Центр міської історії у Львові оцифрував відеоархів 90-х Віктора Неборака

Центру міської історії у Львові оцифрував відеоархів поета та співзасновника мистецької групи «Бу-Ба-Бу» Віктора Неборака. Ініціаторкою проєкту стала дочка письменника, блогерка й культурна менеджерка – Богдана Неборак.

Відеоархів складається з понад 150 годин відео із літературних подій, фестивалів, перформансів, концертів, що відбувалися у 1990-х роках й фіксують ключових фігур української культури, час падіння СРСР,  початки Незалежності, а також культурне середовище тих часів. Робота розпочалася наприкінці 2021 року, і основний етап завершився перед повномасштабним російським вторгненням.

«Особливістю цього архіву є те, що це архів саме відеозаписів. Літературу і літературні середовища звикли вивчати у першу чергу через текст, а тут ми маємо доволі великий перелік документації подій навколо літератури і мистецтва загалом, з яким не менш цікаво працювати», – говорить архівіст та дослідник Центру Олександр Маханець.

Основа частина архіву складається з відеозаписів літературних вечорів «Третє тисячоліття”, які щомісячно організовував і модерував Віктор Неборак у львівському Музеї етнографії з 1995 по 2000 рік. Участь у цих подіях взяли Іван Малкович, Ігор Калинець, Наталка Білоцерківець, Ігор Римарук, Юрій Андрухович, Андрій Содомора, Соломія Павличко, Джордж Грабович, Валерій Шевчук, Юрій Тарнавський та чимало інших відомих авторів.

Матеріали архіву описує й систематизує літературознавець Ігор Котик, який сам був відвідувачем подій, організованих Небораком.

«Героями літературних зустрічей, які організовував Неборак, переважно були добре знані нині письменники. А водночас треба зазначити, що деякі відеозаписи стали унікальними. Маю на увазі, зокрема, записи з тими авторами, яких вже нема серед нас. Творчий вечір Мойсея Фішбейна – де ви ще побачите таке? Творчий вечір Ігоря Римарука… А презентація монографії Соломії Павличко «Дискурс модернізму в українській літературі», що відбулася наступного дня після виходу книжки й пройшла дуже жваво, частково завдяки чудовій модерації», – говорить котик у коментарі для Читомо.

Ознайомитись із оцифрованими матеріалами архіву Віктора Неборака можна у бібліотеці Центру міської історії за адресою Львів, вул. Богомольця, 6. Деякі з матеріалів вже стали частиною виставки «ПРОменеВІСТЬ», присвяченої Назару Гончару, яку ставлять у «Домі звуку» у Львові.

Раніше повідомлялося, що після початку нової фази російсько-української війни темпи оцифрування державних архівів значно зросли.

Як відомо, центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України зберігає понад 500 фондів українських літературних діячів.

Нагадаємо, у 2021 році в Харківському Літмузеї оцифрували експонати. Тоді ж  Музей книги та друкарства в Острозі оцифрував рукописи за сприяння музейників зі США.

Джерело: УП Життя

Фото: photo-lviv.in.ua