Великобританія

Британський вчений стверджує, що розшифрував рукопис Войнича

18.05.2019

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Академік з Брістольського університету Джерард Чешир (Gerard Cheshire) стверджує, що розшифрував рукопис Войнича, який понад 100 років залишався загадкою для криптоаналітиків і лінгвістів. Про це повідомляє журнал Romance Studies.

За словами вченого, робота тривала два тижні. За цей час він визначив мову й систему письма: «Те, про що говорить текст, ще дивніше, ніж всі міфи й фантазії, які він породив. Його склали домініканські черниці як джерело довідкової інформації для Марії Кастильської, королеви Арагона, яка виявилася тіткою Катерини Арагонської. Також не буде перебільшенням сказати, що цей рукопис — одна з найважливіших подій в романській лінгвістиці на сьогодні».

 

Чешир зазначає, що текст написано протороманською мовою — попередницею сучасних романських мов, таких як португальська, французька, іспанська, італійська, румунська, каталанська та галісійська. У період Середньовіччя вона була поширеною в межах Середземномор’я, але не часто використовувалася для запису офіційних документів, адже латина залишалася мовою Церкви й королівської влади. Протороманська мова вважалася втраченою.

 

Дослідник запевнив, що алфавіт протороманскої мови — це комбінація незнайомих і знайомих символів. У цій мові немає спеціальних знаків пунктуації, хоча деякі букви мають символьні варіанти, які вказують на пунктуацію або фонетичні акценти. Всі букви знаходяться в нижньому регістрі.

 

Слова містять дифтонги, трифтонги, квадрифтонги та навіть квінтифтонги (складні голосні, які мають декілька елементів й утворюють один склад). Зараз академік планує зосередитися на рукописі й повністю розшифрувати його.

Як відомо, Манускрипт Войнича названий так на честь польського антиквара Вільфреда Войнича, який придбав його в 1912 році в чоловічого духовного ордену Римсько-католицької церкви Ордену святого Ігнатія.

 

Зміст рукопису намагалися розшифрувати й до цього: ще в XVII столітті одну з перших спроб зробив Георг Бареша (Georg Baresch) — празький алхімік. Найбільше манускриптом зацікавилися в XX столітті. Його аналізували криптоаналітики Першої та Другої світових війн.

 

У 2009 році дослідники з університету Арізони провели радіовуглецеве датування, яке показало, що пергамент створили між 1404 та 1438 роками. Однак зміст документа ніхто так і не зміг зрозуміти.

 

Читайте також: Цілком таємно: приховані бібліотеки світової історії

 

Еспресо