НУШ: Кожен урок – насамперед про розвиток критичного мислення 

«Навчіться мислити критично!», – все частіше закликають людей світові медіа. «Аналізуйте інформацію перед  її поширенням», – вторять їм експерти з медіаграмотності. Але попри простоту цих принципів, далеко не кожен дорослий на достатньому рівні володіє такими навичками, чи хоча б усвідомлює їхню користь. Що вже казати про дітей, які лише пізнають світ. Ми звернулися до спеціалістів з галузей освіти та психології, щоби не лише дізнатися про роль критичного мислення у становленні дитини, але й зрозуміти, що можна зробити для розвитку таких навичок вже зараз.

Жити в сучасному інформаційному просторі й не володіти навичками критичного мислення означає піддаватися маніпуляціям, довіряти фейкам і бути легкою здобиччю для шахраїв. Щоб убезпечити дітей та попередити їх про можливі ризики в дорослому житті, в Новій українській школі вміння критично і системно мислити проходить наскрізною лінією через усю навчальну програму. 

Про те, чому розвиток критичного мислення став одним із найголовніших фокусів НУШ розказала Інна Большакова, методистка Новопечерської школи та експертка ГО «Освіторія», тренерка НУШ й авторка підручників для початкової школи: «Для НУШ розвиток критичного мислення – це одна з наскрізних задач, яку кожний вчитель має розв’язувати щоденно. Навичка критично мислити дозволяє людині приймати зважені, обмірковані рішення, які потрібні й в особистому, і в суспільному житті. Уміння аналізувати інформацію, брати до уваги різні точки зору (попри те, що не погоджуєшся з ними), об’ємна оцінка подій, явищ, прийняття рішень на основі аналізу даних, вміння «жити» в медійному просторі тощо, є важливими навичками для людини ХХІ століття. Сильне демократичне суспільство – це суспільство людей, що критично мислять».  

Пані Інна розказала, що вже під час вивчення букв учні НУШ вчаться розрізняти факти та думки (оцінювальні судження). Також діти вчаться прогнозувати (передбачати) події літературного твору на основі аналізу того, що вони знають (заголовка, частини сюжету, автора тощо).

Це стратегія розвитку критичного мислення «читання з передбаченням» або «кероване читання». Не менш важливим у формуванні навички критичного мислення експертка називає дискусійний метод, що дозволяє вчитися дітям брати на себе відповідальність за власну позицію в темі, що обговорюється, аргументовано висловлювати її, сприймати інші точки зору та розуміти їх.

Говорять, що маленькі діти не здатні дискутувати. Але це не зовсім так. Звісно, вони не можуть обговорювати питання на рівні дорослих, але можуть на своєму. Важливо, щоб діти вчилися дискутувати цивілізовано змалечку.

Для обговорення дітям пропонують те, що їх може зацікавити та що вони здатні обговорити, на кшталт: чи потрібні зоопарки; чи можна красти їжу, якщо людина голодна.  

Задачка для батьків

Нова українська школа спрямована на зв’язок навчання з життям, на розвиток навичок, які справді стануть дитині у пригоді в майбутньому. У початковій школі діти лише вчаться оцінювати світ, тому завдання дорослих – допомагати говорити про думки та почуття, вчитися рефлексувати. Інна Большакова підкреслює важливість участі в цьому процесі не лише школи, але й батьків: 

«Те, що школа почала фокусуватися на розвитку критичного мислення – чудово. Але було б добре, щоб і батьки розуміли, що це необхідно їхнім дітям. З боку школи важливо, щоб робота з батьками проводилась не «за чиїмось розпорядженням», а через зацікавлення батьків, щоб вони самі захотіли дізнатися більше про навичку критичного мислення. Тоді батьки стануть надійними союзниками вчителів, розвиток критичного мислення не обмежиться шкільними заняттями, а стане повсякденною домашньою практикою (наприклад, під час перегляду телепередач). У нашій школі ми проводили зустрічі з батьками, де обговорювали різні питання, в тому числі і  питання формування критичного мислення, та, зокрема, медіаграмотності. Нам приємно, що батьки цікавляться даною проблемою і готові нас підтримати». 

З цією тезою абсолютно погоджується дитяча та сімейна психологиня Інна Строгова: «Школа не може повністю взяти на себе відповідальність за критичне мислення, найкраще коли школа допомагає дітям розвивати його у співпраці з батьками. Дуже важливо, наскільки в самих батьків розвинене це вміння, як вони ставляться до цієї навички і наскільки готові допомагати дитині її розвивати. Звичайно, якщо в родині панує авторитарний стиль виховання, коли головним аргументом чому потрібно щось робити так чи інакше є «тому що я так сказав/сказала», дитині складніше буде опанувати критичне мислення».

Психологиня впевнена, що розвивати критичне мислення потрібно з того вікового періоду, коли в дитини з’являються питання, коли разом можна будувати й перевіряти нові гіпотези.  

«Критичне мислення допомагає людині бути гнучкою, готовою до майбутніх змін. Це одна з базових навичок здорової особистості, що допомагає зберегти гнучкість розуму, неупередженість, цікавість світу, відкритість. Воно дозволяє бачити світ таким, як він є, аналізувати інформацію, порівнювати, зіставляти факти, спростовувати міфи і робити власні висновки. Саме критичне мислення дозволяє розв’язувати задачі, що не мають однієї очевидної правильної відповіді, формувати здоровий світогляд, в основі якого лежать корисні переконання про світ і самого себе. Наприклад дитина, що має надійну прив’язаність з батьками, може думати, що світ – ідеальне місце, в якому все робиться для неї та заради неї. І для молодшого віку це нормально, в той час, як пізніше, якщо дитина стикається з якоюсь небезпекою, невизначеністю, їй на допомогу може прийти критичне мислення. Це можливість дивитися ширше, брати до уваги різні фактори, різні обставини. Як результат –- гнучкіший світогляд, що допомагає дитині розуміти, можливі небезпеки та бути більш обережною. Критичне мислення також позитивно впливає на стресостійкість та резильєнтність (здатність відновлюватись, зростати та ставати більш стресостійким)».

Читайте також: Чат розбрату: як батькам та вчителям ефективно комунікувати онлайн

Гратися і мислити: 3 вправи для розвитку критичного мислення

Інна Строгова запропонувала кілька простих вправ, які допоможуть батькам розвивати критичне мислення у дітей. Психологиня підкреслює: перед тим, як застосовувати конкретні вправи з дітьми, батькам важливо нагадати собі, чому це потрібно: «Щоб дитина була готова до майбутнього, до того світу, який на нього чекає. Ми не знаємо як він виглядатиме за 5-10 років, тому задача батьків – підготувати до змін, навчити адаптуватися, орієнтуючись на ситуацію та користуючись критичним мисленням».

Питання та альтернативи

Найлегший спосіб навчитися мислити критично – ставити запитання. Відносно прочитаного, побаченого чи почутого. Запитайте дитину, що вона зрозуміла, чому відбулось так, як відбулось, запропонуйте придумати альтернативні варіанти розвитку подій – щоб сталось, якби герой туди не пішов, які рішення стали переломними тощо. 

Формування гіпотез

Ця вправа стане в пригоді під час планування поїздки, прогулянки чи походу: обговорюйте разом, куди ви можете піти, що там може бути. Якщо ж ви вирішили провести домашній експеримент, спробуйте разом спрогнозувати, якої реакції можна очікувати. Хороша ідея – нотувати перебіг експерименту, щоб дитина могла наочно порівняти прогнозовані результати з висновками. Такі вправи допомагають бачити одні речі з різних боків, що розвиває гнучкість, а як наслідок – критичне мислення. 

Аргументування висновків

Вчить згадувати та аргументувати власні висловлювання. Важливо, щоб це правило працювало не лише для дітей, але й для батьків. Наприклад, якщо ви просите прибрати в кімнаті, варто пояснити, чому порядок і чистота важливі, який позитивний вплив це матиме на дитину і її оточення. 

Важливо говорити з дітьми про упередження, коли наші емоції, почуття впливають на те, що ми думаємо та що ми можемо озвучити. Якщо дитина зопалу сказала щось неприємне, бо була розлючена, важливо пізніше до цього повернутися і проговорити. Те саме стосується батьків. До прикладу, якщо ви розлютившись заборонили місяць користуватися планшетом, важливо за якийсь час пояснити дитині, що ви тоді дуже засмутилися і піддалися емоціям, але готові визнати прийняте вами рішення упередженим і розглянути разом його мудру альтернативу.  

Вчителям на замітку

Олена Пометун, засновниця і наукова керівниця Освітньої платформи «Критичне мислення» разом з колегами досліджує тему розвитку критичного мислення вже 15 років.  Ще у 2008-му вони створили окремий курс за вибором для старшокласників «Основи критичного мислення» (програма й посібники якого мають гриф МОН). 

«Школи й зараз можуть обирати цей предмет для викладання. Однак головна мета: кожен урок – урок розвитку критичного мислення. Незалежно від предмета, початкова це чи старша школа», – запевняє освітянка. 

Олена Пометун помітила позитивний вплив реформи НУШ, який добре видно на тренінгах освітньої платформи: «Зараз до нас приходять в основному мотивовані вчителі початкової школи, які хочуть покращити свій професійний рівень. Багато з них вже поінформовані про критичне мислення, однак не вміють застосувати цю інформацію на практиці, побудувати урок чи коректно організувати діяльність учнів з відповідними методами. Нашим завданням стає скорегувати знання вчителів, а головне – розвинути їхнє уміння і навички, працюємо за правилом: сьогодні практикуємось на курсі і вже завтра використовуємо у класі. Серед вчителів багато творчих особистостей, з якими й після курсу продовжуємо співпрацювати і нагромаджувати досвід». 

Безкоштовні онлайн-курси про критичне мислення як для освітян, так і батьків:

• Критичне мислення для освітян  
• «Онлайн-курс для вчителів початкової школи»: Структура уроку критичного мислення. 
• Онлайн-курс з медіаграмотності  
• Курс з медіграмотності для батьків  
• Ключові уміння 21-го століття: онлайн-курс

Читайте також: Нова українська школа: свідоме читання, а не конкурс на швидкість

Цей матеріал створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.