Що відбувалося в українській дитячій літературі: головні здобутки та виклики 2024 року

Продовжуємо аналізувати останні тренди й здобутки у книжковій сфері. Чим жила українська дитяча і підліткова література 2024 року, чи змінилися тенденції в цій галузі, чи стали українські дитячі книжки помітнішими на міжнародному ринку та як ми протистояли викликам воєнного часу — коротко підсумовуємо у статті.

Стаття створена за підтримки Goethe-Institut Ukraine і є частиною циклу підсумкових матеріалів за 2024 рік Chytomo Review 2024. Більше статей із циклу шукайте за лінком: https://chytomo.com/tag/chytomo-review-2024/

Тенденції

2024 рік для української дитячої та підліткової літератури можна назвати неоднозначним: обсяги книговидання для цієї аудиторії й читацький попит помітно поменшали з об’єктивних причин, відзначають видавці та менеджери. Але зусилля трендсетерів галузі й популяризаторів дитячої літератури не були марними й дали яскраві результати.

«Тренд падіння дитліту в Україні, спричинений війною та зміною демографії й купівельної поведінки українських родин, засмучує та примушує задуматись», — коментує Юлія Козловець, координаторка Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал».

Та водночас фахівчиня висловлює стриману надію: «Є відчуття, що втрати кількісні можуть як мінімум перекритись якістю того, що видається сьогодні для дітей і підлітків. Спостерігаю більшу різноманітність тем, сміливість, глибину текстів, більшу увагу та повагу до читачів».

Дослідниця і письменниця Тетяна Стус, підсумовуючи рік, підкреслює, що дитяча й підліткова література в системі загальнонаціональних цінностей досі має маргінальний статус:

Зі смутком мушу відзначити вражаючу незмінність впродовж років такого «явища» як відсутність дитячої літератури у контекстах загальнонаціональної культури. Вона (книжки, автори, ілюстратори) досі невидима або на задвірках мистецьких рейтингів, відзнак, премій, конкурсів книжкового дизайну і для «експертного середовища». Або й гірше: там, де заявлено про якісь «дитячі номінації», в журі сидять люди, які мало тямлять у специфіці дитліту, і часто їхні вибори неабияк спантеличують.

На тлі цих викликів особливо вражали зусилля, що їх докладали видавці та промоутери для розвитку й популяризації української дитячої та підліткової літератури, а також яскраві зразки консолідації культурної спільноти. Одним з таких прикладів, за словами Емілії Огар, науковиці, професорки Школи журналістики та медіакомунікацій УКУ, стала «безпрецедентна підтримка українським читачем видавництва «Віват» після влучання російської ракети у харківську типографію «Фактор-Друк»: замовлення зросло вчетверо, було відправлено понад п’ять тисяч посилок».

Попри всі виклики тішила й статистика: у 2024 році частка дітей, які читають щодня або майже щодня, зросла до 25% порівняно з 16% у 2023 році, засвідчило загальнонаціональне дослідження, котре провела дослідницька агенція Info Sapiens на замовлення Українського інституту книги.

У 2024 році, попри війну, ми намагалися зберегти й розвивати надзвичайно важливі для культурних процесів книжкові фестивалі, премії та рейтинги, благодійні книжкові проєкти та популяризувати читання, чимало працювали на розвиток тематичного розмаїття дитячої та підліткової літератури, видимості на міжнародній арені.

Бути видимими

Українська дитяча і підліткова література повільно, але все ж значно жвавіше, ніж іще 5 років тому, привертає увагу закордонних видавців.

У цьому немає жодного дива: не так підігрітий війною інтерес, як програми підтримки перекладів дозволяють книжкам українських письменників та ілюстраторів частіше виходити друком в інших країнах.

У 2024 році в межах Програми підтримки перекладів Українського інституту книги за кордоном вийшли друком 15 книжок для дітей і підлітків від українських авторів. Наприклад, «Подарунок» Олександра Шатохіна вийшов друком англійською, «Ідея на мільй000000н» Катерини Сад — турецькою, «Моя найтихіша книжка» Галини Ткачук — болгарською.

Українські дитячі книжки частіше привертали увагу за кордоном і без державної підтримки. Наприклад, книжку-картинку письменниці Оксани Лущевської та ілюстраторки Каті Степаніщевої «Це тиха ніч, мій астронавте», що торкається теми війни, не лише видали друком у США і Великій Британії, але й закупили до системи американських бібліотек. 

Дві українські книжки — сайлентбук про травму війни «Жовтий метелик» Олександра Шатохіна та книжка-картинка «Хто зробить сніг» Мар’яни Прохасько й Тараса Прохаська — увійшли до переліку видатних книжок з країн світу 2024 року, укладеного американською секцією Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги (USBBY).

Шведське видання книжки «Мої вимушені канікули» Катерини Єгорушкіної з ілюстраціями Соні Авдєєвої отримало престижну премію Пітера Пена.

«Проте мені прикро, — зазначає письменниця Ольга Купріян — що українська дитяча книжка отримує стільки уваги у світі саме завдяки темі війни. Адже наша дитяча література, як і всі ми, — дуже різна й може бути цікава іншим не лише як відображення драматичних досвідів».

Привертали увагу не тільки книжки. На Болонському ярмарку дитячої книги український проєкт Better Time Stories («Історії кращого часу») отримав спецвідзнаку BolognaRagazzi CrossMedia Awards 2024 у категорії «Книги та цифрові платформи».

«Тішить поступове просування українського дитліту за кордоном — перекладами, подіями, проростанням у місцеві інфраструктури наших книжкових людей, які виїхали з України через війну, — коментує Юлія Козловець, яка згадує також участь Івана Федечка з «Видавництва Старого Лева» у важливій конференції Frankfurt Kids і підкреслює ефективність програм Translate Ukraine та Tales of EUkraine Українського інституту книги. 

Важливо, що для присутності української дитячої книжки в міжнародному просторі ми продовжили подавати твори вітчизняних письменників, ілюстраторів і перекладачів до почесного списку IBBY, важливого каталогу «Білі круки» та висувати номінантів на премію Астрід Ліндґрен.

Читайте також: Більше сяйва для нових імен – книжкові перемоги українців 2024 року

Орієнтири у морі книжок

Письменниця і менторка з літературної творчості Оксана Лущевська зазначає, що важливою подією всередині країни, особливо в умовах війни, є щорічне формування списку кращих українських дитячих і підліткових книжок «Топ БараБуки»: «Експертки з дитячого читання надають особливу увагу саме українським дитячим і підлітковим книжкам, підкреслюючи їхню особливу цінність. Це дуже вагомий крок для формування культури читання в нашій країні».

Книжка року BBC так само продовжила називати фаворитів. Нагороду за найкращу дитячу книжку року отримала письменниця та ілюстраторка Грася Олійко. Відзначили її книжку казок для дошкільного віку «І ніякі це не вигадки» (видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га»).

Важливі орієнтири дав український ПЕН, члени якого щороку формують список найвартісніших видань. 2024 року до нього ввійшло 28 дитячих і підліткових книжок. Всеукраїнський рейтинг «Книжка року» назвав найкращі видання попереднього року й визначився з короткими списками — 2024. Продовжила роботу і премія імені Всеволода Нестайка, лавреата якої оголосять наприкінці січня 2025 року. 

Непересічні дитячі книжки привернули увагу серед переможців дев’ятого конкурсу «Найкращий книжковий дизайн-2024» від Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал». Експерти виокремили видання «Мій Пласт» Юлії Смаль та «Таємне життя дивозвірів Марії Примаченко» Марини Макущенко.

Конкурс сучасної української драматургії вибрав найкращу п’єсу для дітей, а Uanimals назвали переможців конкурсу «Гуманна книжка», вибравши дитячі видання, що допомагають формувати гуманні цінності. Ці та інші нагороди й рейтинги формують важливі орієнтири для читачів, викладачів і бібліотекарів.

Нагороди й відзнаки — це важливі орієнтири, що допомагають покупцям вибирати вартісні видання, а викладачам і бібліотекарям — доносити дітям найкращі книжки. Надзвичайно важливо, що конкурси й рейтинги продовжують функціонувати попри війну.

«Проте в Україні досі немає загальнонаціональної премії для дитячої літератури з потужним призовим фондом і масштабною медійною підтримкою, — зазначає Валентина Вздульська. — Така премія була б одним із головних інструментів для популяризації читання».

Нові фестивалі

Попри війну, 2024 року вдалося не лише провести знакові літературні фестивалі, такі як «Книжковий Арсенал» та «Book Forum Lviv» (колишній «Форум видавців»), а й започаткувати нові.

Новостворений фестиваль «Книжкова країна» на ВДНГ відбувся двічі за рік — у квітні та вересні, причому вдруге оголосив про рекордну кількість відвідувачів (восени його відвідали 73 тисячі людей). Координаторка дитячої програми Анастасія Музиченко зазначила, що для дітей було організовано понад 60 подій на кожному з фестів.

«Усе частіше частиною книжкових та літературних фестивалів стає дитяча програма — і це тішить […] Хочеться, щоб цей тренд ставав масовішим, як і розуміння того, що дитліт — це основа, з якої виростають дорослі читачі», — зазначає Віталіна Макарик, методистка лабораторії дитячого читання «БараБука» НЦ «МАНУ», підліткова письменниця.

Національний центр «Український Дім» започатковував власний літературний фестиваль «Фундамент», присвячений виданням про культуру. Його важливою частиною стала дитяча програма. «Вона була не просто про погратися, а дійсно про культуру й мистецтво у дитячих книжках», — коментує Тетяна Стус.

«Справді, досі далеко не всі книжкові фестивалі мають ретельно продумані дитячі програми з власною концепцією, фокус-темами та важливими меседжами, як, наприклад, це є у «Книжкового Арсеналу», — коментує письменниця й літературна оглядачка Валентина Вздульська. — Це той напрям, у якому слід розвиватися».

Промоція і підтримка

«Хочеться сказати про важливість та надзвичайну актуальність проєктів для українських бібліотек, в умовах критичної нестачі бібліотечних фондів», — каже Юлія Козловець, коментуючи 2024 рік.

За підтримки Українського інституту книги протягом року 137,5 тисяч видань поповнили фонди українських публічних бібліотек. Це на 10,5 тисяч більше, ніж роком раніше.

Серед інших важливих ініціатив було кілька справді масштабних.

12 тисяч книжок для дітей і підлітків, зокрема унікальні двомовні видання, передав бібліотекам український ПЕН, у співпраці з міжнародними партнерами та гуманітарною «Новою поштою».

1000 публічних бібліотек поповнилися комплектами книжок, що репрезентують німецьку літературу, культуру та філософію. Це ініціатива Гете-Інституту та Українського інституту книги.

Важливою ініціативою для розвитку дошкільнят став мультимедійний проєкт «Іскорки суперсил» (під егідою МОН спільно з командою експертів ЮНІСЕФ Україна). Його частина — збірка навчально-розвивальних казок із завданнями та вправами.

2024 року в Україні також стартував важливий соціальний проєкт для «Невидимі сторінки» для популяризації читання шрифтом Брайля. 

Для популяризації читання вкрай важливо, щоб інформація про книжкові новинки систематично надходила в українські школи, дитсадки, бібліотеки. І тут варто відзначити появу каталогу  «Українська дитяча література | 2024», створеного УІК спільно з лабораторією дитячого читання «БараБука» НЦ «МАНУ». У ньому зібрано понад 300 назв нових українських книжок. Каталог можна завантажити онлайн.

Читайте також: Кумедні, героїчні й чарівні: 4 дитячі книжки про сім’ю і підтримку