У вільний доступ виклали архівні документи сатирика Василя Чечвянського

Електронні версії документів з архівно-кримінальної справи письменника-сатирика Василя Чечвянського оприлюднили в інтернеті. Про це повідомив Центр досліджень визвольного руху.

Документи доступні в електронному архіві Українського визвольного руху. Їх підготували та опублікували за підтримки Українського культурного фонду. Колекцію з майже сімдесяти документів, датованими 1935-2001 роками, оприлюднили Центр досліджень визвольного руху спільно з архівом Служби безпеки України. До неї увійшли:

• ордер на обшук і арешт, протокол обшуку;
• анкета арештованого Василя Чечвянського-Губенка;
• протоколи допитів письменника, свідків та протоколи очної ставки;
• перелік вилучених «контрреволюційних» та «націоналістичних» книг;
• акт медичної комісії із висновком про стан здоров’я підсудного;
• вирок Військової Колегії Верховного суду СРСР у справі Василя Чечвянського-Губенка;
• довідка про виконання вироку (розстріл);
• заява Надії Губенко з проханням дати вказівку про перегляд справи її чоловіка;
• відгук письменників Юрія Смолича та Максима Рильського про Василя Чечвянського-Губенка;
• постанова про скасування вироку у справі Василя Чечвянського-Губенка і закриття справи за відсутністю складу злочину;
• документи Грунського народного літературно-меморіального музею імені Остапа Вишні тощо.

«На допиті у січні 1937 року Василь Чечвянський «зізнався» у тому, що і його брат, Остап Вишня, проявляв терористичні прагнення проти керівників партії в Україні — Косіора та Постишева, бо вважав їх винними у самогубстві Миколи Хвильового. Під час перебування під арештом у Чечвянського розвинувся правобічний плеврит і перевозити хворого можна було лишень у теплому вагоні. У липні 1937 року чекісти винесли вирок письменнику-гумористу: найвища міра покарання — розстріл. Його розстріляли 15 липня 1937 року у Києві. У 1956 році справу Василя Чечвянського-Губенка припинили за відсутністю складу злочину. У 1990 році архів КДБ поповнився новою довідкою: відповідь на звернення онука Василя Чечвянського. Йому пояснили: діда розстріляли необґрунтовано, місце поховання невідоме», − констатували історики.

Василь Чечвянський (справжнє прізвище Губенко) (1888-1937), письменник-гуморист з Полтавщини, старший брат відомого письменника Остапа Вишні, довголітній співредактор і секретар журналу «Червоний Перець», член літературних організацій «Плуг» і Всеукраїнської спілки пролетарських письменників. Друкуватися почав на початку 1920-их років. У доробку письменника такі збірки гуморесок: «Царі природи»,«Ех, товариші…»,«Кадило»,«Між іншим»,«Оздоровлення апарату», «Оскудєніє», «Переливання крови», «Фактор», «Не вам кажучи», «Пародії», «Республіканці», «Факт»,«Нещасні».

Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Його веде  Центр досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольний рух, матеріали з архівів КДБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже понад 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

Нагадаємо, раніше у вільний доступ оприлюднили архівні документи про масовий терор щодо «Розстріляного відродження», серед яких ті, що стосуються Миколи Зерова.

Читайте також: Сатирик завжди в опозиції: розмова з Олегом Чорногузом