Шукач «перлини, з якої вийде бестселер», або Хто такий редактор з відбору рукописів

Хто визначає, який рукопис перетвориться на книжку, а який буде відхилений? Це запитання цікавить насамперед багатьох авторів, але відповідь залежить від величини, специфіки, а також вибудуваних процесів конкретного видавництва. В англомовному книговиданні за ці функції відповідає acquisitions editor або commissioning editor, проте у невеликих видавництвах цю роботу можуть виконувати і редактори певних напрямків/серій, і навіть головні редактори — все як в Україні.

Як відбувається рух рукопису до читача, і хто веде цей процес, дізнавайтеся у новому матеріалі про «книжкові» професії, створений за підтримки Британської Ради в Україні.

Що варто знати про редактора з відбору рукописів: приклади чотирьох видавництв

Редактор з відбору рукописів — це той, хто формує ринок. Він першим зауважує зростання популярності певної тематики чи жанру серед авторів, що відображає світові тенденції й культурну, політичну та соціально-економічну ситуацію в країні. Завдання редактора з відбору рукописів — реагувати на виклики часу й формувати для читача широкий вибір якісної та актуальної літератури.

Такої ролі немає лише у видавництвах, що спеціалізуються на перекладній літературі. А ось для тих, хто працює з локальними авторами, ця роль є ключовою для формування вдалого редакційного портфеля.  

Так, видавництво «Віхола» спеціалізується лише на книжках українських авторів, а тому багато часу приділяє саме перегляду рукописів. Їхній відбір відбувається у два етапи. Спершу їх проглядає Ірина Щепіна, співзасновниця й відповідальна за первинний відбір рукописів і комунікацію з авторами. Якщо вона вважає, що рукопис може бути цікавим видавництву, то надсилає його іншим співзасновницям. Тоді вони читають його повністю, обговорюють і колективно ухвалюють рішення про те, чи видаватимуть цей рукопис. Це — за ідеальних умов, проте коли формується черга, — а за день може прийти і 30 рукописів, — Ірина розподіляє тексти між колегами, і рукопис читає лише одна зі співзасновниць: «Рішення, чи видаємо ми цей текст, приймає той, хто його розглядав, а решта на це рішення покладається, бо ми довіряємо вибору одна одної», — зазначає Ірина Щепіна. 

Також зважають на враження, яке справляє про себе автор: як він комунікує з видавництвом, розказує про себе, описує текст. Команда оцінює, чи є в автора аудиторія, написані раніше книжки.

«Але це не є вирішальним, бо ми співпрацюємо з авторами, які не мають великої аудиторії, і з авторами-початківцями», — розповідає Ірина Щепіна.

Зазвичай автор отримує відповідь упродовж трьох тижнів: або відмову, або дату, до якої у видавництві розглянуть рукопис повністю й ухвалять остаточне рішення.

Читайте також: Наввипередки за бестселерами, або хто такий літературний скаут?

У Vivat процес побудований інакше, і видавництво не одразу прийшло до дієвої схеми роботу з рукописами, щоб не втратити «перлину, з якої вийде бестселер». Подання в основному відбуваються через форму на сайті, тому редактор може побачити і час звернення, і чи відповіли на нього. 

Коли рукопис подано, редактор його розглядає впродовж трьох місяців, це так зване «перше сито»: відбираються рукописи за тематикою, відповідністю пріоритетам видавництва (які часто змінюються та уточнюються). 

«Наприклад, якщо кілька років тому ми робили акцент на дитліті, то зараз часто доводиться відмовлятися навіть від дуже хороших текстів», — зазначає Олена Рибка, заступниця головного редактора видавництва Vivat, —«Видавництво змушене реагувати на зменшення попиту і вкладатися в промоцію вже наявних проєктів». 

Окрім того, редактор перевіряє інформацію про автора — наприклад, чи він / вона не видавалися у росії, чи не викладено текст у вільному доступі тощо. Усе це відбувається ще до того, як редактор починає читати самі синопсиси й тексти.  

Раз на місяць (або частіше — бо на місяць може прийти й сто рукописів), редакція збирається на короткі зустрічі, де визначають, кому відмовити, а який текст переходить на детальніший розгляд.

Тексти розподіляють серед рецензентів, якими можуть бути як редактори, що працюють із певним жанром, якщо, наприклад, це жанр фентезі, або зовнішні рецензенти — наприклад, літературні критики або книжкові блогери.

Якщо рукопис проходить перший відбір у Vivat, видавництво зважує на профіль автора, чи він активний, чи готовий брати участь у промоції видання, тоді оцінюється перспектива співпраці. 

У фіналі рукописи презентуються на редакційній раді, у якій беруть участь як топменеджери, так і департаменти комунікацій, продажів, і звісно, директорка видавництва, Юлія Орлова.

Редакційна рада оцінює потенціал проєкту, в тому числі медійний — як це буде сприйнято авдиторією, які є варіанти промоції, чи готове видавництво взяти на себе відповідальність за цей проєкт. Тільки після цього видавництво виходить з пропозицією до автора.

Читайте також: Маркетолог, дизайнер, візіонер: хто такий артдиректор у книговиданні

В американському видавництві Lost Horse Press відбором рукописів опікуються редактори серій, що спеціалізуються на певному напрямку, як-от Ґрейс Магоні, редакторка Contemporary Ukrainian Poetry Series. Отримані рукописи мають відповідати концепції серії, тільки у цьому випадку їх розглядають як цікаві. Проте за словами Магоні, цей процес двосторонній: автори надсилають можливі книжкові проєкти, але буває і так, що видавництво звертається по цікавий для них твір самостійно. 

Як редакторка серії Ґрейс створює план роботи над текстом. Перевагою для Lost Horse Press є гнучкість, яка можлива, а часом і просто необхідна, під час роботи у малій команді, ділиться Магоні:

Я намагаюся закладати більше часу до термінів, передбачених дистрибуцією, які  набагато менш гнучкі. Окрім того, я заохочую відкриту комунікацію та командну роботу. Кожен книжковий проєкт має свої особливі потреби, і ми відповідно коригуємо наші дії.

Андре Штьорр, співзасновник невеликого сімейного видавництва Friedrich Mauke що спеціалізується на сучасній перекладній європейській літературі «уздовж траси E40», наразі сам шукає і відбирає рукописи. «Для нас важливими джерелом отримання книжкових рекомендацій є перекладачі. Однак здебільшого я знаходжу книжки на книжкових виставках, точніше, в каталогах прав видавців — напередодні цих подій», — зазначає видавець.

Саме зараз видавництво анонсувало вихід «Доці» Тамари Горіха-Зерня у німецькому перекладі. Цю книжку Андре знайшов «якимсь дивом у фейсбуці».

Процес відбору рукописів і роботи над ними є типовим, проте основною перешкодою є брак перекладачів, каже Андре Штьорр:

Найбільша проблема — це знайти хороших перекладачів із можливістю взяти рукопис у роботу. Таких перекладачів з української на німецьку нема й десяти. Це надзвичайно обмежує.

Іншим непростим завданням за таких обставин є дотримання дедлайнів та власне, здобуття уваги до книжки на добре організованому і дуже наповненому німецькому ринку. Тож обирати рукопис та слідкувати на часом виходу, щоб потрапити у дистрибуцію є критично важливим, що також є відповідальністю редактора.

Читайте також: Екранізувати книжку: хто такий менеджер з прав на кіноадаптації?

Обов’язки редактора з відбору рукописів

• дослідження, створення, підтримка та розширення мережі авторів задля сталості отримання достатньої кількості рукописів;
• пошук експертної підтримки від кваліфікованих рецензентів;
• робота з авторами щодо внесення змін та надання редакційних порад для доповнення коментарів рецензентів;
• посередництво між автором з видавництвом та анонімними рецензентами;
• у деяких випадках: пошук фінансування для книжкових проєктів шляхом подання заявок на гранти;
• співпраця з авторами та/або агентами для укладення договорів на придбані рукописи;
• співпраця з іншими відділами для забезпечення належного рівня редагування, дизайну, виробництва та маркетингу для прийнятих книг;
• співпраця з редакторами серій або провідними редакторами для підготовки наступних видань, що відповідатимуть характеру серії або специфіці видавництва.

Зміни у професії

За словами видавців, принципово робота не змінилася. Проте після початку повномасштабного вторгнення з’явилося багато рукописів на тему війни: це і щоденники людей, які переживали перші дні вторгнення, і поезія, і проза.

Окрім тематики і труднощів, пов’язаних із війною, видавці майже не згадують інших змін, які могли бути спричинені, наприклад,  ШІ. Ірина Щепіна не вважає такий інструмент корисним у цій професії: «Навіть не спадає на думку, які параметри відбору можна було б задати, адже приходять різної якості тексти і є такі, з яких видно, що можна дати автору поради з доопрацювання й згодом брати рукопис у роботу. Хтозна, чи зуміє це побачити штучний інтелект».

Ґрейс Магоні поки що не бачить реального впливу на роботу з боку штучного інтелекту. Видавництво додало пункт до контракту щодо використання/невикористання текстів, створених ШІ, в решті робота не змінилась: «Вважайте мене снобом, але я скептично ставлюсь до ШІ та поезії…», — каже Ґрейс.

Однак штучний інтелект може генерувати не дуже творчі тексти, наприклад, відповіді авторам, що економить час редакторам для відбору рукописів.

Читайте також: Двигуни літературної спільноти, або хто такий книжковий блогер

Головні характеристики редактора з відбору рукописів

• Розуміє аудиторію свого видавництва, їхні потреби й зацікавлення;
• реагує на виклики сучасності;
• бачить загальну картину на світовому й українському ринках, знається на літературних тенденціях;
• багато читає різноманітної літератури;
• знається на літературних стилях і жанрах / спеціалізується на певній темі або жанрі – залежно від специфіки видавництва;
• уміє подивитися на текст не лише на основі особистих уподобань, а й оцінити його через призму об’єктивних факторів.

Головні навички, які важливі для редактора з відбору рукописів

• Швидкочитання;
• тайм-менеджменту;
• комунікації та перемовин;
• швидкість прийняття рішень.

Водночас дуже багато залежить і від специфіки видавництва. Так, Андре Штьорр згадує, що для їхнього майбутнього редактора з відбору рукописів, найголовнішою характеристикою буде глибокий інтерес до людей і їхніх історій. «Наш основний фокус — література Східної Європи. Ми хочемо показати німецькомовним читачам, що турбує наших сусідів, яким є їхнє життя та до чого вони прагнуть». 

На думку Ґрейс Магоні, для цієї ролі потрібні сильні управлінські навички, зокрема управління конфліктами, дипломатичність, здатність перемикатися між загальним баченням проєкту (книга, серія, каталог тощо) і деталями, наприклад, вибором слів і переносами: «важливо бути відданими літературі та поетам через якісні переклади та видання», — додає вона.

Читайте також: Ідейники, організатори, аналітики. Або хто такі відкривачі книгарень?

Де вчитися, щоб працювати редактором з відбору рукописів

Результати дослідження Читомо (2024) підтверджують: для редактора з відбору рукописів не так важливо закінчити університет за певною спеціальністю, як уміти «бачити текст». Однак у роботі все ж значно допоможе філологічне підґрунтя, або ж, якщо йдеться про академічне книговидання — освіта у відповідній галузі (технічній, природничій, гуманітарній тощо).

Ірина Щепіна зазначає: «Не так важлива освіта, як те, що людина читає багато книжок, спостерігає за змінами на ринку, помічає, що виходить у топи, тривалий час розглядає рукописи. Звісно, на початках може бути страх пропустити Джоан Роулінґ, але з плином часом формуються внутрішні критерії, розуміння, що шукає видавництво, що хоче в цей момент читати аудиторія, тобто з’являється порівняльна база й ухвалювати рішення стає легше».

Як прокачати навички

Для редактора з відбору рукописів важливо читати, а окрім того, можна пройти курси чи знайти відеоогляди (що в основному публікуються для авторів, які прагнуть потрапити у видавництво, але можуть бути корисними і для майбутніх редакторів):

1. Онлайн-курс «Продуктивний читач: як взяти від книжки більше» від Litosvita (адже редактор з відбору рукописів — теж своєрідний читач);
   
2. Онлайн-курс «Історія української літератури» від Litosvita;
3. Відеокурс «Сучукрліт: тенденції, теми, імена» від prjctr;
4. Онлайн-курс «Світова література: великі книги та їхні епохи» від «Культурного проекту»;
5. Онлайн-курс Time management від Campster;
6. Working as an Acquiring Editor in Academic Publishing | Khadija Coxon;
7. 3 Best Practices from a Former Acquisitions Editor with Janyre Tromp (розрахована на авторів).

Читайте також: «Правильно налаштована уважність», або хто такий редактор аудіокнижок