У книжці «Рятуючи Єву» знайшли історії людей, зібрані «УП.Життя», а не авторкою

Письменниця Неля Романовська у книжці «Рятуючи Єву» використала історії людей зі статті «Сафарі на людей: 5 історій тих, хто вижив в Ірпені та Бучі» Яни Осадчої для «Української правди. Життя» без узгодження з авторкою чи медіа. Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомила історикиня Оксана Господаренко.

Роман «Рятуючи Єву» вийшов друком у 2023 році у видавництві «Мандрівець».

«Короткі есеї розміром здебільшого на одну сторінку про особисті рефлексії авторки, її подругу (не знаю, чи справжня вона, чи ні), яка опинилася в окупації в Бучі. Це перемежовується історіями з минулого авторки, її стосунками з Богом. … Логічно будуючи історію своєї подруги, авторка оповідає й історії людей, які також пережили окупацію в Ірпені, Гостомелі та Бучі. Серед цих історій постала моя нова знайома, Люба з Ірпеня. Слово за слово в розмові з Любою з’ясувалося, що це було її інтерв’ю для Української Правди. Сказала ім’я авторки та назву матеріалу. Знайти матеріал виявилося дуже легко. Достатньо було лише кількох хвилин, щоб зрозуміти, що 4 історії з 5, які вийшли на УП, авторка використала у своєму романі», — написала вона.

В «УП. Життя» повідомили, що до Любові Тютіної, чия історія описана в книжці «Рятуючи Єву», Неля Романовська не зверталася.

«Я спершу подумала, що це “УП” надрукувала, адже про Нелю Романовську я ніколи не чула й ніхто у мене коментаря не просив», — сказала вона у коментарі виданню.

Авторка статті Яна Осадча розповіла, що Неля Романовська звернулася до неї вже після видання книжки, сказавши, що не  знала про необхідність давати посилання на джерело. «Неля перепросила і зазначила, що якщо буде перевидавати книжку, то вкаже мене та видання як авторів. Однак я попросила, щоб вона вилучила наклад книжок. Потім Неля пообіцяла зняти з друку свою книжку», — повідомила Яна Осадча. «УП. Життя» вважає дії письменниці неприпустимими.

«Рятуючи Єву» — продовження книжки «Дім Єви».

«Єва Шелест – вагітна мешканка Бучі, котрій вдалося врятуватися після того, як окупантів вигнали з міста. Жінка вижила. Однак вціліти фізично ще не означає вижити душевно. Апатія, агресія, ознаки психічного розладу – ось що чекає на тих, хто перебуває у посттравматичному стресовому розладі. Як подолати біль, перейти горе, чи є життя після подій у Бучі тощо – питання, порушені в сюжетній лінії», — ідеться в анотації до тексту.

У першій частині йшлося про прибирання в будинку в період пандемії: «На тлі ковідного 2020 року героїня роману “Рятуючи Єву” вперше зустрічається з Євою Шелест. Вибравшись неушкодженою із тенет тривоги, спричиненої пандемією, вона знаходить собі підопічну і турбується про її психологічний стан. За методом японки Марі Кондо жінки наводять лад у домі, стосунках і душі. Вони все роблять невимушено і з гумором, тому виконана робота дає чудові результати. Психотерапевтичні знахідки і прийоми допомагають розхарастити гармидер у всьому, що їх оточує».

Нині на сайті видавництва роман «Рятуючи Єву» позначений як такий, якого немає в наявності.

На своєму ютуб-каналі Неля Романовська повідомляє, що вона — письменниця, психологиня, волонтерка і виконавиця з гурту «5-й океан». «Її мотиваційні відео — просто вибухові у просторі соціальних мереж і піднімають настрій, дух українського народу. Це філософсько-мотиваційні роздуми про життя, мудрість, сказана простими і доступними словами. Неля — переможниця конкурсу на книжкову премію ім. І. Франка, авторка багатьох популярних віршів та пісень», — ідеться в описі до ютуб-каналу. На ньому також є уривок з книжки.

Читомо звернулося до видавництва «Мандрівець» з проханням про коментар і очікує на відповідь.

Як повідомлялося, у 2022 році видавництво «Клуб сімейного дозвілля» оголосило, що не видаватиме книжку «Буча. Історія одного полону» Дарини Гнатко. Відмові від наміру видати книжку передувало обговорення у соцмережах щодо того, чи не спекулює «Буча. Історія одного полону» на тему геноциду та повномасштабної війни.

Читайте також: Українські фантасти виявили плагіаторок, які отримували нагороди на літературних конкурсах

Чільне зображення: сайт видавництва «Мандрівець»