Наукова праця про українців претендує на польську премію імені Єжи Ґедройця

Польський мовознавець, полоніст, славіст Павел Левчук, що народився в Україні, номінований на премію імені Єжи Ґедройця за книжку «Багатомовність військових мігрантів з України в Польщі». Список оприлюднили на сайті університету Марії Склодовської-Кюрі у Любліні, що організовує премію.

Щороку на премію висувають монографії й колективні видання, що порушують важливі історичні й культурні теми.

Цьогорічна капітула обрала десять фіналістів серед усіх поданих книжок. До списку потрапили:

• Ришард Ямка, «Panów piłą. Trzy legendy o Jakubie Szeli» (Wydawnictwo Marginesy, 2023) — літературне осмислення постаті селянина-бунтівника XIX століття.
• Пьотр Олєховський, «Agonia Polaków we Lwowie 1944–1959» (Wydawnictwo IPN, 2024) — дослідження репресій проти польської громади у Львові після Другої світової.
• Емілія Кледзік, «Perspektywa poety. Cyganologia Jerzego Ficowskiego» (Wydawnictwo Poznańskie Studia Polonistyczne, 2023) — розвідка про ромологічні дослідження видатного поета й етнографа.
• Марцін Косьцельняк, «Aborcja i demokracja. Przeciw-historia Polski 1956–1993» (Wydawnictwo Krytyki Politycznej, 2024) — погляд на історію Польщі крізь призму дискусій про репродуктивні права.
• Міхал Сєдзьяко, «Marian Jurczyk (1935–2014). Biografia polityczna szczecińskiej legendy Solidarności» (Gdańsk, 2024) — політична біографія одного з ключових діячів «Солідарності».
• Павел Левчук, «Wielojęzyczność migrantów wojennych z Ukrainy w Polsce» (Warszawa, 2024) — аналіз мовних практик українських біженців у сучасній Польщі.
• Олександр Аврамчук, «Rzeczpospolita Uczonych. Powstanie studiów ukraińskich i polsko-ukraińskich – dialog intelektualny w Stanach Zjednoczonych 1939–1991» (Warszawa, 2024) — про формування українознавчих студій у США й міжвоєнний інтелектуальний діалог.
• Ганс Юрґен Бемельбурґ, «Łódź. Historia wielokulturowego miasta przemysłowego w XX wieku» (Łódź, 2024) — комплексна історія багатокультурної Лодзі у ХХ столітті.
• Анна Куліґовська-Корзеньовська, «Czwarty akt Wesele. Teatr polski wobec rewolucji 1905 roku» (Instytut Teatralny, 2023) — про реакцію польського театру на революційні події початку ХХ століття.
• Каріна Ґайбуліна, «Etnografowie z przymusu. Polscy zesłańcy w służbie kolonialnej Cesarstwa Rosyjskiego» (Warszawa, 2024) — про польських політичних засланців, які стали етнографами у Сибіру.

Переможця оголосять 23 жовтня 2025 року під час урочистої інавгурації нового навчального року на Університеті Марії Кюрі-Склодовської.

Передмову до видання «Багатомовність військових мігрантів з України в Польщі» написала доцентка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Олена Пелехата.

«Як завжди, Павел Левчук торкається найактуальніших викликів сучасного суспільного життя в Польщі, а саме наявності найбільшої групи респондентів. … Автор, здається, намагається змістити наратив щодо української мови з того, що панує в українському дискурсі. Замість того, щоб збирати думки про красу досліджуваних мов, він запитує про емоційне ставлення, або як ми визначаємо ці мови і чому. Це зрілий, академічний, я б навіть сказав професорський, погляд на емоційне ставлення до досліджуваних мов. Окрім кількісних досліджень, тобто опитувань, автор представляє якісне дослідження, представляючи та описуючи історії військових мігрантів, які прибули до Польщі через війну», — написала вона.

Премію імені Єжи Ґедройця Університету Марії Склодовської-Кюрі у Любліні заснували у 2001 році, на першу річницю смерті відомого публіциста та політика, засновника журналу «Kultura» та Літературного інституту в Парижі. Нею нагороджують щороку за дослідження спадщини паризької «Культури» або за творче продовження ідеї Єжи Ґєдройця. Переможця оголосять у жовтні, він отримає 25 тисяч злотих грошової нагороди та диплом.

У 2013 році її отримав український історик Ярослав Грицак, у 2004 році − Ольга Гнатюк, у 2008 − Тіомті Снайдер.

Єжи Ґедройць — польський публіцист, політик і громадський діяч, засновник і головний редактор часопису Kultura (виходив друком у Парижі), який був найвпливовішим польським часописом у вигнанні XX ст.

Як повідомлялося, у 2021 році до списку номінантів премії Єжи Ґедройця також увійшов Павел Левчук. У 2024 році нагороду отримав Ґжеґож Мотика за книжку «Акція “Вісла” ’47. Комуністична етнічна чистка».

У 2022 році Сергій Жадан став лавреатом нагороди Форуму діалогу та співпраці Польща – Литва, також названої на честь Єжи Ґедройця.

Чільне фото: Jan Stępniewicz