Майже 40% українських ЗМІ повністю «прозорі»

У 2022 році переважно прозорими виявилися лише 38% українських медіа. Про це свідчать дані* моніторингу Інституту масової інформації (ІМІ).

52% онлайн-медіа виявилися частково прозорими, і ще 10% – переважно непрозорими.

У порівнянні з минулим роком кількість переважно прозорих медіа зменшилась у зв’язку з тим, що з ринку пішла Медіа Група Україна, учасники якої здебільшого дотримувалися прозорості медіавласності. 

Ще одна причина — частина медіа, які торік належали до категорії переважно прозорих, прибрали із сайтів фізичні адреси редакцій і імена головредів та інших співробітників, відповідальних за контент, і, відповідно, перемістилися до категорії частково прозорих. 

Як зазначають на  сайті ІМІ, причиною цього стали безпекові побоювання редакцій у зв’язку з широкомасштабним наступом рф. Водночас у середньому онлайн-медіа покращили інформування аудиторії про своїх власників.

Переважно прозорими у 2022 році є такі онлайн-медіа: «Суспільне», «Економічні новини», ІСТV, «Фокус», «Факти», «Апостроф», «Українські новини», «24 канал», «Обозреватель», «Дзеркало тижня», «Слово і Діло», «Ліга», НВ, РБК-Україна, «Новинарня», Інтерфакс-Україна, novyny.live, LB.ua та «Радіо Свобода». 

Частково прозорі онлайн-медіа: ТСН, «Ракурс», ВВС (українська служба), «Багнет», «Подробности», «Антикор», «Главред», «Прямий», «Хвиля», «КП в Україні», «Вести», «Главком», «Вголос», «Політека», «Знай», «Кореспондент», «Бабель», «Громадське», УНІАН, Укрінформ, «Еспресо», Голос.ЮА, УНН, Захід.Нет, «Гордон», УНН, «Дело», 5.ua, «Телеграф», «Букви», Цензор.Нет та «Українська правда».

Переважно непрозорими виявилися онлайн-медіа ТСН, Газета.ЮА, «Антикор» і «Коментарі».

За даними моніторингу ІМІ, 2022 року 26% досліджуваних онлайн-медіа вказали на сайтах своїх бенефіціарів. Йдеться про імена конкретних фізичних осіб. Минулого року таких видань було 22%.

У 2022 році повну відкритість – оприлюднення на сайті імен тих осіб, які володіють ними (зазвичай через певну юрособу), – продемонстрували такі онлайн-видання: сайти каналів 24, «Еспресо», Суспільного, Громадського ТБ, ICTV, Прямого і 5-го, видання «Оглядач» («Обозреватель»), «Новинарня», УНН, Новини.Live, «Букви», ІА Укрінформ (загалом 13 із 50 досліджених). У деяких випадках ішлося не про фізичну особу, а про державу, як у разі із Суспільним, чи про досить великий колектив членів ГО – у випадку Громадського ТБ. Зауважимо, що на вебсайтах телерадіоорганізацій імена кінцевих бенефіціарів мають оприлюднюватися – це обов’язок за законом. Щодо інших сайтів, це наразі побажання і позитивна практика, яка вітається, є виявом поваги сайту до своїх читачів. 

Найменування пов’язаних із сайтами юридичних осіб оприлюднили в себе 25 видань, або 50% усіх досліджених. Минулого року таких було 44%. 

Ще 24% онлайн-медіа не розкрили в зрозумілий для читача спосіб інформацію про осіб, які ними володіють. 

Якщо порівнювати загальні показники прозорості окремих видань у 2021 і 2022 роках, то покращили свої показники прозорості дев’ять видань (18%): «Букви», Інтерфакс-Україна, «Коментарі», «Телеграф», Захід.Нет, «Апостроф», «Главком», «Кореспондент» і НВ. 

Нагадаємо, три четверті редакцій локальних медіа потребують додаткового фінансування в умовах повномасштабної війни.

Читайте також: Репортери без кордонів: Журналісти в Україні перебувають у більшій фізичній небезпеці, ніж будь-коли

*Методологія оцінювання: дослідження прозорості онлайн-медіа базується на аналізі трьох ключових параметрів – інформації на сайті про контакти редакції (наявність адреси, емейлу, телефону), даних про людину, відповідальну за контент (керівника / головреда), і даних про власника медіа (кінцевого бенефіціара). Залежно від прозорості за кожним із критеріїв онлайн-медіа може набрати 1, 0,5 або 0 балів. Відповідно, максимальний сумарний бал за всіма категоріями – 3 бали. Переважно прозорими є медіа, які отримали 2,5 чи 3 бали, медіа із середнім рівнем прозорості набрали 1,5 –2 бали, переважно непрозорі медіа – 0,5–1 бал.