ілюстрації

Шість ракурсів «Снігової Королеви»: як ілюстрації формують читача

03.01.2022

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Є періоди в році, коли весь світ синхронізується й перечитує / переглядає / переосмислює класичні твори. Напередодні зимових свят хіба що дуже ліниві не шукають «Лускунчика» й «Снігову Королеву» – тексти, що пройшли випробування багатьма поколіннями. Зізнаюся, я й сама попри любов до сучасних святкових історій час від часу передивляюся разом із дитиною світову класику – і щороку відкриваю собі щось нове, суголосне новому життєвому досвіду.

Класичні твори перевидаються що кілька років, насамперед із новими ілюстраціями, але час від часу й у нових перекладах. Як змінювалося ілюстрування найпопулярнішої святкової казки Ганса Християна Андерсена – «Снігової Королеви» – розглядало Читомо.

Гравюри Вільгельма Педерсена

Хроніки Вікіпедії свідчать, що відомий казкар написав свою казку всього за п’ять днів – у пориві величезного натхнення. Це його перша літературна казка, до того Андерсен брався переважно за обробку фольклорних сюжетів. Подейкують, ніби на історію про Снігову Королеву казкаря надихнули події в особистому житті: сам він був безнадійно закоханий у «холодну» оперну приму, а від батька чув немало оповідок про Льодяну Діву, яка буцімто явилася тому перед смертю.

 

1845 року виходить «Снігова Королева» (Snedronningen) – гостросюжетна, пригодницька чарівна казка, де героям весь час загрожує смертельна небезпека.

 

Головною героїнею в цій казці стає дівчинка Герда – смілива й добра християнка, яка своєю любов’ю і молитвою рятує друга від прокляття диявольського дзеркала й заодно від вічної мерзлоти.

За чотири роки побачив світ ілюстрований 5-й том казок Андерсена: у ньому було аж 125 малюнків 29-річного данського художника Вільгельма Педерсена. Слід згадати, що в ХІХ столітті дітей загалом не балували ні казками, ні тим паче деталізованими ілюстраціями до цих казок. Тож чорно-білі малюнки Педерсона відразу полюбилися читачам. До самої смерті він був ілюстратором Андерсена й завдяки цьому здобув славу як художник. Утім, художник не завжди був задоволений результатом: подеколи виникали труднощі з переведенням малюнків у гравюри на дереві.

На малюнках Педерсона Кай і Герда – радше пара юних закоханих, ніж друзі-діти. Разом із тим образи головних героїв іще по-дитячому округлі. А Снігова Королева нагадує сумного янгола, а не жорстоку викрадачку дітей. 

Тріумф Владислава Єрка

Близько двох років малював «Снігову Королеву» один із найвідоміших українських книжкових графіків Владислав Єрко. За словами Єрка, він довгий час ходив від видавництва до видавництва зі своїми малюнками – проте нікого його роботи не цікавили. Аж доки художник не потрапив до Івана Малковича. 2000 року в «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ЗІ» вийшла ошатна й деталізована, видана в подарунковому форматі «Снігова Королева» з ілюстраціями Владислава Єрка. Текст казки переклала з англійської Оксана Іваненко, редакція Івана Малковича.

З того часу ілюстрації Єрка виходили в понад двадцяти країнах світу, а сам художник здобув світову славу й чимало нагород. 2020 року Єрка було номіновано на премію Андерсена. Книжка з ілюстраціями Владислава Єрка стала одним із перших інтерактивних видань в Україні: через додаток для iOS можна побачити, як малює гаряча монетка по замерзлому склу й, подувши на екран і потрусивши ґаджет, зімітувати снігопад.

Чим заворожують ілюстрації Владислава Єрка? Окрім неймовірної деталізації – кожну сторінку можна розглядати як вімельбух – на малюнках чарівний і реальний світи дивовижно поєднуються. Кай і Герда виглядають, як звичайні діти, даючи можливість читачам ідентифікувати себе з казковими героями. На додаток, тролі, через яких розбивається диявольське дзеркало, також схожі на бешкетних дітей. На сторінках цієї книжки немає однозначно негативних персонажів: навіть холодна краса Снігової Королеви не відлякує читачів.

 

Читайте також: Миші, мама Му й Миколай: 25 різдвяних новинок для дітей і підлітків

У її образі вбачається навіть людяність: он як вона по-материнськи дбайливо закутала бідолашного Кая у свою сніжну шубу! А що вона не вміє любити, як люблять люди, то це радше її прокляття, якому хочеться поспівчувати. 

Купити книжку.

Класична історія Олексія Черепанова

«Снігова Королева» в ілюструванні Олексія Черепанова, яку 2018 року видав «Віват», – найбільш «класичне» видання в цій добірці.

Класичне не лише у плані оформлення, але й у тім, що для цього видання взято старий російський переклад із данської Петра та Анни Ганзенів у літературній обробці Ольги Уліщенко.

Снігова Королева в баченні Черепанова – тендітна панна з відтінком екзистенційної туги на обличчі й у поставі. Здається, ніби «королева білих бджілок» глибоко самотня (тут мимоволі пригадуєш сучасний «римейк» цього сюжету і його героїню Ельзу з «Крижаного Серця»), бо й навіть коли вона викрадає Кая, очі її випромінюють смуток і жаль.

Купити книжку.

Погляд Іви Михалян

Адаптований для молодшої аудиторії переказ казки Андерсена вийшов у 2020 році у видавництві «Рідна мова». Ця історія в переказі Лариса Цілик – найкоротша в добірці, повноколірні ілюстрації до неї намалювала художниця Іва Михалян. Малюнки тут динамічні та емоційні, персонажі детально промальовані.

Снігова Королева в баченні Іви Михалян страшна і прекрасна водночас – саме такою бачить її Кай, захоплюючись красою сніжинок і лякаючись невідомої сили, що несе його вдалечінь. Бешкетна розбійниця з косичками викликає симпатію, нагадуючи Пеппі Довгапанчоху.

Видання «Рідної мови» щедро ілюстроване й містить усього 48 сторінок, які можна прочитати за один раз, а наприкінці читач(к)ам пропонують обміркувати прочитане. 

Купити книжку.

Лялькові персонажі Євгенії Гапчинської

2019 року видавництво «Art Nation Publishing» видало «Снігову Королеву» в оформленні відомої художниці Євгенії Гапчинської. Роком раніше дві ілюстровані Гапчинською «Аліси» Льюїса Керрола розлетілися через мережу «АТБ» накладом понад 1,2 млн примірників. Перчинкою видань «Art Nation» стала анімація в доповненій реальності. Видавці спеціально розробили додаток WowBox AR, який робить книжку інтерактивною.

Одягнутий у фірмовий стиль художниці, диявол видається дещо карикатурним. А от Снігова Королева на своєму кріслі й справді моторошна – бездушна, ніби статуся без очниць. Пухкі рожевощокі Кай і Герда зовні нагадують популярні ляльки LOL, тож це також наближає візуально класичну історію до сучасних дітей (певно, саме тому цю видавництво радить читати книжку від трьох років – хоча саму історію написано явно не для цього віку). Утім, заслуга Гапчинської неоціненна: її малюнки мають величезний попит, і книжки з її ілюстраціями розкуповують небаченими для України накладами.

 

Читайте також: Доповнена реальність класичних історій: як працюють ілюстратори Art Nation Publishing

«Снігову Королеву» переклала з англійської відома перекладачка Мія Марченко. «Коли я взялася розпитувати, з’ясувалося, що більшість із наших дорослих читачів пам’ятають цю казку в радянському перекладі, – розповіла Мія Марченко. – А звідти повністю вичищений був і віршик про Христа, і оця важлива фраза, коли Кая викрадає Снігова королева. “Він хотів був прочитати молитву, але в голові крутилася сама таблиця множення”. Тобто в Андерсена ця казка – вочевидь реакція на те, що його світ ставав все більше науковим, все більше розвивав критичне мислення, яке, очевидячки, видавалося Андерсену небезпечним для людської душі, адже в казці він асоціює його зі скалками демонічного дзеркала, які “змушують” Кая перекривлювати людей». У цьому виданні, наголосила перекладачка, вони з редакторкою Танею Стус вирішили не робити акцент на християнських мотивах, адаптувавши текст для ширшої аудиторії. Наприклад, слова старої пісні, яку наспівують Кай і Герда, звучать так:

 

Трояндовий цвіт спалахне й відбуяє, 

Та лиш безумовна любов не минає.

 

(Для порівняння, в перекладі Наталі Іваничук ідеться саме про рядки з псалма: «Там у долині квітнуть рожі, / А ми в розмові зі Сином Божим»)

Завдяки співпраці з логістичною компанією «Нова пошта» видавництво втілило амбітну мету – щомісяця видавати по класичній книжці з оновленими ілюстраціями українських художників та в оновлених перекладах і складати книжковий WowBox, який можна було передплатити поштою. До книжки додали аудіосупровід трьома мовами та можливість зробити фото й відео з героями і відразу поділитися радістю в соцмережах. 

Діти-підлітки Галі Зінько

2021 рік. Книжкам усе складніше конкурувати з додатками у смартфонах. Як здивувати читачів, перевидаючи класику, якій уже понад півтора століття? Нове українське видавництво «Біла Сова» спробувало поєднати три кити: оновлений переклад із данської Наталі Іваничук, величні ілюстрації харківської художниці Галі Зінько та інтерактивні елементи, що активуються за допомогою ефектів в Instagram. На деяких сторінках можна викликати хуртовину, іншим разом розпускаються червоні троянди, а на останньому розгорті можна погратися довше – провести Герду через «бродилку» до Кая.

Кай і Герда на малюнках Галі Зінько скидаються на довгоногих підлітків, юних і наївних. А Снігова Королева – о, в її образі немає й тіні тієї турботи, яку можна помітити на ілюстраціях Єрка. Ця жінка – холодна й мстива, про що можна судити з хитро примружених очей. Корону її увінчують сови на льодяних гілках, а замість капелюха – вовчі морди. Шкіра її нагадує луску, а весь образ не містить і натяку на милосердя.

В баченні Галі Зінько історія «Снігової Королеви» заходить на територію, цікаву молодшим підліткам. Адже й сама історія – про дорослішання: «Але, переступаючи поріг, обоє раптом зауважили, що стали дорослими. Троянди в горщиках на ринві зазирали у відчинені вікна, поряд стояли дитячі ослінчики». Тонку межу між дитинством і юнацтвом передає остання фраза казки: «Отак сиділи вони одне біля одного, уже дорослі, та все ще діти душею й серцем, а навколо буяло літо, тепле благословенне літо».

 

Якщо прочитувати стосунки персонажів через історію дорослішання, зворушлива дружба двох дітей обертається першими паростками кохання.

 

Цікаво й те, що в цьому сюжеті рушійною силою є дівчинка – яка і вирушає в небезпечну пригоду, і долає перешкоди, і рятує свого друга-коханого з холодного палацу. Себто, Герда проходить досить традиційний шлях казкового героя та отримує наприкінці винагороду – коханого «принца». У такому ключі слова малої розбійниці – юної бунтарки з малюнку Галі Зінько – сприймаються досить іронічно: «– Ото вже ти волоцюга! – промовила мала розбійниця до Кая. – Не знаю, чи вартий ти того, щоб бігти за тобою аж на край світу!». Гадаю, підліткам цікаво буде поміркувати й над цим питанням, бо й справді: на що ми готові заради наших друзів і коханих? 

Купити книжку.