видавництва під час війни

Три стратегії українських видавництв під час блекаутів

13.12.2022

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Нещодавно Читомо робило опитування про те, як повномасштабна війна вплинула на роботу українських видавництв, однак на той момент Україна ще не зазнавала таких блекаутів, з якими доводиться миритися зараз і, безсумнівно, доведеться миритися ще. Зима не просто близько, вона уже прийшла, а росія й не думає припиняти терор українських міст і сіл обстрілами ТЕЦ, АЕС і ГЕЦ. Росія не розуміє одного: жодне знеструмлення не змусить Україну капітулювати, а українців припинити налагоджувати своє життя попри будь-які обставини на зло ворогу. Ми всі підлаштовуємося під нові темні будні, не виняток і книговидавнича галузь. Розповідаємо про те, які стратегії 13 українських видавництв застосовують для продовження свої роботи.

Варіант 1

В ArtHuss кажуть, що відсутність електрики через російські обстріли спричиняє незручності, проте команда адаптується до нових реалій та старається бути ефективною незважаючи ні на що. 

 

«Наша команда відділу продажів неймовірні молодці! Одна з менеджерок зараз за кордоном, вона опрацьовує замовлення віддалено. Якщо все оплачено і не потрібно уточнювати додаткову інформацію ― такі замовлення їдуть до читачів одразу. Інша ж наша менеджерка у Києві. Марія адаптується під умови, інколи працює з дому, інколи з офісу, інколи з кафе з генератором, щоб мати доступ до інтернету, нашої системи й консультувати читачів. Ми також роздумуємо, щоб замовити генератор, аби стати більш незалежними від обставин», —  розповідають там.

 

Щоб полегшити роботу, читачам радять оплачувати замовлення через сайт одразу і не забувати вказувати свою пошту. А ще видавництво у соцмережах відразу повідомило, що відправлення можуть затримуватись. «Намагаємося нікого не лишати без інформації та у підвішеному стані», — кажуть в ArtHuss.

 

Адаптовується до нових умов і видавництво «Ранок». Там розповіли, що закупили для співробітників складу налобні ліхтарі, також встановили генератор, тож замовлення опрацьовують у звичному режимі. 

 

«Працюємо в будь-яких умовах: в пунктах незламності, в автомобілі, переміщаючись по усьому місту в пошуках мобільного зв’язку та інтернету, в закладах, де є світло або генератори. Працюємо навіть вночі, коли є світло. Відтепер тайм-менеджмент став нашою дуже сильною стороною, адже за 2-4 години ми встигаємо неможливе)) Наші редактори вичитують рукописи та нові книги при свічках, але співробітників цим не зламати. Робота йде у звичному режимі», — зазначають у видавництві.

 

Так кажуть, що їхній рецепт — прораховувати та готуватися до найгірших сценаріїв. Зокрема Ранок організував чотири резервні склади у Києві,  Луцьку, Львові та Коломиї. 

 

Окрім того, це єдине  в Україні видавництво з виробників навчального та цифрового контенту, що використовує ERP систему американської компанії Oracle (Oracle E-Business Suite Applications) та BI рішення для обробки даних та формування аналізу. Таким чином усі сервері працюють у хмарі,  зберігання даних продубльовано. «Саме тому ми можемо працювати навіть під час блекауту. Для комунікацій використовуємо google workspace, це дає змогу працівникам організовувати міти, використовувати надійно захищену корпоративну пошту, надійно зберігати інформацію в хмарі», — зазначають у видавництві.

 

У Видавництві Старого Лева для безперебійної роботи покладаються на генератори, встановлені в офісові та на основному складі. Однак проблеми виникають з книгарнями у містах, де електроенергія зникає частіше, ніж з’являється.

 

«Найскладніша ситуація з книгарнею-кавʼярнею в Одесі. Думаємо, як забезпечити їх живленням, а поки що працюємо в гнучкому графіку залежно від умов. Часто продавці працюють без світла з ліхтариками та свічками. Але радіємо, що навіть в таких умовах читачі заходять до нас за улюбленими книжками чи просто погрітися», — розповідає керівниця відділу маркетингу та зв’язків з громадськістю Оксана Зьобро.

 

У Vivat теж поєднують різні варіанти: і намагаються підлаштовуватися під графіки вимкнень й устигнути зробити все за час з електроенергією, і забезпечують її собі генераторами.

 

«Адміністратори нашого сайту працюють, коли є світло. Іноді це глибока ніч. Я не перестаю їм дякувати за самовідданість та натхнення. Повірте, цілодобова якісна комунікація з клієнтами за умов браку світла та зв’язку — це справжній виклик», — каже директорка видавництва Юлія Орлова.

 

За її словами, офіс Vivat’у в Харкові перетворився на своєрідний пункт незламності з генератором і Starlink’ами для забезпечення всіх співробітників світлом, теплом й інтернетом.

 

Книгарні видавництва теж працюють. «Ми зачиняємося лише під час повітряних тривог. У разі відсутності маємо акумулятори та аварійне освітлення. Дуже хочемо і найближчим часом сподіваємося реалізувати в Києві точку зарядки для клієнтів, щоб кожен наш гість зміг підзарядити свій гаджет у нашому магазині», — додає Орлова.

Варіант 2

Інше харківське видавництво — Фоліо. У місті розташовані й офіс, і друкарня, і склади, тож виходом став вимушений переїзд.  «Що змогли — перевезли, працівники роз’їхались по різних куточках України, тому більшість з них працює у віддаленному форматі. Наразі співпрацюємо з 8 різними друкарнями країни, а офіс в Харкові зачинили», — кажуть у видавництві.

 

Довелося й змінити робочі години: раніше вони були з 9 ранку до 5 вечора, але з початком повномасштабної війни робота триває 24/7, тоді, коли є світло і зв’язок.

 

Офіс видавництва Nebo BookLab Publishing розташований на 18 поверсі, тож коли вимикається світло, вимикається і ліфт. Видавництво працює, хоч працівники й мусять підійматися пішки. 

 

«Закупили лампи кожному на стіл (генератори нам не можна, бо поверх останній), коли вимикається світло — кожен опрацьовує те, що може робити й без інтернету: головна редакторка Анна працює над вичиткою текстів, поки ноутбук заряджений, головна дизайнерка Тоня верстає книжки до друку, SMM-ниця Марія знімає контент та працює над текстами, менеджерка з продажу Дар’я пакує книжки тощо. Іноді буває й таке, що спускаємося пішки з книжками, аби вчасно відправити їх нашим читачам», —  розповідають у видавництві.

 

Робота припиняється лише тоді, коли лунає повітряна тривога, з 18 поверху працівники спускаються у паркінг: «Нещодавно саме там підписували листівки до передпродажу нашої книжки “Сталь та Сонячний шторм”, щоб не гаяти часу та щоб наші читачі вчасно отримали свої примірники».

 

У Видавництві виникають складнощі з плануванням: усі підготовчі етапи роботи над книжкою стали менш передбачуваними, терміни на підготовку виросли в 4-5 разів. 

 

Ситуація не специфічна і не притаманна винятково малим видавцям (як могло б здаватися), але й не дуже оптимістична: більші терміни підготовки і різке падіння замовлень сильно збільшують операційний цикл і змушують скорочувати видавничі плани.

 

«Книжки, які мали вкладатися в щільний графік, ризикують з нього випасти, оскільки всі роботи, які передбачають тривале використання електроенергії стають значно менш зручними для виконання: коли є світло, спочатку робиш необхідне для родини, а тоді, якщо встигаєш, ще й працюєш. Крім того, і мотивації поменшало, адже регулярні обстріли значно збільшують загальний стрес, плюс можуть накластися й хвороби, та й інші форс-мажори все ще можуть траплятися. Найбільше блекаути  впливають на терміни виконання перекладів, редактуру та верстку. Те, що раніше займало тиждень, наразі займає 2-3 тижні або й більше», — розповідає співзасновник видавництва Ілля Стронґовський.

 

За його словами, не надто добрий стан справ і з логістикою: графік відправлення доводиться пристосовувати до планового графіку відключень, але ті не завжди збігаються. «Буває, готується працівник їхати на відділення з відправленнями, викликає таксі, а тут тривога і вже ніхто нікуди не їде. Це дуже виснажує. На щастя, якщо доїхати вдалося, відділення НП ідуть назустріч і приймають відправлення навіть без світла, відправляючи коли можуть. На полегшення ситуації з логістикою працює й те, що замовлень стало суттєво менше, власне можемо говорити про перший повноцінний спад попиту з квітня, відколи спостерігали постійне і тривале його зростання», — каже Стронґовський.

 

У НОРА-ДРУК та ж головна проблема — організація робочого процесу за змінних обставин. «Найскладніше зараз при мінімальній кількості працівників тримати ритм роботи в ланцюгу замовлення-бухгалтерія-склад-логістична компанія. Окрема героїчна робота у редакторів та перекладачів, особливо якщо електроенергія та інтернет відсутні по дві доби, а потім є підключення всього на декілька годин. Однак новинки готуються до друку і всі вони зрештою дійдуть до читачів!» — наголошує Микола Кравченко, співзасновник видавництва.

 

Подібна стратегія у видавництві «Навчальна книга — Богдан». Страждає темп опрацьовування замовлень, але під час планових відключень офіс підлаштував графік роботи під них. «Загалом кожен працює з дому чи офісу, коли є можливість.  Ми будемо і надалі робити свою роботу попри все», —  кажуть у видавництві.

 

Той же варіант пристосування до нових умов обрали й у видавничому домі «Букрек»

 

«Поки нас відключають згідно з графіком, тому стараємося у кілька годин вмістити всю термінову роботу за день. Багато колег працюють дистанційно, щоб встигати більше. Дещо страждають від відключень дедлайни, проте намагаємося все робити вчасно. Стало складніше співпрацювати з авторами, у багатьох відключення дуже тривалі. Поки що єдиний вихід вбачаємо в тому, щоб робити все по можливості завчасно», — розповідають там.

 

«Роздаємо інтернет з телефонів, ловимо зв’язок по коридору, багато сумбуру в діях, що не оптимально з точки зору бізнес-процесів. Логістика затримується, але їде. Редакція теж шукає зв’язок й інтернет по кав’ярнях, дедлайни порушуються. Це все пусте і минеться. Пристосування до умов у тилу — одна з незначних складових нашої перемоги», — переконаний засновник «Лабораторії» Антон Мартинов.

Варіант 3

«Працюємо в штатному режимі, замовлені книжки, зокрема нові перевидання “Месопотаміі” і “Ворошилограду” Сергія Жадана щоденно відправляємо читачам. Роботи ніхто не скасовував», — каже редакторка видавництва Meridian Czernowitz Євгенія Лопата.

 

Намагається не перейматися й Анетта Антоненко, засновниця однойменного видавництва. «У мене є план А-B-С. Особисто в мене “запасику” стає на 18-20 безперервних годин роботи ноута, а інтернет роздає мобільний телефон. Ну і на 10 зарядок мобільного, а це до 20 діб зв’язку. Бувало, вимикали на 40 годин і цього вистачило», — каже видавчиня.

 

За її словами, видавництво вміє працювати в умовах обмежених ресурсів ще з 90 років, що зараз стало дуже помічним.

 

«Усе як завжди — жодного дедлайну не має бути зірвано. Так і живемо. У кого були слабкі батареї й ноути — посилили й докупили батареї, але це мінімальні зміни. До того ж ми вже закрили видавничий рік ще на початку листопада. А книжки виходять і навіть презентації проводимо (от 26/11 була на Подолі в книгарні “Закапелок”). Так що ми працюємо з оптимізмом: будуть далі “задачки” — будемо їх вирішувати», — підсумовує Антоненко.

 

Читайте також: Без паперу, замовлень і зі зруйнованою інфраструктурою: чим живуть українські друкарні зараз