Українці 2025 року більше скаржаться на порушення закону про мову

У першому півріччі 2025 року до уповноваженого із захисту державної мови надійшло 1410 звернень громадян — на 348 більше, ніж за аналогічний період 2024-го. Про це повідомили на сайті секретаріату уповноваженого із захисту державної мови.

Найбільше звернень надійшло з Києва (582), а також з Одеської (178), Харківської (171), Дніпропетровської (138), Київської (54) та Донецької (37) областей.

.

Найчастіше громадяни скаржилися на відсутність української мови в інтернет-торгівлі — 378 звернень. Йдеться про сайти без україномовної версії або такі, де за замовчуванням завантажується російська, попри наявність української. У першому півріччі 2024 року таких скарг було 297. Другою за кількістю порушень стала сфера публічної інформації та зовнішньої реклами — 293 звернення щодо написів на вивісках, табличках, афішах тощо (у 2024 році — 136).

.

230 разів громадяни повідомляли про порушення у сфері обслуговування — здебільшого, через використання працівниками недержавної мови під час надання послуг (160 звернень за аналогічний період 2024 року). Також зафіксовано 114 скарг у сфері освіти — зокрема в позашкільних закладах (25), закладах загальної середньої освіти (21), освіти дорослих (21) та вищої освіти (19). Торік таких звернень було 78, з них 38 — щодо освіти дорослих.

.

Окремо громадяни повідомляли про порушення у сфері:

• інформації про товари та послуги — 68 звернень (етикетки, чеки, меню);

• культури — 63 (театри, концерти, афіші);

• медіа — 61;

• охорони здоров’я — 58;

• органів влади — 56.

.

Серед інших сфер, де зафіксували порушення: транспорт, спорт, книговидання, охоронні структури, трудові відносини, установи державної й комунальної власності. «Порівняно з минулим роком кількість скарг зросла більш ніж на третину. Динаміка звернень свідчить про те, що суспільство стає дедалі менш толерантним до порушень мовного закону та готове відстоювати право на отримання інформації й послуг українською», — зазначив уповноважений Тарас Кремінь. Він також наголосив, що найбільше порушень, як і раніше, фіксують у сферах інтернет-торгівлі, обслуговування та публічної інформації.

.

Цього року, за словами Кременя, окрім розгляду звернень громадян, Уповноважений активізував також моніторинг дотримання мовного законодавства в регіонах. «Це дозволяє підвищити рівень контролю в різних сферах суспільного життя — від освіти й медицини до органів влади та бізнесу», — додав він.

Як відомо, норми мовного закону, які регламентують використання державної мови у сфері книговидання та книгорозповсюдження, набули чинності 16 липня 2021 року.

Читайте також: Тараса Кременя звільнили з посади мовного омбудсмена

Чільне зображення: freepic