Рідні мають першими дізнатися про загибель – розробили рекомендації для ЗМІ

Комісія з журналістської етики розробила рекомендації щодо висвітлення загибелі людей під час війни. Про це ідеться на сайті комісії.

«Комісія з журналістської етики отримує запити про те, як висвітлювати загибелі людей під час війни. Ми вітаємо той факт, що така дискусія розпочалася в журналістському середовищі, адже більшість працівників українських медіа не має досвіду роботи з такими темами. У підготовлених рекомендаціях врахована практика окремих українських медіа, редакційні кодекси відомих світових медіа, а також настанови міжнародних журналістських та експертних організацій», – зауважують у комісії. 

У рекомендація зазначають, що розповідаючи про жертв війни, журналістам недостатньо просто констатувати факт, – потрібно дати аудиторії ширший контекст. Наприклад, зазначити, чому це сталося, як можна покарати винних, що вже робиться в цьому напрямі, чим можна допомогти тощо. 

Також неетично повідомляти про загибель людини  раніше, ніж про це дізнаються її рідні. Не варто називати прізвище та ім’я загиблої людини до моменту офіційного повідомлення рідним.  

Варто використовувати належну лексику: не «трупи» і «мертві», а «тіла», «загиблі», «вбиті» люди. Також потрібно уникати емоційно забарвлені слова і вислови. 

Рекомендують зважено підходти до використання фото й відео, де зображені вбиті. Не варто зловживати ілюстраціями та відео, де великим планом зображені наслідки насильства: кров, тіла жертв, їхні останні хвилини життя. Також радять не подавати одразу багато фото з різних ракурсів, які ілюструють одну й ту саму новину про загибель людини чи багатьох людей. 

Неприпустимо показувати великим планом світлини, на яких людина без одягу, має поранення, каліцтво або інші фізіологічні деталі. Журналіст завжди має альтернативу, як показати трагедію і залишитися в межах професійної етики.

Також не варто використовувати архівні фото чи відео із зображенням загиблих, яких можна упізнати, для того, щоб проілюструвати матеріал. 

Крім того, нагадують, що неприйнятно подавати контент із соціальних мереж без перевірки. Журналісти мають звернутися за підтвердженням загибелі до офіційних чи інших джерел: поліції, місцевої влади, військової адміністрації, Міністерства оборони, родичів чи колег загиблого.  В разі, коли перевірити інформацію в умовах війни неможливо, це повинне бути зазначене в матеріалі.

Варто уникати сенсаціоналізму і клікбейту в заголовках, як-то: «Вулиці вкриті трупами: найжахливіші кадри звірств окупантів, 18+». Також потрібно уникати нагнітання негативу в бекграунді. 

Нагадаємо, що раніше комісія розробила рекомендації щодо словника воєнного часу, за допомогою якого варто висвітлювати події російсько-української війни. 

Як відомо, двоє українських журналістів, які висвітлювали події у Маріуполі, отримали премію «За свободу слова».