За 5 років кількість іноземців, що складають українську мову, впала вшестеро

Після початку повномасштабного вторгнення кількість іноземців, які складають іспит із державної мови для набуття громадянства України, різко скоротилася. Про це розповіла голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров в інтерв’ю Укрінформу.

За словами Чернобров, загалом за п’ять років іспит склали понад 2 тисячі іноземців. Утім, динаміка свідчить про суттєвий вплив війни: якщо у 2022 році іспит складали 745 осіб, то у 2024-му — лише 118, а у 2025-му — 178.

Це окремий іспит, відмінний від того, який складають держслужбовці. Фактично це іспит з української мови як іноземної на рівень B1. 

Результати залежать від підготовки, адже серед претендентів є як ті, хто давно живе в Україні, так і ті, хто лише починає вивчати мову. 

Іспит вважається успішно складеним, якщо загальний результат становить 70% – 100% від загальної кількості балів.

Вимога підтвердити знання державної мови для набуття громадянства закріплена у статті 7 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». На відміну від безоплатного іспиту для громадян України, для іноземців та осіб без громадянства він платний — три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного року. 

У 2025 році скласти іспит коштувало 9 084 грн, у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 грн, відповідно іспит — 9 984 грн.

Юлія Чернобров також розповіла, щ комісія розвиває міжнародний вимір іспиту. Вона є асоційованим членом ALTE — Європейської асоціації екзаменаційних рад з іноземних мов, а у 2025 році перейшла на програму ALTE Plus: «Наша стратегічна мета – отримання знака якості ALTE, що означатиме міжнародне визнання іспиту та підтвердження його надійності».

У січні 2026 року завершилися консультації з представниками ALTE щодо відповідності іспиту для набуття громадянства (рівень B1) за 18 критеріями.

Чернобров зазначає, розвиток мовної політики в державі потребує системного підходу, де серед пріоритетів – напрацювання термінологічних та інших стандартів, розвиток досліджень, створення словників і навчальних програм, а також краща координація між інституціями.

«Мовна політика має формуватися як повноцінна державна сфера, а не за залишковим принципом», — заявляє Чернобров.

Нагадаємо, у січні 2026 року Кабмін запропонував упровадити сертифікаційні іспити з української мови як іноземної та спростити й уніфікувати процедуру підтвердження рівня володіння державною мовою для посадовців. В Україні обов’язковий іспит з української мови для отримання громадянства почали запроваджувати ще у 2022 році.

Читайте також: 

Науковці обговорили, як викладати українську мову за кордоном

«Воля», «незалежність», «дякую»: 7 історій іноземців, які вчать українську

Чільне фото: pexels