* ESC - закрити вікно пошуку
нон-фікшн
Несподіваний врожай: 23 нонфікшн-книги 2023 року
28.12.2023Навряд чи нам випадає говорити про менші тенденції й тренди в сегменті нонфікшн, не видавши бажане за дійсне. І не підкрутивши результат. Головне: ринок встояв – і він функціонує. Певно, видавці могли би спритніше реагувати на важливі світові новинки, натомість ставка на яскраве та гучне, бо воно прибутковіше. Це зрозуміло. Хоча серед того, що вийшло у 2023-му, таки справді багато хорошого й різного. Значного і не на один день. Та чимало власне українського продукту, а серед нього відчутним є науковий компонент. І це сильно тішить.
Ірене Вальєхо «Подорож книжки»
Лабораторія, 2023, пер. Анна Марховська
Назва віднаджує банальним звучанням, але й бреше. Позаяк це — компетентна, а місцями й особистісна розповідь про велику людську пристрасть: книги і книгозбирання. Хоча, глянувши на посилання та бібліографію, розуміємо: це таки дослідження. Головно — про тексти в давньому світі, з екскурсами в інші часи. Докторка класичної філології з Іспанії, що вміє писати не для кафедри, зізнається в коханні книгам. І це розчулює.
Бенджамін Мозер «Зонтаґ. Життя і творчість»
Видавництво Анетти Антоненко, 2023, пер. Наталія Климчук
Зонтаґ точно заслуговує на гранд-біографію, і не одну. Не пишучи великих монографій і цінуючи есеї, вона посіла видне місце на мислительській лаві другої половини ХХ сторіччя, де від зірок тісно. Проте Мозер відверто любить героїню, це заважає. Критично розглядати Зонтаґ логічніше, ніж підмічати дрібніші промахи. Мозер проникливий і педантичний, але він не має суперсили Зонтаґ — вміння концептуалізувати.
«Тарас Шевченко у спогадах. Том І у двох книгах»
Критика, 2023, упоряд. Олександр Боронь і Михайло Назаренко
Критиківська надамбітна Шевченкіяна, де виходили «Тарас Шевченко в критиці», «Тарас Шевченко і світ фотографії», «Спадщина Кобзаря Дармограя», «Шевченко і фольклор», «Поет і його проза», книга розвідок Грабовича (і це геть не все), — продовжується. Шість років роботи, майже тисяча сторінок, коментарі, ілюстрації, період — до арешту Шевченка. Має бути ще два томи. Диво, та факт: українська академічна наука жива.
Орися Демська «Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга»
Віват, 2023
Наукпоп, якого бракувало: стриманий, стрімкий, без води. Від індоєвропейців і давніх словʼян через Середньовіччя до сьогодні. Без деталізації та широкими мазками. Як пише авторка: це культурна історія мови, з підсвічуванням подій, які на неї вплинули. Мова-народ-держава — за цим принципом іде Демська, витворюючи ваговитий контрпропагандистський заряд. Для самоосвіти та аргументів у сварках — обовʼязково.
«На перехрестях історії: студії на пошану С. І. Білоконя з нагоди 70-річчя»
Простір, 2023
Збірник планувався до ювілею легендарного ще за життя історика та джерелознавця, та вийшов після його смерті. Упорядкував том історик Ігор Гирич, укладаючи його багато років. З одного боку, бібліофільський наклад (200 штук) і науковість видання, з іншого — явище значуще. Тут спогади (про Білоконя і не тільки), але й статті: про Григорія Косинку, Вадима Модзалевського, Віктора Петрова, Ростислава Єндика, Опанаса Сластьона. А також листи Івана Дзюби до Івана Чендея.
Джорджо Аґамбен «Прийдешня спільнота»
Синтеза, 2023, пер. за редакції Івана Іващенка
«Цією книгою видавництво “Синтеза” починає свою справу. Наша справа — створити новий дослідницький етос, поклавши початок засвоєнню європейської філософської традиції українською мовою за найвищими академічними стандартами». Чудова інтелектуальна зухвалість — і відповідний матеріал: хитросплетена книжка італійця, яку не взяти набігом. Є передмова, коментарі, та потрібні зусилля. Вищі від середніх.
Метью Перрі «Друзі, коханки і велика халепа»
Наш Формат, 2023, пер. Анна Марховська
В оригіналі, що вийшов рік тому, останні слова назви — Big Terrible Thing — дещо моторошніше, ніж «халепа». Врешті від цього (чи його наслідків) Перрі нещодавно й помер: його боротьба із залежностями тривала роками. Тепер смерть актора густою тінню падає на книгу, яка ще недавно могла здаватись історією перемоги. Темний бік великого серіалу та великого актора, хоча без демонів він би навряд міг аж так жартувати.
Олена Галета «Нова словесність: українська література в антропологічній перспективі»
УКУ, 2023
Не розрізнені статті, а таки монографія. Несподівана, концептуальна: це вже подія. Спроба побачити за не-романністю певних проявів укрліту не проблему, а унікальність. Малі драми Українки, прозові спроби Антонича, тревелоги Яблонської, поезія Майдану, антологія розмов. Спільний периметр — тексти іншої природи — виглядає переконливо, питання — чи найкращим тут є саме грузький антропологічний підхід.
В. Ґ. Зебальд «Повітряна війна і література»
ist publishing, 2023, пер. Роман Осадчук
Збірка есеїв від того, хто закривав своїми текстами ХХ століття, безкінечно, обсесивно про нього думаючи. Тут — про німців, килимові бомбардування німецьких міст наприкінці Другої світової та мовчання опісля. В осерді розмислів — літератори та література як така. Про нечесного Альфреда Андерша, митця і мораліста Петера Вайсса та Жана Амері, важливого для всього морально-художнього всесвіту Зебальда.
Ростислав Семків «Пригоди української літератури (від романтизму до постмодернізму)»
Темпора, 2023
Здається, ця книга дещо провалюється між аудиторіями: філологам матеріал відомий, натомість загал може підзагрузнути. Однак пошук балансу відбувається. На території двох століть, хоч реальна рамка тут ширша: від класицизму до неомодернізму (Жадан радше про це). Хронологічність, чіткість (іноді університетськість), панорамність. І широчезне поле для принципових дискусій. Одна з книг року ВВС-2023.
«Любов Панченко: повернення»
Видавець Олександр Савчук, 2023
Альбом супроводжується трьома передмовами, і це тут доречно: шістдесятниця Панченко, яка була в окупації в рідній Бучі та померла незабаром після звільнення міста, не має слави ні Опанаса Заливахи, ні Алли Горської. Хоча фігура непроминальна. Це посвідчує 270 ілюстрацій: від ескізів і малюнків олівцем до ліногравюр, акварелей, декоративних розписів і дивоглядних колажів — з пальтових тканин. Мисткиня зналася на моделюванні одягу, і такий перетин площин — ужиткової та власне мистецької — заворожує.
Станіслав Росовецький «Володимир Перетц. Біографія інтелектуала»
Дух і Літера, 2023
Літературознавець, на жаль, не дожив до публікації: себе він називав науковим онуком Перетца — російсько-українського вченого, який вивів філологічну науку в Києві на геть інший рівень. З його семінарію та кола ідей почасти вийшли неокласики, Олександр Білецький, Іван Огієнко, Дмитро Чижевський, брати Маслови. Від фольклориста до академіка, від організатора науки до репресованого. Росовецький місцями сухий і суб’єктивний, але його любов — очевидна.
Малґожата Реймер «Болото солодше за мед. Голоси комуністичної Албанії»
Човен, 2023, пер. Олена Шеремет
Ришард Капусцінський, Ганна Кралль, Войцех Тохман, Вітольд Шабловський, Павел Смоленський, Маріуш Щиґел: репортаж — давній культурний феномен у поляків. Тепер до цього ряду слід додавати Реймер, яка не один рік поклала, аби глибше вжитися в Албанію: переїхала туди, вивчила мову. І багато слухала. Наслідок — поява малознаної країни на мапі літератури факту. Країни, яка теж знала диктатуру, терор, табори і все ще не до кінця розуміє, що з цим робити.
Джованні Кателлі «Камю має померти»
ВСЛ, 2023, пер. Андрій Маслюх
Камю не просто загинув в автокатастрофі, було сплановане вбивство: зважаючи на рік події (далекий 1960-й), версія Кателлі може здатися конспірологією, та насправді навпаки, каже він. Лаконічно і в публіцистичному ключі автор нагадує: Камю був незручним. Критика європейських комуністів (і лівих загалом), лобіювання Боріса Пастернака, угорське протистояння. Фрагменти і здогади, що звужують простір сумнівів.
«Жіночі виміри минулого: уявлення, досвіди, репрезентації»
Центр міської історії; Інститут народознавства НАН України, 2023, за наук. ред. Оксани Кісь
Однойменна міжнародна конференція пройшла в 2021-му. Серед авторок монографії — Олена Галета, Мейгіл Фавлер, Дарія Маттінглі. Діапазон тем розлогий, але невипадковий: від символічних репрезентацій до конкретного насильства. Матеріал — від фольклору до кіно. Жінки і простір модерного міста (Харків межі минулого століття), театральні актриси та міжвоєнні стереотипи, мережі українських дисиденток. Хочеться читати.
Тит Лівій «Від заснування Міста. Книги VI-X»
Laurus, 2023, пер. Наталя Яковенко
Наталя Яковенко продовжує нею ж започаткований безпрецедентний проєкт: переклад повного корпусу «Від заснування Міста» — першої, на думку багатьох, праці, яку можна назвати таки історією, а не легендаріумом. Повністю збереглися 35 книг, від фундування Рима до Октавіана Августа; конкретно в цих — період від 289 до н. е. до 219 н. е. Плюс скорочений виклад наступних десяти книг, які не збереглися.
Тарас Самчук «Пиво і чорнило. Як жили київські студенти ХІХ — початку ХХ століття»
Київ: ФОП Мироненко Р. В., 2023
Робота історика та столичного гіда — на межі case study і києвознавства, не без наукової ретельності. Є рідкісні фото і таблиці. Студенти різних національностей, повсякдення та конфлікти, а ще студентки, привілеї, хвороби, харчування, (заборонені) розваги. Певно, тут не вистачає рівня науки та ідей (хоч є ідеологія та влада), проте подібні дослідження мурують базис під нашу інтелектуальну історію ХХ століття. Давно потрібно.
Володимир Єрмоленко «Ерос і Психея. Кохання і культура в Європі»
ВСЛ, 2023
Нова робота Єрмоленка викликає двоїсте враження: симпатична, бо споріднена з вдалими «Далекими близькими», але збіса проблемна — коли йдеться про твердіші філологічні та культурологічні навички. Сила Єрмоленка в есеїзмі: він уміє широко й ефектно узагальнювати. Якщо не підходити з науковою міркою, то може бути. Це стосується і українського матеріалу (Марко Вовчок, Юрій Косач): цікаво — як вільна авторська візія.
«Олександр Довженко. У двох томах» (Митці на прицілі)
Фоліо, 2022, упоряд. Юрій Шаповал
Найбільша нині вибірка з чотиритомної справи-формуляра Довженка плюс документи з партійних і державних установ. Від доносів до рецензій, хоч не завжди можна розрізнити. Є розділи про дружину Юлію Солнцеву, про агентів-авторів (серед близьких це Микола Бажан/Петро Уманцев і Юрій Смолич/Стріла), ставлення Довженка до євреїв, воєнні та післявоєнні злами. Шаповал специфічний, але ретельний: чого варті шалені ретельні коментарі.
Кароліна Лянцкоронська «Воєнні спогади. 22 вересня 1939 — 5 квітня 1945»
Видавництво 21, 2023, пер. Наталя Ткачик
Начебто ще одні, а насправді осібні спогади про досвіди Другої світової. Лянцкоронська — польська графиня та науковиця (перша в Польщі докторка мистецтвознавства), правозахисниця, меценатка. Хронологія: від вересня 1939 року до квітня 1945-го, від Львова — через Краків, Станіславів, Берлін — до Італії. Переслідування, увʼязнення, опір — і врешті 104-літнє життя. Фактаж і епоха, а на додачу – велика вітальність.
Найджел Ворбертон «Коротка історія філософії»
Наш Формат, 2023, пер. Анна Марховська
Повз цю книгу, як і повз усю серію «Коротких історій», легко пройти: такого немало. Але слід придивитись: початково вона вийшла у видавництві Єльського університету, а Ворбертон — патентований філософ-популяризатор, який знає матеріал і знає, що потрібно читачам. Щоби коротко (200 сторінок), щоби біографія у злуці з ідеями та в обгортці послідовної історії. Так і вийшло. Хоча в другій половині ХХ віку купа лакун.
Олена Паренюк, Катерина Шаванова «Страшне, прекрасне та потворне в Чорнобилі»
Віхола, 2023
«Від катастрофи до лабораторії»: підзаголовок натякає на інтенцію книги — бути не тригером, а терапією. Лікувати тривоги розумінням і компетенціями: авторки книги — кандидатки наук, чиї спеціалізації — радіобіологія та генетика. Про терміни, вчених і радіаційну безпеку, Чорнобиль під окупацією, Запорізьку АЕС та Фукусіму. Радіо- біологію та екологію. Не без ядерної зброї. Стрункий і своєчасний наукпоп.
Кай Берд, Мартін Шервін «Оппенгеймер. Тріумф і трагедія Американського Прометея»
BookChef, 2023, пер. Наталія Яцюк
Майже вісім сотень сторінок і три десятиліття роботи: примітки та бібліографія вражають. Блокбастер Нолана не зʼявився на порожньому місці. Неможливо щільна, та все одно читома книга — як дзеркало модерності, а складний Роберт Оппенгеймер — як модель модерної людини: з її зухвальством і лімітами, величчю та крихкістю. Але й ницістю. Хоч є також прикрість: уявити подібне дослідження (скажімо, про Сергія Корольова) в умовах українського ринку просто неможливо. Поки.
This publication is sponsored by the Chytomo’s Patreon community
«Читомо» — це професійне медіа про книжки і книговидання в Україні та світі. Ми залишаємось незалежними лише завдяки коштам наших донаторів. Допоможіть нам розвиватися і ставати ще кращими!
Підтримати проєкт
що більше читаєш – то ширші можливості