Заснували премію «Воля» за українську прозу й книжки іноземців про Україну

В Україні заснували нову щорічну державну літературну премію «Воля» з ініціативи Міністерства культури та Києво-Могилянської академії за підтримки ПриватБанку. Про це повідомили на офіційному сайті Мінкульту. 

«Воля» відзначатиме сучасну українську прозу, документалістику та книжки іноземних авторів про Україну в перекладі. Премія працює у трьох відповідних номінаціях, а лавреат кожної з них отримає 400 тисяч гривень. 

«Започатковуємо “Волю”, щоб підтримувати книжки, які осмислюють сучасну Україну та розповідають про неї світові. Премія відзначатиме сучасну українську літературу та книжки іноземних авторів про Україну. Це інвестиція в авторів, розвиток книжкового ринку та силу українського голосу. Партнерство держави, академічної спільноти й бізнесу дає премії професійну основу, ресурс для розвитку та перспективу на роки», — сказала віцепрем’єрка з гуманітарної політики та міністерка культури України Тетяна Бережна. 

Ініціаторка й кураторка премії, заступниця міністерки культури Богдана Лаюк розповіла, що назва премії апелює до вільного слова як привілею незалежних. 

«Мистецькі премії повинні реально впливати на дискурс, продажі, можливість автора працювати далі. З цією думкою ми започатковуємо “Волю”. Назва нагадує: писати вільно, видавати вільно, читати вільно — привілей тих, хто має свою державу», — зазначила вона. 

У власному дописі в інстаграм Лаюк написала, що премія покликана спонукати глибше замислюватися над суттю волі для українців і пояснювати цей феномен іноземцям, а також просто говорити про хороші книжки. 

Вона також наголосила, що «Воля» не обмежиться нагородженням і стане майданчиком для широких розмов про літературу, читання і роль літературних текстів у сучасному світі. 

Журі премії очолює літературознавець і видавець, директор видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків. До складу також увійшли:

• письменник і військовослужбовець, лавреат премії імені Юрія Шевельова Олександр Михед; 
• шотландський літературознавець і перекладач української літератури, член журі міжнародної Букерівської премії (2023) Уям Блекер; 
• письменниця та перекладачка, виконавча продюсерка Радіо Культура Ірина Славінська; 
• літературна критикиня, редакторка у видавництві «Темпора» та ведуча подкасту «Висока полиця» Богдана Романцова. 

Заступниця міністерки подякувала журі за готовність включатися в роботу «на більших швидкостях, ніж чимало західних премій можуть хіба що уявити». 

Номінувати книжки можуть лише українські видавництва — до трьох назв у кожній категорії. 

До участі приймають видані в Україні українською мовою книжки українських та іноземних авторів, окрім громадян країн-агресорів, у період з 1 травня 2025 до 30 квітня 2026 року. Подати заявку можна на сайті премії до 19 серпня 2026 року.

Відбір відбуватиметься у три тури: довгі списки, а це до 10 книжок у кожній номінації, оприлюднять 5 жовтня, короткі списки з трьох книжок — 13 листопада, лавреатів оголосять на початку грудня. 

Візуальний стиль «Волі» розробила творча спілка Spiilka, а сайт премії — команда Brights.family.

Богдана Лаюк також повідомила, що Мінкульт розпочав роботу над реформуванням державних премій, якими опікується, і найближчим часом обіцяла новини і про це. 

Нагадаємо, у березні 2026-го року «Терени» та Razom for Ukraine заснували премію «Григір» за найкращу коротку прозу.

У липні 2025-го реформували Шевченківську премію: збільшили кількість номінацій до 13, а винагорода зросла до 240 тисяч гривень. 

Також у 2021-му в Україні заснували премію за книжки про бізнес — KBU Awards. 

Зображення: Мінкульт