кіно

7 найцікавіших фільмів про письменників та письменниць 2022 року

28.12.2022

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Письменники гармонійно, а часом і непомітно, з’являються у найпопулярніших фільмах і серіалах 2022 року, а також у кількох десятках пригодницьких і романтичних комедій, та еротичних гітах стрімінгових платформ – як то у новій екранізації «Коханця леді Чаттерлей», де чоловік героїні після повернення з війни працює над першим романом і влаштовує собі спальну у бібліотеці: «Що може надихнути письменника краще, ніж сон серед книг».

Ми зібрали найцікавіші історії про письменників та письменниць 2022 року, хай дехто з них став популярним завдяки своїм танцям, а не письму, а хтось – польовий цвіркун, на якого звалюється тягар бути мораллю нації у час становлення фашизму.

Венздей \ Wednesday

  • США
  • Режисери Тім Бартон, Джеймс Маршалл, Ґанджа Монтейро

 

 

Було лише питанням часу, коли Тім Бартон, режисер «Едварда руки-ножиці» та «Сонної лощини», добереться до сімейки Аддамсів, та результат перевершив будь-які очікування.

 

У Венздей з`явилися тисячі шанувальників та послідовників, зокрема серед українських військових. Проте більшість з них наслідують кумирку в танцях та одязі, а не в порадах щодо соціальних мереж та письма.

 

На початку серіалу між Венздей та її сусідкою по кімнаті Енід, яка, на відміну від головної героїні, віддає перевагу яскравим кольорам, відбувається розмова:

 

– Буду вдячною за тишу, зараз мій час для письма. Я по годині в день пишу свій роман. Якби й ти так робила, твій влог був би змістовнішим.

– Я говорю від себе. Свою правду. Моїм підписникам це подобається.

– Твої підписними – явні імбецили. Вони реагують на твої історії безглуздими маленькими картинками.

 

Проте конфлікт між сучасними медіа та класичною літературною формою не набуває розвитку. Можливо Енід справді дослухалася поради й кинула свій влог, у той час, як Венздей – продовжує писати протягом усього серіалу, до остаточного викриття таємниці, яка нависла над академією Nevermore, названою на честь твору одного зі своїх видатних випускників – Едгара По.

Емілі \ Emily

  • Велика Британія, США
  • Режисерка Френсіс О’Коннор

 

 

Біографічні фільми про письменників часто намагаються пов’язати життя автора, чи авторки з ключовими творами, знайти джерела натхнення та автобіографічні елементи. Навіть якщо такі інтерпретації віддаляють від реальних біографій.

 

Автори «Емілі» майже іронічно починають фільм питанням від Шарлоти Бронте до помираючої молодшої сестри:

 

– Як ти написала «Буремний перевал»?

– Я взяла ручку і почала писати.

– Є щось ще. Ти щось приховуєш від мене.

 

Далі Френсіс О’Коннор у своєму сценарному і режисерському дебюті проводить глядача у пристрасну, хоча й домислену історію Емілі Бронте, її любовні переживання, неприйняття її творчості ні сім’єю, ні оточенням.

 

Юну авторку в її любовному поривові до нового пастора, який береться вчити її французької мови, зіграла Емма Маккі, яка раніше вже втілила образ готичної бунтарки у серіалові «Сексуальна освіта».

Білявка \ Blonde

  • США
  • Режисер Ендрю Домінік

 

 

Якщо комусь «Емілі» здалася неприйнятно далекою від реальності, то «Білявка», яка розповідає про Мерилін Монро, може довести і, власне, багато кого довела, до істерики.

 

Дія стрічки починається у 1933 році одним з небагатьох епізодів, де поряд Монро є жіночий персонаж, матір героїні. Проте дія вже тут підпорядкована чоловікові, який залишив жінку через вагітність.

 

Далі доля Монро ще більше узалежнюється від чоловіків у кадрі, навіть якщо їхні імена не названі. До кінця фільму об’єктивація Монро, чи то пак Білявки, доходить майже до горорного звучання.

 

Після невдалого шлюбу з бейсболістом Джо ДіМаджіо і до роману з президентом США, Монро має майже ідилічний шлюб з відомим американським драматургом Артуром Міллером, якого у фільмові зіграв Едріан Броді.

 

Монро, пробуючи свої сили у театрі, приходить на прослуховування для вистави Міллера і, неочікувано, підкорює його своїм інтелектом. Мерилін порівнює твір Міллера з «Трьома сестрами» Чехова, наголошуючи на підступності й жорстокості героїні.

 

Раніше Монро вже вдавалася до порівнянь з російською літературою. На кінопробах вона порівнює сценарій з романом Достоєвського, «у якому ти відчуваєш симпатію до злочинця і не хочеш, аби його покарали».

 

Здається ось-ось і Монро додасть: «Саме тому російська культура відповідальна за війну в Україні. Це той Достоєвський, про якого вже після моєї смерті з осудом напише Мілан Кундера».

Сірано \ Cyrano

  • Велика Британія, США, Канада
  • Режисер Джо Райт

 

 

Сірано – майстер слова і шпаги, поет і воїн, ідеальний герой пригодницьких мелодрам. Проте зовнішність героя стоїть на заваді стосункам з прекрасною Роксаною. У п’єсі «Сірано де Бержерак» і численних екранізаціях – герой має непомірно великий ніс, а у новій версії – він малого зросту (роль виконав зірка «Гри престолів» Пітер Дінклейдж).

 

Сірано все ж зізнається у коханні, але у листах підписаних іменем красеня Крістіана, який лише й може назвати Роксану прекрасною квіткою. Обидва чоловіки потрапляють на війну, звідки Сірано продовжує писати любовні листи під чужим іменем, а Крістіан дізнається про справжні почуття свого друга.

 

Історія трагічного кохання втілювалася на екрані багато разів, зокрема, у чудовому британському фільмові 1950 року, за роль у якому Хосе Феррер отримав Оскара, та французькому фільмові 1990 року, який зібрав багато нагород, включно з відзнаками виконання Жерара Депардьє.

 

Режисером нової версії став Джо Райт, який прославився костюмованими мелодрамами, зокрема «Гордістю та упередженням» та «Спокутою».

 

І якщо у «Спокуті» книги стали лише декорацією для пам’ятної еротичної сцени з Кірою Найтлі, то у «Сірано» саме читання і написання любовних листів набуває еротичного характеру.

Фільм письменниці \ So-seol-ga-ui yeong-hwa

  • Південна Корея
  • Режисер Хон Сан Су

 

 

Південнокорейський режисер Хон Сан Су, шанований критиками та кінофестивалями, послідовно знімає спокійні мінімалістичні фільми про людські взаємини, які часом перетворюються у метафору сучасного світу.

 

Героями його стрічок часто стають представники творчих професій, кінороби та літератори. У «Фільмові письменниці» йдеться про авторку у творчій кризі, яка починає сумніватися у своєму підході до письма.

 

Вона вирушає у невелику мандрівку до книжкового магазину, задля роботи в якому її колега перестала писати. У своїй подорожі героїня зустрічає режисера, який планував зняти екранізацію її книги, та актрису, яку авторка вирішує переконати знятися у її першому фільмові.

 

Як і в інших стрічках Сан Су, герої «Фільму письменниці» нікуди не поспішають, прогулюються, говорять про кіно, та випивають. У спокійній і дружній атмосфері, Сан Су розмірковує про значення творчості, взаємозв’язок письма і кінематографу.

Мовчазні двійнята \ The Silent Twins

  • Велика Британія, Польща, США
  • Режисерка Аґнєшка Смочиньска

 

 

Польська режисерка Аґнєшка Смочиньска прославилася чудовим мюзиклом жахів «Доньки дансингу» про двох русалок, які влаштовуються працювати танцівницями у нічному клубі.

 

У «Мовчазних двійнятах» теж йдеться про двох асоціальних сестер, але замість пожирання людських сердець, героїні віддаляються від людей і продовжують спілкуватися лише між собою.

 

Стрічка базується на реальній історії сестер Джун та Дженніфер Ґіббонс, яких після низки дрібних злочинів і через відмову спілкуватися з будь-ким помістили у психіатричну лікарню, де вони провели понад десять років, а згодом – почали писати художні твори.

 

Обидва фільми режисерки щедрі на видовищні візуальні стилізації. У «Доньках» автори випробували свою вправність у танцювальних номерах, а у «Двійнятах» на екрані можна побачити фантазії героїнь, екранізації частин їхніх реальних творів.

 

Хоча фільм й не намагається пояснити асоціальність сестер, але рішення комунікувати зі світом лише через власні поезії та прозу – не здається таким вже необґрунтованим.

Благословення \ Benediction

  • Велика Британія, США
  • Режисер Теренс Девіс

 

 

Слідом за біографічною драмою «Тиха пристрасть» (2016) про американську поетесу Емілі Дікінсон, знаний британський режисер Теренс Девіс зняв фільм про Зіґфріда Сассуна, який вважається одним з ключових британських поетів часів Першої світової війни.

 

Стрічка починається з протесту Сассуна проти невиправданих смертей на війні, а згодом переходить у переживання втрат близьких йому людей: молодшого брата Гамо та друга – ще одного ключового «воєнного поета» Вілфреда Овена, з яким Сассун познайомився у військовому госпіталі.

 

Власне, мало не кожен другий персонаж фільму – поет чи прозаїк. У невеликих епізодах з’являються Роберт Ґрейвз, Александер Фентон, Едіт Сітвелл. Хтось лише представляється, аби загубитися у натовпі високосвітського прийому, хтось – читає свої поезії.

 

Основна частина фільму приділена романтичним стосункам Сассуна, але вірші героїв і вмонтовані хроніки Першої світової війни не дають забути з яким минулим автори намагаються примиритися.

Особлива згадка

Пінокіо \ Guillermo del Toro’s Pinocchio

  • США, Мексика, Франція
  • Режисер Ґіллермо дель Торо та Марк Ґустафсон

 

 

Ґіллермо дель Торо, режисер «Лабіринту пана» та «Форми води», зробив один з найкращих анімаційних фільмів цього року, повернувши на екран відому історію про дерев’яного хлопчика Пінокіо.

 

Дія перенесена в Італію між двома світовими війнами, у роки становлення фашизму. Пінокіо доводиться вчитися протистояти ідеології, яка готує країну до війни.

 

Допомагає, хоча й не завжди ефективно, йому у цьому цвіркун від якого ведеться оповідь. Він оселяється у дуплі дерева, самовпевнено заявляючи глядачеві, що буде тут писати свої мемуари, вішає портрет Шопенгауера. Але невдовзі після новосілля самотній Джепетто зрубує дерево, аби вистругати собі сина.

 

Дух Лісу, який приходить оживити Пікокіо, каже, аби цвіркун допомагав дерев’яному хлопчику бути хорошим, а за це обіцяє виконати будь-яке бажання. «Навіть опублікувати мою книгу?» – «Так, навіть опублікувати твою книгу».

 

Читайте також: 7 найцікавіших фільмів про письменників і письменниць 2021 року