У Швеції школи повертаються від електронних до паперових підручників

Уряд Швеції скорочує використання цифрових інструментів у школах і пропонує повернутися до паперових книжок, зошитів і ручок. 

Швеція, яку вважають однією з найтехнологічніших країн Європи, почала активно впроваджувати ноутбуки в школах наприкінці 2000-х — на початку 2010-х років. 2015 року близько 80% учнів муніципальних старших шкіл мали індивідуальний доступ до телефона, нотбука чи планшета. У 2019 році обов’язкове використання планшетів у дошкільній освіті внесли до навчальної програми.

Правоцентристська коаліція, що прийшла до влади у 2022 році, змінила підхід. Уряд просуває гасло från skärm till pärm («від екрана до папки») і стверджує, що уроки без екранів допомагають дітям краще концентруватися, читати й писати.

З 2025 року дитсадки більше не зобов’язані використовувати цифрові інструменти, а дітям до двох років не дають планшетів. У 2026 році у школах має набути чинності заборона на мобільні телефони навіть для навчального використання. Також школи вже отримали понад 2,1 млрд шведських крон (10 млрд грн) грантів на закупівлю підручників і посібників для вчителів.

Нову навчальну програму, яка має закріпити навчання на основі підручників, мають запровадити у 2028 році.

Освітній речник Ліберальної партії Йоар Форселл, лідер якої очолює міністерство освіти Швеції, заявив, що уряд намагається «позбутися екранів настільки, наскільки це можливо». За його словами, у старших класах цифрові інструменти можуть використовувати частіше, але для молодших учнів екрани в школі, на його думку, не потрібні.

Перегляд освітньої політики відбувся після консультацій у 2023 році, до яких залучили дослідників, освітні організації, державні установи й муніципалітети. Нейронауковиця Сіссела Нутлі, пов’язана з Каролінським інститутом у Стокгольмі, вважає, що в суспільстві зросло усвідомлення того, як технології можуть відволікати учнів у класі. Вона також посилається на міжнародні дослідження, згідно з якими читання з екранів може ускладнювати сприйняття інформації, а надмірне використання екранів — впливати на розвиток мозку молодших школярів.

Одним із аргументів уряду стали результати PISA — міжнародного дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку. Швеція, яка раніше мала високі освітні показники, різко просіла у 2012 році, а після часткового повернення до високого рівня знову показала суттєве зниження у математиці й читанні в 2022 році. У читанні Швеція поступилася, зокрема, Великій Британії, США, Данії та Фінляндії. Майже чверть 15–16-річних учнів не досягли базового рівня розуміння прочитаного.

Водночас у Швеції не планують повної відмови від технологій у школах. У звіті про освіту  Шведська освітня агенція дійшла висновку, що загалом доступ до цифрових інструментів корисний для учнів. У документі також зазначили, що шведські учні часто відволікаються на цифрові пристрої під час уроків. А там, де гаджети активно використовували на математиці, результати були нижчими.

Директор агенції Андреас Шляйхер закликав обережно говорити про причинно-наслідкові зв’язки, але зазначив, що попереднє шведське захоплення технологіями могло вплинути на результати, бо пристрої часто впроваджували без чіткої педагогічної мети.

Проти різкого «аналогового» повороту виступає частина бізнес-спільноти. Асоціація Swedish Edtech Industry попередила, що така політика може гірше підготувати учнів до майбутньої роботи. Її керівниця Янні Єппесен нагадала, що базові цифрові навички потрібні для виходу на ринок праці, а в одному зі звітів ЄС йдеться, що незабаром 90% робочих місць вимагатимуть цифрової компетентності.

Окрім того, уряд хоче, щоб старші класи вивчали можливості й ризики використання штучного інтелекту, однак частина критиків вважає, що знайомити з цими інструментами потрібно й молодших дітей.

Професорка Ліннеа Стенліден з Лінчепінгського університету попереджає: якщо цього не зробити, діти з заможніших родин, чиї батьки частіше можуть пояснити їм принципи роботи ШІ, отримають перевагу, а цифрова нерівність лише зросте. Освітній речник Ліберальної партії  Йоар Форселл наполягає, що діти не мають вивчати штучний інтелект раніше, ніж опанують базові навички.

Як повідомлялося, у 2026 році міністерство освіти і науки України оприлюднило для публічного обговорення проєкт змін до порядку конкурсного відбору підручників, щоб більше шкіл отримували ті книжки, які самі й обрали. У 2025 році українське видавництво вдруге поспіль отримало нагороду премії BELMA за підручник.

Читайте також: Юлія Юрчук: Нас зі шведами об’єднує спільне відчуття потреби справедливості

Джерело: BBC

Чільне фото: Maddy Savage/BBC