Третині опитаних, які перейшли на українську, заважав страх помилятися

30% опитаних, які перейшли на українську мову після початку повномасштабного російського вторгнення, назвали страх помилитися або говорити з акцентом однією з перешкод, ще 24% згадали критику, зауваження чи насмішки з боку інших людей.  Про це йдеться в дослідженні компанії Gradus.

Згідно з опитування, для 49% людей, які змінили мову повсякденного спілкування після 24 лютого 2022 року, однією з головних перешкод було російськомовне оточення, а 48% було складно позбутися звички говорити російською. Ще 20% згадали вплив російськомовного контенту, тоді як 17% бракувало можливостей практикувати українську та людей, із якими можна нею спілкуватися.

Водночас 34% респондентів вважають, що жодних перешкод для переходу на українську немає, а зміна мови залежить від бажання самої людини.

«Кожен третій звертає увагу на страх помилитися. Це означає, що мовний перехід залежить від багатьох чинників, серед яких і готовність соціального оточення підтримувати людину, яка змінює звичну мову спілкування», — зазначила генеральна директорка Gradus, соціологиня Євгенія Близнюк.

Під час дослідження також з’ясували, що 71% опитаних переважно спілкуються українською в повсякденному житті. Серед них 58% говорять нею з дитинства, 23% перейшли після початку повномасштабного вторгнення, ще 10% змінили мову спілкування у 2014–2021 роках, а 4% зробили це до 2014 року.

Попри труднощі, з якими зіткнулися люди під час переходу, більшість учасників опитування позитивно оцінюють власне володіння українською: 85% почуваються дуже або скоріше впевнено, коли говорять нею, а під час письмового спілкування цей показник становить 88%, причому 55% назвали себе дуже впевненими у власних навичках.

Крім того, 87% респондентів погодилися, що українська мова є важливим атрибутом незалежності України.

Опитування Gradus провели 23–24 жовтня 2026 року методом самостійного заповнення анкети в мобільному застосунку. У ньому взяли участь 1000 людей віком від 18 до 60 років, а вибірка відображає населення українських міст із понад 50 тисячами жителів, за винятком тимчасово окупованих територій і районів активних бойових дій, тому наведені результати не слід поширювати на всіх мешканців України незалежно від віку й місця проживання.

Як повідомлялося, згідно з результатами дослідження «Мовний барометр України» від агенція Info Sapiens, частина українців соромиться своєї вимови, суржику чи недостатнього словникового запасу, а зауваження й насмішки з боку інших людей можуть посилювати страх говорити українською.

.

Раніше, у квітні 2026 року, Читомо писало про інше дослідження Gradus, проведене на замовлення Міністерства культури. Тоді 62% опитаних повідомили, що в повсякденному житті спілкуються переважно або завжди українською, тоді як 51% зазначили, що за останні чотири роки почали значно більше споживати українськомовного контенту.

.

У червні 2026 року результати дослідження Research.ua показали, що 82% опитаних найчастіше споживають культурний контент українською, 15% — російською, а 3% — англійською. Після початку повномасштабного вторгнення 53% учасників стали споживати значно більше українськомовного культурного контенту, ще 17% — дещо більше.

Читайте також: Російськомовні батьки купують дітям українськомовні книжки — дослідження

Інфографіка: Gradus
Чільне зображення: Wall Street Journal