Реконструюючи біографії відомих українців: Левко Лук’яненко і Юрій Лисянський

Будьмо чесними, нам складно дивитись на історичних постатей як на живих людей. Часто вони перебувають від нас на недосяжній епічній відстані ще за життя (що вже й казати про час після смерті!). Тож ми наділяємо їх епічними рисами. І буває складно навіть припустити, що за монументальним шаром біографічного матеріалу із Вікіпедії, в цих людей були емоції, переживання, травми та інші людські риси. Так само складно уявити, що, може, для великих людей визначальними були не їхні досягнення чи гучні історичні моменти, а якісь маленькі досить побутові події, ніким не задокументовані.

У цьому матеріалі ми хочемо розглянути дві книжки, які пробують підійти до постатей минулого якомога ближче. Настільки, що, здається, ми, читачі, можемо роздивитися сором чи збудження їхніх персонажів.

Віра Курико. Вулиця причетних. Чернігівська справа Лук’яненка

Віра Курико. Вулиця причетних. Чернігівська справа Лук’яненка. Темпора, 2020 – 216 с.

Будь-яка реальна історія з часом тяжіє до міфологічних форм. У ній все більше стираються лінії реальних подій і забуваються дрібні риси характеру учасників. «Забуваються лінії, запахи, барви і звуки», – як співав «Мертвий півень» вірш Наталки Білоцерківець. Нам залишається фрагмент чийогось життя, лакуни якого ми заповнюємо звичними й зручними міфологічними елементами. 

Книжка Віри Курико – це мандрівка напівзітлілими слідами свідків життя дисидента Левка Лук’яненка в Чернігові, де він мешкав після першого заслання. Що цікаво, авторка збирає й розповідає історію не тільки про Лук’яненка, а й про цих самих свідків. Людей, які були його сусідами чи слідчими над ним. Тих, хто доносив на нього, працював із ним чи поступався квартирою задля облаштування там пункту прослуховування. Дрібних гвинтиків системи, чиї маленькі дії й бездії становлять суть моторошної каральної машини. Це збирання уламків із життя тих, хто так чи інакше опинився чи то причетним, чи то дотичним до повторного засудження Лук’яненка. 

Завдяки свідкам, перед нами постають несподівані ракурси життя самого Лук’яненка. Ми дізнаємося, яким чоловіка бачили його сусіди, слідчі, колеги. Як вони до нього ставилися.  

Завдяки книзі принципова й незламна позиція Лук’яненка постає в іншому світлі. Він припиняє бути епічним героєм на епічній відстані. Зблизька, з розповідей людей проявляються його не героїчні, а людські риси. Це стосується й того, як Лук’яненка вичитували на публічних робочих зібраннях. Тільки уявіть, що вас звинувачують в чомусь, послідовно просто вам в очі перед великою кількістю людей повторюють, що ви винні, що ви погані, що ваша поведінка не гідна. Відчитують, як дитину. Ви можете бути сто разів переконані у власній правоті, але в цей момент природно відчувати сором. Це міг бути дуже травматичний момент для Лук’яненка. Один з.

Інший епізод, який вражає, – це історія його стосунків із дружиною. Детальна реконструкція показує, як це складно наново знайомитися і жити разом з людиною, з якою ви не могли будувати стосунки 15 років. Дружина Лук’яненка – не міфологічна Пенелопа, що плекає в собі романтичний вогонь почуттів. Це просто жінка, якій треба якось жити. І яка може бути (і подекуди була) незгодна з чоловіковою радикальністю. Риси зразкової романтизованої дружини дисидента (яку ми самі собі вигадували) розмиваються. Проступають реальні життєві труднощі й тихі драми.

Купити книжку.

Антон Санченко. Круз та Лис. Напередодні

Антон Санченко. Круз та Лис. Напередодні. Комора, 2020 – 272 с.

Мариніст Антон Санченко реконструював для нас історію Лисянського й Крузенштерна – людей, які очолювали першу навколосвітню експедицію Російської імперії. Здавалося б, постаті в сучасному світі (м’яко кажучи) не найпопулярніші, та й Російська імперія у нас під негласним табу. А втім, книжка оприявлює український бік цієї експедиції, а заодно винюхує українські сліди на світовій мапі. 

Вже саме розклеювання табличок з українськими слідами у світі 18 століття є важливою дією. Українці в Нью-Йорку вже тоді? Та це ж фантастично! Російський підручник навігаційних наук писав українець Гамалія? Дивовижно! Така ревізія імперської історії є терапевтичною. Люди з українським походженням були у світі й мандрували ним. Ось вони, свідчення їхніх слідів. 

Санченко розпочинає цю морську історію з детальної панорами цілком неморського Ніжина 18 століття й українського походження Лисянського. Він романізує різноманітні епізоди із життя моряків і пояснює читачам реалії 200-літньої давнини мовою сучасних паралелей. Автор наділяє своїх персонажів рисами, які ті, мусили мати. Показує їхні імовірні мовні особливості, акценти, родинні історії. 

Ця книжка повертає українські риси й голоси в імперську історію. Зокрема, автор говорить про те, що існує певна кількість морських мов. І наскільки принизливою є ситуація, що української такої мови не існує. Хоча історична реконструкція, яка вказує на причетність саме українців до творення російської мови, повертає відчуття власної гідності й причетності до історієтворення. 

Щоправда, здається, що для автора було важливим не тільки (чи не стільки) розказати історію Лисянського і Крузенштерна, скільки перекласти її сучасною мовою. Вивести її з піднесеної й сухої імперсько-вікіпедійної риторики й оживити, романізувати, додати несподіваних барв і контекстів. Через таке сполучення авторський стиль і виклад інформації починають конкурувати між собою за читацьку увагу. Тож «Круза та Лиса» місцями складно читати, якщо ви є абсолютно незнайомими із цими постатями. Адже це не ані роман, ані біографія. «Круз та Лис» – це частково реконструйована, а частково романізована історія. Запрошення створити повноцінний роман чи повнометражний фільм.

Купити книжку.

Читайте також: Подорож довкола світу? Спитай Лисянського, як