У бібліотечному фонді України 45% російськомовних документів та літератури — Лариса Петасюк

Нещодавно в Україні створили Раду з розвитку бібліотечної сфери під час війни. До її компетенції також входитимуть і питання, що стосуватимуться подальшої долі радянських та російських книжок, якими переповнені українські книгозбірні. Водночас міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявив, що ці книжки можуть стати вторинною сировиною для друку вже нових — українських видань.

Доки довкола «книжкового питання» точаться дискусії, ми вирішили поцікавитись в українських діячів культури, що, на їхню думку, треба зробити зі старими бібліотечними фондами, щоб усі залишилися задоволеними. Цього разу цікавимося думками заступниці міністра культури та інформаційної політики України Лариси Петасюк.

— Зараз ви працюватимете зі створенням механізму вилучення-заміни книжок. Чи є вже розуміння, у якому напрямку потрібно рухатись і які аспекти врахувати?

— Необхідно враховувати, що бібліотечні ресурси — складова частина інформаційних ресурсів держави, а їх всебічний розвиток і захист є важливим напрямом у забезпеченні інформаційної безпеки нашої країни.

Бібліотеки України різняться за призначенням і підпорядкуванням. Є публічні (загальнодоступні) і спеціальні (навчальних закладів, академій наук тощо). У сфері підпорядкування МКІП є 6 публічних бібліотек, вони у державній власності. Публічних бібліотек комунальної форми власності — близько 15 тисяч.

Спеціальні бібліотеки можуть бути відповідно у підпорядкуванні інших міністерств, центральних органів виконавчої влади, академій наук тощо. До речі, у фондах публічних бібліотек зберігають орієнтовно від 170 до 200 млн примірників.

— Українська бібліотечна асоціація наголошувала на тому, що при вилученні російських видань із фондів бібліотек варто врахувати всі типи бібліотек та всі типи видань. Які з них мають найбільше змінитися, а які мають зберігати літературу радянського періоду?

— Міністерство в лютому створило консультативно-дорадчий орган — Раду з питань розвитку бібліотечної справи, до складу якої входять провідні фахівці бібліотечної справи з усіх регіонів України. В умовах збройної агресії російської федерації проти України питання актуалізації бібліотечних фондів стало надзвичайно важливим, адже бібліотечні ресурси — частина інформаційних ресурсів держави, тому у квітні Рада з питань розвитку бібліотечної справи розпочала роботу саме в цьому напрямку.

Вона напрацювала рекомендації щодо вилучення документів з бібліотечних фондів для усіх видів бібліотек. Наразі рекомендації уже розміщені на сайті МКІП, їх можна переглянути за посиланням. Їх можуть використовувати органи місцевого самоврядування, публічні бібліотеки, підприємства, установи, організації різних форм власності, які мають у своїй структурі бібліотеки.

— Який відсоток російськомовних російських книжок зараз у бібліотеках? Чи вилучали їх раніше, зокрема після початку російсько-української війни у 2014 році?

— У загальному бібліотечному фонді України близько 45 відсотків російськомовних документів (включно з книжками, періодичними, аудіовізуальними та електронними виданнями).

З 2014 року Міністерство вжило певних заходів щодо зменшення впливу російської інформаційної продукції на українське суспільство. Зокрема, Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту», мета якого — обмеження доступу та розповсюдження іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту на українському ринку.

— Пріоритет яким українськомовним книжкам та українським видавництвам варто надати при оновленні фондів?

— Основні джерела фінансування бібліотек державної і комунальної форм власності, зокрема і поповнення фондів, — кошти відповідно державного та місцевих бюджетів; бібліотек, заснованих на інших формах власності, — кошти засновників.

Якщо говорити про поповнення бібліотечних фондів коштом державного бюджету, то МКІП не може надавати пріоритет якимось окремим видавництвам чи книжкам. Державна установа«Український інститут книги» разом зі своїми експертами проводить прозорий відбір на конкурсних засадах. Головна умова, щоб книжка була справді якісною і відповідала критеріям, які зазначені в порядку конкурсного відбору. 

На мою думку, фонди мають комплектувати якісною сучасною українськомовною літературою, яка відповідає запитам читачів відповідної громади.

— Скільки орієнтовно може тривати оновлення фондів?  За якими етапами?

— Державними соціальними нормативами забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні передбачено щорічне оновлення фондів публічних бібліотек, крім обласних, універсальних та наукових, не менш ніж на 5 відсотків. Однак спроможність виділяти кошти з державного бюджету і місцевих бюджетів може відрізнятися з року в рік, зокрема через обставини, які від нас не залежать, як, наприклад, це сталося в цього року через збройну агресію російської федерації. Також варто враховувати, що різні територіальні громади мають різну фінансову спроможність.

В умовах збройної агресії рф проти України ми рекомендуємо бібліотекам звернути увагу на певні категорії документів, які можуть бути в бібліотечних фондах. Це книжки, зміст яких суперечить нормам Закону «Про захист суспільної моралі» (пропагують війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України, прославляють чи возвеличують осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, представників збройних формувань тощо); книжки, видані підсанкційними російськими видавництвами чи написані підсанкційними авторами, авторами, які публічно підтримують збройну агресію російської федерації проти України тощо. Вважаю, що мати таку літературу в бібліотечних фондах в умовах війни неприпустимо.

Також у фондах публічних бібліотек ще зберігають радянські книжки. Деякі з них взагалі не мають попиту, інші абсолютно непридатні для використання, тож можуть бути списані як фізично зношена і морально застаріла література.

— Зарано говорити, та все ж — що робити зі списаними книжками? Чи підуть вони на перероблення?

— Бібліотеки у своїй діяльності користувалися і користуються чинними нормативно-правовими актами у сфері бухгалтерського обліку. Відповідно до Національних положень бухгалтерського обліку бібліотечні фонди належать до основних засобів, точніше, до інших необоротних матеріальних активів. Вилучену з фондів літературу мають здавати в пункти прийому вторинної сировини. Вона  має йти на перероблення для поповнення державного бібліотечного фонду новими книжками україноорієнтованого контенту.

Також хочу зазначити, що Указом Президента України від 21 квітня 2022 року № 266/2022 утворена Національна рада з відновлення України від наслідків війни, мета діяльності якої — розроблення плану заходів з післявоєнного відновлення України. Я членкиня робочої групи з культури та інформаційної політики Національної ради. В її межах за напрямом «Книговидання і бібліотеки» ми зокрема працюємо над ідеєю виготовлення нових книжок із переробленого паперу.

Окремо хочу сказати, що в цей непростий період започатковані важливі ініціативи по підтримці сфери культури. Так, президент України ініціював та запустив майданчик для збору благодійних коштів на підтримку України United24. Планується, що кошти спрямовуватимуть на задоволення потреб культури, мистецтв, креативних індустрій, охорони культурної спадщини, збереження культурних цінностей, підтримки засобів масової інформації тощо.

Для підтримки української культури в умовах збройної агресії російської федерації Міністерство культури та інформаційної політики України спільно з Українським культурним фондом запустили платформу «Культурний простір».

Наразі на ній вже відкрили чотири форми для збору інформації: 

• підтримка митців та мисткинь, які потребують допомоги для відновлення своєї діяльності; 
• потреби фізичних осіб-підприємців та організацій всіх форм власності, які потребують допомоги для відновлення діяльності; 
• проєкти під час війни — підтримка фізичних осіб-підприємців та організацій всіх форм власності, які мають ідеї та проєкти, що можуть бути реалізовані в умовах воєнного стану; 
• благодійність — окремий напрям для фізичних та юридичних осіб всіх форм власності, які мають змогу та готові підтримати українську культуру, стати благодійником чи донором.

Читайте також: Російські й радянські книжки в бібліотеках складають до 60% — Оксана Бруй