У Франції спалахнув скандал навколо роману, що претендує на Гонкурівську премію

У Франції канадсько-гаїтянського письменника Телісона Орельєна, який щойно отримав премію Prix du Roman Fnac і претендує на ще кілька головних французьких літературних премій, звинуватили у використанні штучного інтелекту для написання дебютного роману C’était ça ou mourir. Сам автор це заперечує, а згодом журналісти виявили збіги його старіших текстів із раніше опублікованими роботами інших авторів.

Скандал розгорівся після того, як роман Орельєна отримав Prix du Roman Fnac — першу з помітних нагород французького осіннього літературного сезону. Книжка вже продалася накладом понад 35 тисяч примірників і потрапила до списків одразу кількох великих французьких премій, зокрема Гонкурівської, Goncourt des lycéens, Femina, Médicis і Renaudot. Права на переклади роману придбали вже більш ніж для 20 мов.

C’était ça ou mourir розповідає про молодого гаїтянського вчителя історії та географії Йонаса, який через насильство й небезпеку змушений залишити Гаїті. Герой вирушає через країни Америки й зрештою потрапляє до Канади, де знову отримує можливість жити без постійного страху.

У Канаді книжку опублікувало видавництво Boréal, а права на видання у франкомовній Європі придбало Grasset. За даними BBC, канадський видавець називав роман своїм найбільшим бестселером за 60 років.

Як виникли звинувачення у використанні ШІ

21 вересня маловідомий до того акаунт у X під назвою Balance ton Claude (назва відсилає до ШІ-асистента Claude компанії Anthropic) оприлюднив результати перевірки роману через американський детектор ШІ-текстів Pangram.

Автори акаунта заявили, що проаналізували кілька уривків із різних частин книжки й майже щоразу отримували результат «100% AI». На цій підставі вони стверджували, що роман C’était ça ou mourir нібито був майже повністю написаний штучним інтелектом.  Увечері наступного дня автори сторінки закликали користувачів не атакувати Орельєна й визнали, що існує «ненульова ймовірність» того, що письменник діє добросовісно. Вони також пояснили, що звернули увагу саме на цей роман через його комерційний успіх.

Письменник категорично заперечив використання ШІ. «Я завжди любив творчість і літературу. Не бачу, навіщо мені було б звертатися до машини», — заявив він в коментарі медіа Libération. За словами Орельєна, мовні особливості роману пов’язані з гаїтянською та карибською літературною традицією. Письменник припустив, що Pangram може бути краще пристосований до стандартизованої французької мови та класичної французької літературної традиції, тоді як його письмо використовує інші мовні практики (Орельєн пише «креолізованою» французькою, змішаною з гаїтянською креольською, іспанською та португальською мовами, з великою кількістю усних інтонацій, афоризмів і нетипових ритмів).

У заяві, яку поширило видавництво Grasset, Орельєн також наголосив, що повтори, які користувачі соцмереж назвали ознакою ШІ, є частиною його літературної традиції. Він додав, що критикувати його стиль можна, але перетворювати стилістичні прийоми на доказ використання ШІ, на його думку, не є літературною критикою.

Орельєн повідомив, що разом із французьким і канадським видавцями збирає матеріали, які мають підтвердити його авторство. Першу версію C’était ça ou mourir, за його словами, він написав 2019 року, тобто до того, як генеративні ШІ-сервіси для створення текстів стали масово доступними.

Французьке видавництво Grasset, яке видало роман у Франції, спершу назвало звинувачення «фейковою новиною». У видавництві заявили, що системи, які нібито визначають використання ШІ, самі базуються на штучному інтелекті й можуть робити абсурдні висновки. Також у видавництві зауважили, що на Amazon уже доступні десятки книжок, створених за допомогою ШІ, але вони не стають літературними сенсаціями, оскільки не мають виразної індивідуальності. Творчість Орельєна у видавництві назвали протилежністю такого письма.

Канадське видавництво Boréal, яке першим опублікувало роман у Канаді, заявило, що ставиться до звинувачень серйозно, однак довіра редакції до роботи Орельєна лишається повною. Після появи додаткових матеріалів Boréal повідомило, що продовжує з’ясовувати обставини разом із письменником і всередині редакції, щоб встановити, чи використовував він генеративний ШІ під час написання роману. Видавництво наголосило, що книжка пройшла «вимогливий і ретельний» редакційний процес.

Звинувачення в плагіаті

Згодом журналісти канадської La Presse перевірили матеріали, які Орельєн публікував у 2012–2014 роках. Редакція заявила, що виявила низку текстів, які значною мірою або дослівно збігаються з раніше оприлюдненими роботами інших авторів. Журналісти окремо перевіряли хронологію й автентичність кожного з виявлених випадків.

Один із них стосується оповідання Où va le monde, яке 2012 року отримало приз глядацьких симпатій у літературному проєкті Radio-Canada. La Presse порівняла текст Орельєна з книжкою французького письменника Луї Повеля Le matin des magiciens, виданою 1960 року, й виявила щонайменше чотири дослівно однакові фрази. Перед цим на такі збіги вже звертали увагу користувачі X.

Другий випадок стосується колонки Ne mettons pas nos héros sur un piédestal, яку Орельєн опублікував у La Presse 28 лютого 2013 року, представляючись фрилансером із Монреаля. Журналісти встановили, що майже весь матеріал є дещо переробленим перекладом колонки Енді Баутісти з філіппінської газети The Philippine Star, оновленої за п’ять днів до публікації тексту Орельєна. У 2023 році письменник знову використав ті самі фрагменти у матеріалі для мережі Mondoblog Radio France Internationale.

Також журналісти перевірили публікацію Орельєна Sommes-nous aussi libres que nous le pensons?, яка вийшла у HuffPost Québec 1 червня 2014 року. Її фрагменти, за даними La Presse, близько повторюють міркування данського митця й автора Пабло Саборіо з есе The Problem of Free Will, оприлюдненого ще 2008 року. Сам Орельєн звинувачення в копюванні чужих текстів відкидає.

Як повідомлялося, британський літературний журнал Granta більше не публікуватиме тексти переможців щорічної премії Commonwealth Short Story Prize після суперечки довкола можливого використання штучного інтелекту одним із цьогорічних лавреатів.

Читайте також: ШІ в оформленні книжок — безцінний інструмент чи знецінення праці?

Чільне фото: Joel Saget