* ESC - закрити вікно пошуку
втрати-2025
Пішов з життя прозаїк і журналіст Олександр Глушко
03.03.2025
У віці 87 років відійшов у засвіти український прозаїк, педагог, журналіст та кандидат філологічних наук Олександр Глушко. Про це повідомив директор Навчально-наукового Інституту журналістики Юрій Бондар на своїй фейсбук-сторінці.
«Олександр Глушко. Журналіст, літератор, педагог. Світла пам’ять», — написав Бондар.
Олександр Глушко народився 14 серпня 1938 року в селі Покровка Очаківського району Миколаївської області.
У 1964 році закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка, з 1989 викладав в Інституті журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, доцент кафедри періодичної преси. Був членом Спілки письменників України та заслуженим журналістом України.
«Журналіст — це загальне, родове поняття, публіцистика — видове. Це вища форма журналістики. Письменник — це та людина, яка пише не на документальній, а на вигаданій основі. Я за професію — журналіст, за покликом публіцист, як хоббі — у мене література», — зазначав Глушко.
Автор книжки художньої публіцистики «Вогні маяків», збірки оповідань «Малиновий гай»; історичного роману «Кінбурн»; літературно-критичних праць «На бистрині часу», «З позицій соціального оптимізму», навчальних посібників для журналістів «Журналістське розслідування», «Основи журналістських знань», «Журналістське розслідування: історія, теорія, практика», монографії «Художня публіцистика: європейські традиції і сучасність».
Працював у миколаївських обласних газетах «Комсомольська іскра» та «Південна правда», редагував молодіжне видання «Ленінське плем’я», а також був заступником головного редактора журналу «Під прапором ленінізму» й у 1986 році очолив літературно-художній журнал «Вітчизна».
Також на його честь створили стипендію імені Олександра Глушка.
«Так, є стипендія імені Олександра Глушка. Це ініціатива Очаківської районної адміністрації. Там висить мій портрет. Хтось там я у них, ніби якась постать», — казав Олександр Глушко.
Удостоєний орденів «За заслуги» III ступеня, «Святого, рівноапостольного князя Володимира» та «Архистратига Михаїла», а також нагороджений Грамотою Верховної Ради України, Почесною грамотою Національного університету імені Тараса Шевченка, та був лавреатом літературної премії імені Андрія Головка та журналістської премії «Золоте перо».
Як повідомлялось, у лютому 2025 року із життя пішов прозаїк, критик і журналіст Олег Поляков.
Чільне фото: сайт Навчально-наукового Інституту журналістики
This publication is sponsored by the Chytomo’s Patreon community
«Читомо» — це професійне медіа про книжки і книговидання в Україні та світі. Ми залишаємось незалежними лише завдяки коштам наших донаторів. Допоможіть нам розвиватися і ставати ще кращими!
Підтримати проєкт
що більше читаєш – то ширші можливості