотири дні ярмарку на національному стенді відбулось понад 20 заходів програми, 40 учасників та учасниць взяли участь у читаннях, дискусіях та лекціях. Літературну програму заходів національного стенда із фокусом «історії про опір, втрати та ідентичності, що виникають у результаті» готували Goethe-Institut в Україні спільно з Національним культурно-мистецьким та музейним комплексом «Мистецький арсенал» та у партнерстві з Українським інститутом книги та Українським інститутом.

Розмова про творчість поета та військового Максима Кривцова

Чи не найбільш щемкою була розмова про творчість поета та військового Максима Кривцова за участю його сестри Анастасії Худавердян та його побратима, письменника Дмитра Вербича.

«Подивіться на ці порожні стільці, тут, на кожнісінькому з них могли би сидіти українські автори і митці, але їх убила і убиває росія, могли би сидіти діти, які згодом виросли б у митців та письменників, але росія вбивала і вбиває і їх», —  ствердила Олена Стяжкіна під час однієї із публічних подій. Видимість історій утрачених авторів і авторок — вагома нитка усіх розмов за участю українських авторів і авторок.

Дизайн

Ще одна причина відвідати Лейпцизьку книжковий ярмарок — це події і місця присвячені книжковому дизайну. Тут було не лише чимало стендів, присвячені сучасним ілюстраторам з усього світу, а й виставка фіналістів The Best Book Design from all over the world 2024, вручення цієї премії, а також вручення премії Walter Tieman Prize 2024 (також за дизайн). Паралельно з цим відбувався фестиваль-виставка-дискусійна програма незалежних німецьких видавців «It`s a book».

Читати також: Німецька премія, що відзначає поєднання змісту й форми книжки, визначила переможців

Крім того, відбулася професійна подорож українських дизайнерів у межах конкурсу «Найкращий книжковий дизайн» Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал». Учасниками подорожі — дизайнери, що отримали гран-прі конкурсу «Найкращий книжковий дизайн — 2023» Володимир Гавриш та Марія Гавриш, а також представники команди Мистецького арсеналу. 

Читати також: Конкурс Best Book Design from all over the World-2024 оголосив переможців

Володимир Гавриш — книжковий дизайнер, дійсний військовослужбовець, художник, автор артбуків, який здобув гран-прі та кілька номінацій у конкурсі «Найкращий книжковий дизайн 2023», розповідав під час публічної події «Дизайн з передової» як він працював над дизайном у вільний від служби час.

Подія з Володимиром Гавришем

Читати також: Конкурс «Найкращий книжковий дизайн−2023» оголосив переможців

Навіщо їхати на Лейпцизьку книжковий ярмарок?

«Спілкуючись напряму з німецькими читачами можна сказати набагато більше, ніж через посередництво бізнесів чи культурних інституцій. Тут дуже багато щирої зацікавленості», — ділиться своїми враженнями координаторка Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» Юлія Козловець для Читомо.

Кожна можливість розповідати українські історії на міжнародну авдиторію досі дуже цінна. Адже це можливість не лише впливати на лідерів думок, а на власне окремих читачів, з якими ще багато працювати і багато комунікувати.

«Німці — наші давні союзники. Мені б хотілося, щоб підтримка німецького населення не згасала, щоб ми отримали ту зброю, яку нам не наважуються дати. Важливо, щоб німецьке суспільство усвідомило, що для нас це екзистенційна та антиколонізаційна війна, і їхнє залучення — важливе», — прокоментував філософ Тарас Лютий для Читомо, одразу після його лекції про те, як перемогти росію. 

Фото: Leipziger Buchmesse, Вікторія Фещук, Vira Dumke