Наввипередки за бестселерами, або хто такий літературний скаут?

Якщо ви введете у пошуковому рядку «літературний скаут», то знайдете лише кілька матеріалів українською, а нещодавнє кадрове дослідження Читомо лише підтверджує, що ця професія в Україні усе ще залишається рідкісною. Проте книжковий ринок розвивається, тож ми вирішили розібратися: що входить в обов’язки літскаутів, чим вони відрізняються від літагентів, а також де вчитися, щоб зробити перші кроки в напрямку цієї професії.

За підтримки Британської Ради в Україні Читомо започатковує серію матеріалів про «книжкові» професії: давно відомі, що  переживають суттєві трансформації, або ті, що з’явилися нещодавно, і ті, які виникнуть у майбутньому.

Коротко про професію

Літературні скаути шукають перспективні невидані рукописи для великих видавництв, що прагнуть знайти «наступний бестселер» або ще не придбані книжкові серії. Вони також відкривають авторів-початківців подібно до того, як спортивні скаути знаходять майбутніх зірок на шкільних чи університетських спортивних змаганнях.

Крім того, літскаути відстежують видані книжки з однієї країни для перекладу та публікації в інших, а також нові іноземні бестселери, що можуть стати успішними на їхньому ринку. Скаути шукають і видання для адаптації у кіно, на телебаченні або в інших медіа.

Літскаути vs літагенти

Слід розрізняти літературного скаута від літературного агента, які, на перший погляд, здаються дуже подібними у своїй роботі, але виконують різні функції. 

Літагенти завжди працюють в інтересах своїх клієнтів — авторів. Їхній заробіток напряму залежить від продажу рукописів, бо працюють вони за комісійні (в середньому — 30% від угоди). Тому літагенти часто «підганяють» своїх клієнтів із написанням творів, вносять перші правки, щоб текст став привабливішим для видавців, а найголовніше — пропонують рукопис кільком редакторам з одного ринку (якщо зацікавлених буде декілька, відбувається аукціон).

Літскаути працюють на конкретне видавництво, допомагаючи редакторам відібрати вартісні тексти. Зазвичай вони добре знаються на літературі певної країни, найчастіше — англомовній, співпрацюють з видавцями з інших країн, пропонуючи їм до перекладу тексти, що підходять до їхнього профілю. 

Один літскаут не може працювати на два видавництва (схожого профілю) з однієї країни, проте він може пропонувати одночасно один текст кільком видавництвам із різних країн. Літскаути не зацікавлені продати рукопис якнайдорожче, бо не отримують комісійні, видавці оплачують їхні послуги фіксовано. 

Зона відповідальності

У вакансіях на британському ринку до потенційного літературного скаута висувають такі вимоги: організованість та уважність до деталей, розвинені комунікаційні навички, наявний досвід у літературній індустрії, навички швидкого та точного читання, а також знання іноземних мов.

З цим погоджується Іван Рябчій, український перекладач з французької, видавець і журналіст: «Людина, яка, хотіла б бути літературним скаутом (хай би що приховувалось за цим дивним словом), повинна: володіти відповідною мовою, а краще кількома; бути інтелектуалом; буквально жити в книжках, не дозволяти собі “відходити” від літератури, прискіпливо стежити за тенденціями. Також “скаут” мав би наступати на горло власній пісні, тобто его: на певний час забути про свої смаки, прагнути об’єктивності; розуміти, що аж ніяк не обов’язково те, що подобається французам, “зайде” українцям. І, ясна річ, навпаки».

Директорка з продажу прав німецького видавництва Arena Verlag Таня Біркеншток впевнена, що не всі зможуть впоратися з роботою скаута. Окрім постійного професійного читання, яким можуть захоплюватися, зокрема, й цілковиті інтроверти, літературний скаут, на її думку, повинен постійно відвідувати всі ключові літературні вечірки й професійні сходини, щоб не пропустити жодну цікаву новинку. Літературні скаути на таких заходах отримують дуже багато вхідної інформації, і мають витримувати шалений ритм, заданий ринком.

Крім основних завдань, скаут також займається адміністративною роботою: надає рекомендації та звіти про нові проєкти, підтримує базу даних, організовує зустрічі та участь у книжкових ярмарках.

Британці пропонують літскаутам зарплату у 24-28 тисяч фунтів стерлінгів на рік (100-125 тис. грн на місяць)  залежно від досвіду.

Чому літскаути важливі?

Відповідно до свіжого звіту Європейської федерації видавців, лише в Європі виходить понад 500 тисяч нових назв щорічно. 

Видавцям необхідно швидко орієнтуватися та реагувати, щоб видавати успішні назви, обробити такий обсяг самостійно — неможливо. Тому малі видавці орієнтуються на переліки бестселерів, топи від медіа, списки фіналістів і лауреатів премій,  успішні екранізації. Більші — співпрацюють з літературними скаутами.

В Україні не існує окремих агенцій літературних скаутів. Здебільшого українські видавці обходяться штатними працівниками, які поєднують дві посади: менеджера з прав та скаута. 

«В “Нашому Форматі” є посада менеджера з прав, що займається продажем та купівлею ліцензій, а також дозволами. Я обіймаю цю посаду і, окрім операційної роботи, займаюся пошуком більшої частини нових книжок. Всі нові книжки ми затверджуємо колективно — збираємось, аналізуємо, обговорює та голосуємо. В таких нарадах беруть участь представники усіх відділів. Ми не працюємо з позаштатними скаутами, але розглядаємо пропозиції наших читачів та часто знаходимо серед них круті книжки», — розповідає менеджерка з прав видавництва «Наш формат» Ірина Григоренко.

Це обумовлено тим, що ринок почав активно розвиватися лише після Революції Гідності. До того його заповнювала своїми виданнями росія, і, відповідно, наш ринок ще не доріс у масштабах до потреби дрібнішого сегментування.

«Лабораторія» від початку має у штаті літературного скаута, ділиться директорка з маркетингу та PR Ірина Юрченко: «Наразі в команді “Лабораторії” працює Віталій Тютюнник — професіонал з багаторічним досвідом. Віталій чудово орієнтується як у напрямах видавництва, так і на ринку загалом — саме він підбирає назви до розгляду з сотень пропозицій. А от рішення вже за усією командою: у виборі книжок бере участь і редакція, і маркетологи, і менеджери з продажів. Якщо ж говорити про редакцію українських авторів — тут у нас більше скаутів».

Крім найманих працівників, видавці користуються рекомендаціями літературних і наукових експертів, перекладачів, дослідників. Такі консультації стають оплачувані, але поки не переростають у повноцінний скаутинг.

«З самого початку своєї перекладацької кар’єри я стикався з розбіжністю свого бачення того, що варто і треба доносити до українських читачів, і баченням видавців. Тож спершу щастило доносити і доводити свою думку за філіжанкою кави, згодом цей “літературний лобізм” перейшов на професійний рівень», — каже  перекладач Іван Рябчій.

Де вчитися, щоб працювати літскаутом

У світі не існує спеціалізованої освіти для того, щоб стати скаутом. Зазвичай у професію приходять  після філологічної освіти або з досвідом у продажу прав чи редакційній роботі. Ця професія поєднує літературознавство, маркетинг і бізнес, тому необхідні знання можна здобувати окремо та поєднати на практиці.

Альтернативою може стати магістратура з видавничої справи, навчальні програми яких вміщують необхідні елементи для розуміння галузі, надають загальне розуміння видавничого процесу. А далі — лише досвід та нетворкінг. 

Як прокачати навички

Якщо ви плануєте стати літскаутом, варто брати участь у міжнародних ярмарках. Також необхідно відвідувати національні ярмарки країн, з якими ви працюєте.

Для розширення мережі контактів та отримання нового досвіду рекомендуємо подаватися на такі програми: гранти і програми від Франкфуртської книжкової виставки (зокрема для українських видавців уже третій рік поспіль проводиться Спеціальна програма для видавців з України та сусідніх країн), NORLA Fellowship, Paris Fellowship тощо.

Необхідно досліджувати ринок, на якому працюєте: вивчати звіти асоціацій видавців та книготорговців, брати участь у фахових форумах, регулярно відвідувати незалежні книгарні, книжкові презентації та фестивалі, слідкувати за рейтингами.

Як змінилася професія

Лондон і Нью-Йорк залишаються основними центрами літературних скаутських агентств через інтернаціональність міст і розміщення офісів найбільших видавців. Одна з помітних тенденцій — розділення американського і британського ринків: скаути шукають книги в США для Великої Британії та навпаки. 

Сам ринок теж змінюється: права на видання та переклад продають ще до закінчення автором рукопису. Наприклад, книгу можуть презентувати у Франкфурті 2024 року, завершити рукопис у 2025-му, а видати оригінал лише у 2026-му. Тому скаути тепер орієнтуються на ідею описану в синопсисі та на попередні роботи автора. Це підвищує ризики, але спрощує опрацювання матеріалів, бо не потрібно читати цілісний текст. 

На українському ринку вже були прецеденти, коли права на переклад продавали до публікації оригіналу (йдеться про книги на тематику російсько-української війни).

Майбутнє професії

В Україні високий відсоток перекладної літератури, ринок насичується україномовною іноземною класикою та необхідними виданнями останніх років, які до цього ніколи не виходили українською. Як тільки ця ніша буде максимально заповнена, між видавцями посилиться боротьба за новинки-бестселери. Міжнародні скаутські агенції вже придивляються до українського ринку, що веде до співпраць за такими двома напрямами: українських скаутів можуть наймати, щоб вони вишукували якісну українську літературу для іноземних ринків, а іноземні скаути пропонуватимуть закордонні твори українським видавцям для перекладу.

Що тематичного почитати

Літературний скаут — це кулуарна професія, саме тому про неї так мало інформації. Скаути вважають, що їм немає чого розповісти загалу, усе залишається між ними та клієнтами.

Проте, ось декілька матеріалів, з якими можна ознайомитися:

• Стаття у Publishing Perspectives «Inside the Secret World of Literary Scouts» від Emily Williams (2009);
• Інтерв’ю для літагенції Ace Literary Consulting з Ребеккою Сервадіо, літературною скауткою та керуючою партнеркою London Literary Scouting (2019);
• Книга Ангуса Філіпса «Inside Book Publishing», Giles Clark (Routledge, 2019)
• Стаття Марії Бліндюк для Суспільне.Культура «Хто такі літературні скаути, або Як в Україні читають книжки за гроші» (2021)
• Майстерклас від Корінни Крокер (Klett-Cotta) на Читомо: «Скаутинг: як редактори шукають нові голоси (2021)
• Епізод «A look at Literary Scouting with Flo Lacey» подкасту «Inside Publishing» (2024)
• Книга Лінет Овен «Selling Rights» (Routledge, 2024).

Ілюстрації: Маша Грімм