У день пам′яті жертв голодоморів в Україні запрощуємо до Харківського ЛітМузею поговорити про книжки, у яких осмислюються наслідки цієї важкої травми.

О 18.30 — спогади письменників про Голодомор 1932 — 1933 років (за матеріалами досліджень працівників Харківського ЛітМузею)

О 19.00 — презентація видань Українського інституту національної пам’яті. За участі співробітників інституту Вікторії Яременко, Ярослава Файзуліна, Марії Тахтаулової.

Під час презентації будуть дарувати книжки.

Видання, що будуть презентовані:

• Ірина Рева. По той бік себе. Соціально-психологічні та культурні наслідки Голодомору і сталінських репресій. — К., 2019, — 272 с.
• Людяність у нелюдяний час / упоряд. В. С. Тиліщак, В. М. Яременко. — 2-ге вид., перероб. і доп. — Київ: Смолоскип, 2018. — 288 с.
• Репресовані щоденники. Голодомор 1932–1933 років в Україні / упорядник, вступ ст., ред. Я. Файзуліна. — К., 2018, — 352 с.
• Анастасія Лисивець. Скажи про щасливе життя / авт. передмови М. Рябчук. — к., 2016. — 104 с.

Більше про спікерів:

Ярослав Файзулін — історикиня, начальниця Управління наукового забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам’яті, упорядниця книжки «Репресовані щоденники. Голодомор 1932–1933 років в Україні».

Вікторія Яременко — історикиня, заступниця начальника Управління наукового забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам’яті, упорядниця книжки «Людяність у нелюдяний час».

Більше про видання:

Ірина Рева. По той бік себе. Соціально-психологічні та культурні наслідки Голодомору і сталінських репресій. — К., 2019, — 272 с.

У науково-популярній книзі проаналізовано трансформації (психологічні, соціальні тощо), яких зазнало українське суспільство у сталінську добу, перш за все — у 1930-х роках. Авторка розглянула методи, якими діяла радянська влада, з’ясувала їх вплив на світосприйняття українського суспільства, показала механізми формування радянської ідентичності, запропонувала шляхи подолання психологічних та соціальних проблем на сучасному етапі.

Людяність у нелюдяний час / упоряд. В. С. Тиліщак, В. М. Яременко. — 2-ге вид., перероб. і доп. — Київ: Смолоскип, 2018. — 288 с.

Книгу присвячено доброчинцям, які у 1932—1933 рр. допомагали вижити тим, хто голодував. У виданні подано інформацію про понад 180 праведних людей часів Голодомору, прізвища та імена яких встановлено на основі документальних даних та усних свідчень.

Репресовані щоденники. Голодомор 1932–1933 років в Україні / упорядник, вступ ст., ред. Я. Файзуліна. — К., 2018, — 352 с.

Про Голодомор 1932–1933 років в Україні публікацій уже не бракує. Однак ця книжка — унікальна. Писали її не історики, не архівісти, не публіцисти — її авторами були звичайні люди: селянин, учителька, студент, партієць… Свої нотатки вони робили не сподіваючись, що ті колись будуть опубліковані, що їх прочитають тисячі й тисячі людей. Вони не ставили перед собою цілі написати історії Голодомору, а лише фіксували побачене, почуте, прожите та пережите.

Анастасія Лисивець. Скажи про щасливе життя / авт. передмови М. Рябчук. — к., 2016. — 104 с.

В основі збірки — спогади Анастасії Лисивець про Голодомор. У них поєднані зворушлива простота і щирість, навіть певна наївність оповіді простої сільської дівчини, на долю якої випали трагічні випробування, і водночас блискучий письменницький хист, досконале чуття композиції, точне й пронизливе відчуття деталі, живої фрази, драматичної ситуації. Твір писала в 70–80-ті роки минулого століття сільська вчителька «в шухляду», без жодних надій на прижиттєве опублікування, і, ймовірно, це теж додає йому неповторної інтонації й цілковитої переконливості як суто літературного, так і важливого історичного документу.

Вхід вільний

Подія на фейсбуці

Читайте також: З’явився трейлер фільму про журналіста Гарета Джонса, який розповів світу про Голодомор