«Світ книги» під вигуки «У відставку»: як у Празі презентували участь Чехії на виставці Франкфурта

Найбільшу книжкову виставку Чехії – «Світ книги» – відвідали цього року 65 тисяч людей. Це на кілька тисяч більше, ніж минулого року. Серед учасників було 808 видавців, книжкових дистриб’юторів та інших промоутерів читання. Окрім продажу книжок, у межах головної літературної події країни відбулося близько 560 різноформатних заходів. Була тут і Україна зі своїм національним стендом, на якому представили нові переклади, читали поезію й привертали увагу до теми війни. Про найголовніше із того, що відбувалося на «Світ книги», розповідає перекладачка та богеміста Тетяна Окопна.

Боротьба пам’яті зі забуттям

Радован Ауер, який вже десять років є директором виставки, в останньому інтерв’ю зауважує зміну характеру «Світу книги»: «Це вже радше літературний фестиваль, ніж книжкова виставка. Нам ідеться не стільки про продаж і купівлю авторських прав, – цим займаються здебільшого у Франкфурті, – як про те, щоб відкритися публіці й потішити читачів». 

Головними темами 31-го «Світу книги» стали Історія та Європа, а слоган організатори запозичили в Мілана Кундери: «Боротьба людини з владою — це боротьба пам’яті із забуттям».

Головними гостями стали історик Тімоті Снайдер, танзанійський письменник, лауреат Нобелівської премії Абдулразак Гурна й політичний в’язень, французько-алжирський письменник Буалем Сансаль. Цього року уперше на фестивалі не було головного гостя з іншої країни, замість цього в головному павільйоні розгорнули так звану Європейську площу зі стендами країн-членів ЄС та України. Поряд з невеликим українським павільйоном знаходився стенд, присвячений цьогорічному гостюванню Чехії на Франкфуртській книжковій виставці. 

Україна на «Світі книги»

Кращого місця для українського стенда годі було й шукати – він розташовувався справді в самісінькому центрі фестивального життя. Його оформлення забезпечив Український інститут книги, а до продажу книг Посольство України запросило видавництво «Час змін інформ» та українську книгарню Soloveyko. Посол Василь Зварич так прокоментував цьогорічну відвідуваність: «Український стенд мав великий інтерес серед відвідувачів фестивалю. Для мене було особливо приємно бачити, що українські книги активно переглядали й купували не лише українці, а й чеські читачі. Особливо приємно було бачити українських школярів, які навчаються у чеських школах. Це ще раз підтверджує, наскільки важливо підтримувати українську культуру та зв’язок дітей з Україною навіть за кордоном».  

Цьогорічний «Світ книги» був особливий також щодо кількості книжкових перекладів з української, виданих і презентованих на виставці. Видавництво «Вітряні млини» представило п’ять перекладних поетичних збірок зі своєї нової серії «Українська поезія», яка загалом має нараховувати 9 книг. Відтак на головній, європейській, сцені фестивалю в неділю змінювали одна одну поетки Катерина Калитко, Дарина Гладун, Елла Євтушенко, Маріанна Кіяновська, Оксана Стомина та Анна Грувер. Без участі авторки презентували також переклад збірки Наталки Маринчак Stop.UA. Кожна з авторок мала дуже обмежений час, завдяки цьому розмови були надзвичайно концентровані сенсами. Говорили, звичайно ж, про поетичну мову в часи війни, документальність поезії й вірші як вираження колективного досвіду цілого народу. На виступі поетки Оксани Стоминої, яка відведений час використала для поширення інформації про українських військовополонених, а наприкінці поділилася щемкою новиною про звільнення з російського полону свого чоловіка, багато хто з присутніх не міг стримати сльози. 

Модерували зустрічі з українськими авторками викладачка української літератури з Карлового університету, перекладачка Тереза Хланьова, поетка, перекладачка, а також студентка україністики Марія Ілляшенко, перекладачка Їржіна Дворжакова. Дякуючи центровому розташуванню європейської сцени, на читаннях не було де яблуку впасти й велика частина глядацтва слухала поезію стоячи. Можливо, поезії би більше пасував камерніший простір, але тоді б на читання не прийшло стільки відвідувачів. Деякі з них зупинялися на кільканадцять хвилин просто проходячи повз. На перешкоді вдумливому слуханню не стали навіть звуки рок-концерту з сусідньої сцени. «Мені здається, ось ця ситуація найкраще передає відчуття всіх українців, які приїздять виступати на міжнародні майданчики. Ми тут говоримо про війну, про смерть друзів, про розлуку й відповідальність, а на фоні вирує життя, грає музика, усміхнені натовпи», – з іронією прокоментувала шум у приміщенні Катерина Калитко.

Окрім поезії, на фестивалі презентували й переклад українського мальопису Маріам Найем, Івана Купибіди та Юлії Вус «Коротка історія довгої війни» (видавництво «Видавництво»). 

Чехія як головний гість Франкфуртської виставки

Тімоті Снайдер у Празі неодноразово наголошував, що не варто переоцінювати роль влад і особливо історично сильних держав, оскільки вирішальну роль в історії відіграють саме активні громадянські суспільства. Ці слова були особливо актуальні для Чехії, де наразі спостерігається значне протистояння між чинним урядом та активною частиною громадської спільноти. 

Поряд зі стендом України на «Світі книги» розташовувався майданчик, присвячений цьогорічній участі Чехії у Франкфуртській виставці як головного гостя. Саме там Чехія уперше презентувала частину концепції своєї участі, зокрема список чеського письменництва, що поїде до Німеччини.

Літературна спільнота зустріла чеського міністра культури Оту Клемпіржа вигуками «У відставку» і «Дилетант», ледь не зірвавши презентацію чеської участі за присутності директора Франкфуртської виставки Юрґена Бооса. Міністерство культури цього року значно скоротило державну підтримку культурних галузей, у тому числі книговидання й зокрема фінансування літературних подій. Водночас міністерство не спромоглося налагодити ефективний діалог з представниками дотичних сфер щодо того, як саме варто наявні кошти розподілити. Наприклад, книжковий редактор Ріхард Клічнік після презентації чеської участі в Франкфурті дорікнув міністрові, що його непрофесійні кроки ведуть до знищення книжкової галузі, тому йому доводиться зараз перекваліфіковуватися на електрика, щоб мати впевненість у своєму майбутньому. Директор фестивалю Радован Ауер подарував міністрові роман Катержини Тучкової «Депортація Ґерти Шнірх» про трагічну й жорстоку повоєнну депортацію німців з міста Брно, й закликав міністерство надати підтримку запланованому з’їзду нащадків судетських німців у Брні (Ото Клемпірж назвав цей з’їзд провокацією). 

Про саму концепцію чеського павільйону наразі майже нічого не відомо. У Франкфуртській виставці, яка відбудеться з 7 по 11 жовтня 2026 року, візьмуть участь 75 чеських авторок і авторів, а також представлять понад сто нових перекладів німецькою мовою.

Ще 294 рукописи подалися на конкурс «Роман для Франкфурта», з якого фахова комісія нині обирає трьох переможців. Вони отримають по 80 тисяч крон і будуть представлені саме у Франкфурті. Однак, з огляду на протистояння письменництва з урядом, можна очікувати, що не всі зрештою візьмуть участь у події або ж іншим чином будуть саботувати співпрацю з міністерством. 

Читайте також: Фемінізм як культурний міст — Creative Women Publishing на Франкфуртському ярмарку

Однією з учасниць стане й чесько-українська поетка Ірина Загладько, яка видала в Чехії три поетичні збірки (Tváření (2023),  Jak se líčit v nemoci (2024) і Propaganda (2026)). За збірку Jak se líčit v nemoci  («Як наносити мейкап, коли хворієш») вона отримала минулого року престижну Премію літературної критики за поезію. Ірина підтвердила, що до Франкфурта поїде, проте наразі ще рано говорити, з якою програмою: «Події у світі та Чехії розгортаються невпинно і подекуди змінюють свій напрямок. Тому мій меседж залежатиме від ситуації. Оцінити чеську програму у Франкфурті поки що немає змоги ніхто і я теж».

Два гектари для чеської літератури

Чеський павільйон у Франкфурті цього року займе площу двох гектарів. На двох сценах відбуватимуться літературні читання та дискусії. Супровідна програма також включатиме виставки, а ще прем’єри фільмів і театральних постановок. Проте від багатьох представників літературної сцени можна було почути побоювання щодо чеської презентації у Німеччині, зокрема, чеські літератори ставлять під сумнів, чи зможе чеський павільйон підняти справді нові, цікаві для світу теми й чи не застрягне в концепції літератури минулого сторіччя, коли в програмі переважатимуть нудні авторські читання.

З державного бюджету Чехія виділила на павільйон у Франкфурті приблизно 8 млн євро, з яких 53 відсотки спрямовані на чеські проєкти, авторів, видавництва та перекладачів.

За оцінками дослідження, проведеного урядом, проєкт може збільшити оборот чеської економіки на 21-22 млн євро. Варто також зазначити, що Чехія належить до країн, де видається найбільше книг на одну людину. У 2024 році у невеликій Чехії було видано 12 100 книг і зареєстровано 6 321 видавництво, обсяг чеського книжкового ринку обчислюють у 331 мільйон євро.

Внутрішня ситуація в Чехії напередодні Франкфурту складається поки що не найкращим чином, проте якщо цій маленькій країні вдасться згуртуватися й забезпечити гідну презентацію попри всі проблеми, це точно допоможе і всім країнам на схід і південь від неї. Як мінімум, не боятися  пробувати, навіть якщо немає певності, хто буде твоїм наступним міністром культури. 

Читайте також: «Світ книги» у Празі: Як Чехія й Україна стали єдиними у спільних цінностях