У Сакартвело посилюють утиски незалежних медіа

Парламент Сакартвело ухвалив у першому читанні новий законопроєкт про «іноагентів». Про це повідомляє «Радіо Свобода».

Як повідомила у соцмережі X(Twitter) картвельська журналістка Анна Гварішвілі, разом із «законом про іноагентів» парламент також ухвалив у першому читанні новий медіазакон, що суттєво обмежує фінансування незалежних ЗМІ. «Згідно з цим законом, телекомпаніям заборонено отримувати пряме чи опосередковане фінансування від “іноземної сили”, включаючи гроші, майно чи інші матеріальні вигоди», — написала вона.

1/ Today, Georgian Dream’s illegitimate parliament passed two bills: the so-called FARA, which is a direct translation of the U.S. law, and a media restriction bill in its first hearing.

What is the second bill about? A thread 🧵

— Anna Gvarishvili (@AnnaGvarishvili) March 4, 2025

До «опосередкованого фінансування» законопроєкт зараховує участь журналістів у тренінгах, семінарах або воркшопах, якщо вони фінансуються іноземними організаціями. Крім того, мовники не зможуть отримувати кошти від міжнародних партнерів на виробництво та трансляцію програм, а також не матимуть права приймати компенсацію за показ соціальної реклами.

Гварішвілі наголошує, що ці нововведення вдарять у першу чергу по незалежних картвельських медіа, які не є фінансово самодостатніми: «Поки опозиційні телеканали рахують останні дні свого існування, фінансування з-за кордону є життєво необхідним для грузинських медіа, які вже потерпають через #RussianLaw».

6/ Why is this important? Once again, it’s crucial to understand that Georgian media is not financially self-sufficient—for many reasons, including a small market, restrictive regulations, and a weak economy.

— Anna Gvarishvili (@AnnaGvarishvili) March 4, 2025

7/ While opposition TV channels are counting their last days, funding from foreign organizations is vital for Georgian media, which is already struggling to survive because of the #RussianLaw.

— Anna Gvarishvili (@AnnaGvarishvili) March 4, 2025

Окрім того, партія «Грузинська мрія», що нині при владі, розглядає можливість запровадження державного регулювання соціальних мереж. «”Грузинська мрія” пішла ще далі: вони також розглядають можливість регулювання соцмереж, стверджуючи, що вони мають “великий вплив на суспільство”, іноді “навіть більший, ніж ТБ і радіо”», — зазначила журналістка.

Закон про «іноагентів», ухвалений у першому читанні 4 березня, є жорсткішою версією аналогічного документа, прийнятого у 2024 році. Він передбачає кримінальну відповідальність за відмову зареєструватися як «іноземний агент» та поширює це визначення не лише на організації, а й на фізичних осіб. Автор законопроєкту, депутат від «Грузинської мрії» Арчил Гордуладзе заявив, що новий закон є копією американського Foreign Agents Registration Act (FARA), ухваленого у США ще 1938 року.

У лютому в Сакартвело також ініціювали зміни до закону «Про мовлення», що фактично забороняють журналістам висловлювати власну позицію у новинних та аналітичних програмах.

Серед нових обмежень:

• журналісти та ведучі не можуть відкрито підтримувати чи засуджувати жодну політичну партію або громадське об’єднання;
• журналісти не можуть записувати інтерв’ю або телефонні розмови без попереднього попередження респондента;
• телеканали зобов’язані чітко відокремлювати новини від коментарів та не допускати викривлення фактів;
• участь політиків у ролі журналістів або ведучих новинних програм заборонена;
• у разі фактичної помилки канал зобов’язаний негайно її виправити.

Нагадаємо, у червні 2024 року у Сакартвело офіційно набрав чинності ідентичний російському закон «Про прозорість іноземного впливу», після того, як його підписав спікер парламенту, обійшовши вето президентки Саломе Зурабішвілі.

У жовтні 2024 року найбільше видавництво Сакартвело виставило у вітринах книгарень виключно роман Орвелла, щоб привернути увагу до виборів.

26 жовтня в Грузії відбулися парламентські вибори, на яких перемогла партія «Грузинська мрія», здобувши 54% голосів. Опозиція відмовилася визнавати результати через порушення та тиск, а також оголосила бойкот парламенту.

У листопаді 2024 року видавці й письменники вийшли на мирну акцію протесту проти результатів парламентських виборів.

Президентка Саломе Зурабішвілі підтримала протестувальників, а Європарламент закликав до повторних виборів. Проте суди Грузії відхилили позови про скасування результатів. Опозиція розпочала безстрокові протести, а «Грузинська мрія» затвердила новий склад парламенту й оголосила про припинення переговорів з ЄС до 2028 року, що призвело до нових сутичок.

У 2025 році засновницю й очільницю картвельських інтернет-видань Batumelebi та Netgazeti Мзію Амаглобелі затримали за ляпас поліцейському під час протесту в Батумі — журналістка голодувала 38 днів.

Читайте також: Видавці Сакартвело про «чорний список» уряду та культуру в умовах зростання авторитаризму

Чільне зображення: Getty Images