Реформи, продажі та книжкові хіти Книжкового Арсеналу 2019

Підсумки Арсеналу цьогоріч промовисті: 150 українських видавництв, понад 1000 новинок, майже 500 подій, понад 90 іноземних гостей із 30 країн та 57000 відвідувачів. Читомо традиційно опитало видавців, щоб дізнатися, чи були такими ж промовистими результати для професійної аудиторії, які книжки продавалися найкраще і чи змінилося щось на «Книжковому Арсеналі» за останній рік.

Нове зонування

Фокусна тема «Сусіди» вплинула не лише на подієву частину, але й внесла структурованість у простір співіснування видавців на Арсеналі — цьогоріч практично всі примирилися із введеним минулого року зонуванням ліворуч — «дорослим», праворуч — «дітям».

У перші дні, щоправда, відчувалося занепокоєння видавців: «Людей значно менше», — бідкалися вони; організатори розводили руками, — бо нижча на око відвідуваність виявилася ефективним розподілом відвідувачів, які більше не створювали натовпу лише в лівому крилі. Зрештою, цьогоріч «Книжковий Арсенал» зібрав більшу аудиторію. Відповідно, другий поверх з ілюстраторами та бізнес-майданчиком також не залишився без уваги, в основному завдяки роботі волонтерів та цьогоріч більш ніж помітної навігації.

Такий розподіл видавці сприйняли позитивно, зокрема й ті, хто раніше болісно переживав зміни. «Я торік категорично не сприймав перенесення дитячого залу, але цього року все було зорганізовано прекрасно», – каже Іван Андрусяк, головний редактор видавництва «Фонтан казок».

Ірина Краснокутська, виконавча директорка видавництва #книголав також відзначає позитивність змін: «Цьогоріч ми представлені і в дитячій, і в дорослій зонах. Це комфортно. У дитячій зоні цього року збільшилися продажі, у порівнянні з минулим, тому що на другий рік люди вже знають про те, що по дитячу літературу потрібно йти сюди».

Щоправда, серед видавництв, що представляли літературу в обох залах, є і протилежні відгуки щодо розподілу.

Іван Малкович, директор видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га»: «Розділення на два крила — це те, що ускладнює нам життя, здорожчує нашу участь. Логістика — неможлива. У нас є дорослий стенд, але ми ж не доросле видавництво цілком, тому у нас тут мають бути деякі дитячі видання, бо люди просто ображаються, чому немає ваших книжок. Я б дуже хотів, щоб нас не змушували мати два стенди».

Найбільше нарікань з організаційного боку у видавців викликала манера видавців з двома стендами порушувати тематику залів і продавати на дитячих стендах дорослу літературу і навпаки. Про це висловилися практично всі видавці, що намагалися дотримуватися розподілу.

Ілля Федієнко, менеджер з маркетингу видавництва «Школа»: «Головний мінус цьогорічного Арсеналу — це несправедливість щодо видавництв, які мають два стенди. Ми вважаємо, що вони мають бути обмежені у номенклатурі, що дублюється: не 25 %, а 5 %, тобто фактично 5–10 новинок та бестселерів. І це має контролюватися з боку організаторів Книжкового Арсеналу. А до видавництв, які це правило порушують, потрібно застосовувати суворі санкції, навіть забороняти брати участь в майбутніх Арсеналах. Адже деякі видавництва дублюють 50 % номенклатури, а деякі — взагалі усю. Ми хочемо, щоб правила, які декларувалися, виконували. Ми за чесну конкуренцію, адже вона веде до покращення стану на ринку».

З року в рік можна відзначити, як збільшується кількість індивідуальних забудов. Не можна, щоправда, в усіх випадках однозначно оцінити їхню естетичність, проте відчутно, що типові стенди все менше задовільняють потреби експонентів, які хочуть безперешкодності спілкування (і це нарешті — ключове слово цього Арсеналу) з читачами.

Анетта Антоненко, видавчиня, зазначає: «Цього року ми попрацювали над помилками зі стендом, зробили ребрендинг, задоволені абсолютно. Тільки лінивий не фотографувався біля наших котів. Продажі піднялися у порівнянні з минулим роком, і ми не піднімали ціни — вони такі ж, як на сайті»

Що продавалося?

Видавці констатують позитивну динаміку (ВСЛ, «Vivat», «Наш Формат», «Видавництво Анетти Антоненко» тощо) або стабільність продажів («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», проте подекуди негативну динаміку відзначають видавництва, що мали менші торговельні площі, ніж у 2018-му, зокрема нижчі виторги зафіксували видавництво «Mamino» (попри більшу кількість новинок).

Найпродаванішою книжкою, згідно з нашим опитуванням, стала «Ukraїner. Країна зсередини» (ВСЛ), що продавалася на стенді видавництва і окремо на стенді Ukraїner’а на другому поверсі (разом було продано 1311 примірників, не рахуючи передзамовлень). При ціні 400 грн це видання стало топом продажів – навіть за умови відсутності англомовної версії, яка буде доступна уже невдовзі.

Якщо ж говорити про найпродаваніших авторів, з успіхом Ukraїner’а може конкурувати хіба лише Ірена Карпа, чиї книжки у своєму топу представили #книголав, а також Дорж Бату з другою «Франческою». Як і торік, черги по цю книжку не поміщалися в одному залі.

Читайте також: Життєписи професіоналів, або Кожному потрібна Франческа і своя фрігідейра

• «Ukraїner – 1311
  

• «Добрі новини з Аральського моря» – близько 1000
  

• «Франческа. Володарка офіцерського жетона» –  989

Серед інших видавців, що називали свої бестселери, найпомітнішими виданнями стали*:

• Наш Формат

«Щоденник книгаря» Шон Байзелл – 307 примірників

• Видавничий дім «Школа»

«Замок у хмарах» Керстін Ґір – 105 примірників

• Видавництво 21

«Нерівні брати» Андреаса Каппелера – до 100 примірників

• Ранок

«Енциклопедія видатних винаходів» Тетяна Маслова – понад 100 примірників

• Комора

«Мій дід танцював краще за всіх» Катерина Бабкіна – 305 примірників

• Маміно

«Погодуй мене» – 150 примірників

• Видавництво Анетти Антоненко

«Вага снігу»  Крістіан Ґе-Полікен – 158 примірників

• ArtHuss

«Благай, кради і позичай» Роберт Шор – 150 примірників

• НК-Богдан

«Вокзал на вулиці Відчаю» Чайна М’євіль – 49 примірників

• КМ-Букс

«Доказ змови Як Трамп зрадив Америку» Роберт Шор – 550 примірників

* – список не є рейтингом і не претендує на вичерпність

Для порівняння, за весь час фестивалю, одне з найбільших українських видавництв — «Ранок» — продало близько 5000 примірників з усього асортименту видань. Приблизно про такі ж цифри (більше 5000) повідомляє і видавництво «КМ-Букс». Менші видавництва продали понад тисячу видань — зокрема «Книги XXI» (2 000), «Видавництво Анетти Антоненко» (1650), «Видавництво Жупанського» (1150), «ArtHuss» (понад 1000).

Позитивну динаміку відзначають ВСЛ, чиї продажі, за словами команди видавництва, зросли на 20% та «Наш Формат», що зафіксували приріст 23% в кількості проданих видань. Збільшення продажів відзначає і видавництво «Школа», що останнім часом активно заявляє про себе: на 9,5% при збільшенні розмірів стенда, що дозволило збільшити асортимент на 23,5% та продати в сумі понад 380 примірників.

Ігор Зарудко, креативний директор видавництва «Vivat»: «Найбільше ми задоволені реакцією відвідувачів на ту продукцію, яку їй пропонуємо. Виторги у нас більші, ніж торік. Особливо сподобалася реакція людей на книжку «Справа Василя Стуса» Вахтанга Кіпіані — розсекречені архіви справи Василя Стуса, усе як було, без цензури. Класно, що люди цікавляться такою літературою — цю книжку мусили навіть довозити».

Головна редакторка видавництва Катерина Перконос «Маміно»: «Як завжди, сподобалася реакція читачів на наші книжки. Особливо у порівнянні з дитячим форумом. На Арсеналі більш свідомі читачі — вони чітко знають, що хочуть, націлені купувати книжки, читати, відвідують заходи — знають, що вони прийшли на презентацію книжки, а не просто наліпку отримати».

Іван Андрусяк, головний редактор видавництва «Фонтан казок»: «Продажі цілком на рівні, тому “Фонтан казок” цьогорічним Арсеналом дуже задоволений. Особливо раді, що нашу головну новинку — антологію сучасних українських казок — сприйняли дуже добре, що довело — такі речі потрібно робити. Для мене важливо, щоб дитяча програма проходила під гаслом підтримки українських авторів».

Тенденція купувати на Арсеналі дорожчі видання збереглася. Також цікаві мовні спостереження висловлюють ті з видавців, які друкують книжки і українською, і російською мовами.

Валерія Іванова, виконавча директорка і менеджерка з прав видавництва «Небо»: «Українською купували цього року більше, ніж російською, а торік було приблизно однаково. Найбільше брали нашу новинку книгу «Мама», яку ми випустили до Арсеналу, ще «Зоряну ніч Ван Гога», «Таємний сад», «Книгу джунглів», «Ернеста і Селестину» «Острів скарбів», тобто найбільше купували найдорожчі видання.

Іван Малкович, директор видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га»: «Продажі у нас на такому ж рівні, як торік. Як правило, люди приходять за новинками. У нас лідери — «Історія магії» і двотомник «Шерлока Холмса».

Ілля Федієнко, менеджер з маркетингу видавництва «Школа»: «Не спадає попит на підліткове фентезі. Книжки «Замок у хмарах» на кінець Арсеналу не залишилося зовсім, «Зільбер» залишилося три примірники»

Діана Семак, маркетолог видавництва «НК-Богдан»: «Ми побачили, що фантастики набагато більше почали друкувати, як ми, так і інші видавництва. Найкраще продавався «Вокзал на вулиці Відчаю» і «Ачелерандо» у двох форматах. З художньої літератури найкраще продавалися «Летючі змії», з дитячої — «Птахи, звірі та родичі» Даррелла Джеральда, і нова серія «Знайди злочинця», яку нам доводилося тричі підвозити. По продажах — візуально більше. Більше людей — більші продажі.

Анетта Антоненко: «Найкраще купували “Вагу снігу”. Це неймовірно, ця книжка не мала вийти до Арсеналу. Я сумнівалася, бо який сніг весною? Але довозили книжку щодня. Навіть діти по неї приходили, хоч книжка не дитяча».

Елеонора Сімонова, директор видавництва «Нора-друк»: «У нас абсолютний лідер продажів роман Марини Гримич «Клавка». Ми двічі були змушені довозити пачки. Дуже добре, як завжди, продаються книжки Ірен Роздобудько, Андрія Кокотюхи».

Ольга Шкрьогал, PR-менеджерка видавництва «Ранок»: «Дуже сподобався цьогорічний дизайн: розміщення та  контраст кольорів, у яких вдало підмічена тема цьогорічного Арсеналу. Позитивно вразила аудиторія відвідувачів нашого стенду, які усвідомлено дають можливість вибору книг молодшій аудиторії і не нав’язують свою точку зору. Дуже сподобалась якість кураторських програм».

Книжковий Арсенал, попри брак площ, усе ж надав можливість виставитися і новим видавництвам. Зокрема вперше взяли участь з окремими стендами видавництво «Каламар» та «Сафран», що спеціалізується на сходознавчій літературі.

Світлана Призинчук, засновниця видавництва «Сафран»: «Організація загалом дуже добра. Дуже сподобалось, що наші новинки потрапили у Вітрину Читомо і дуже багато людей побачили їх саме там, а потім йшли шукати наш стенд. Організація подій теж на дуже високому рівні”. Видавництво реалізувало зі стенда близько 200 примірників — і зважаючи на нішевість  видавництва, можна констатувати, що інтерес до Азії є».

Нетворкінг та професійні зустрічі

Окрім відверто привабливої ярмаркової частини, «Книжковий Арсенал» додав у привабливості для нетворкінгу та професійних зустрічей. Ймовірно, не в останню чергу — завдяки відзначенню фестивалю як найкращого літературного фестивалю року у Лондоні.

На другому поверсі біля бізнес-сцени організатори облаштували зону для перемовин та індивідуальних зустрічей, а видавці й самі активно ініціювали обговорення цікавих тем, бо  подія направду збирає довкола себе найпотрібніших фахівців.

Цьогоріч закордонні гості мали дуже насичені робочі графіки – нон-стоп відбувалися зустрічі на стенді Франкфуртського книжкового ярмарку, Канада, що була почесним гостем Книжкового Арсеналу, запропонувала програму на зміцнення українсько-канадійських культурних зв’язків,

Дехто з міжнародних учасників приглядався до Арсеналу та в кулуарах заявляв про свій намір мати окремий стенд наступного року. Лондонський книжковий ярмарок, на чолі з Джекс Томас, уже виявив бачення України почесним гостем у Лондоні. Переговори про це уже почалися, проте рік участі ще не визначений. Франкфуртський книжковий ярмарок також активно приглядається до ситуації в Україні, проте про статус Guest of Honor до 2025 року говорити зарано.

Українська аудиторія також використовує час Арсеналу не лише для продажів.

Ростислав Семків, директор видавництва «Смолоскип»: «Нетворкінгова складова, коли люди взаємодіють між собою, традиційно добра на Арсеналі. Навіть більше, Арсенал — це хороша нагода прориву фейсбучної, інстаграмної бульки, коли ми фактично перебуваємо у віртуальному гетто. Адже такі події, як Арсенал, приваблюють багато людей ззовні».

Ярослав Маринович, КМ-Буск про організацію Книжкового Арсеналу та продажі: «Хотів би відмітити чудову організацію «Книжкового Арсеналу». Зокрема, поліпшена навігація, злагоджена робота волонтерів, черги, які рухалися значно швидше. Мене дуже тішить навіть не те, що наші продажі зросли більш ніж на 40% у порівнянні з попереднім роком, а те, що наш ринок вже потребує книжок, які ще декілька років тому ніхто і не питав. Це класно!»

Аня Яблучна, проект-менеджерка видавництва «Академія»: «Кожен фестиваль, незалежно від його масштабів — це не тільки фінанси, це великий нетворкінг, тому що ти спілкуєшся з ілюстраторами, з наявними і потенційними авторами. Тому фідбек будь-якої книжкової події — це контакти, які переростають в лояльність, у ділове партнерство»

Антон Мартинов, співвласник видавництва «Наш Формат»: «Сподобалося те, що Арсенал скоро або навіть уже зробив заявку, на мою думку, на те щоб бути наймасштабнішою культурною подією Східної Європи, зокрема завдяки подіям, локації, книжкам, які представлені, видавцям і головне, людям, які сюди приходять. На Арсеналі потрапляєш у книжкову казку і не хочеться з неї вибиратися. Єдине не подобається, що це закінчується».

Статус «Найкращого літературного фестивалю 2018» поставив високу планку очікувань — як від професійної спільноти, так і від відвідувачів. Але кожен новий рік — це й новий виклик, і цьогоріч «Книжковий Арсенал» виправдав сподівання. Чи зможуть організатори перевершити самих себе — побачимо вже наступного року.

Читайте також про те, як пройшов минулорічний Книжковий Арсенал

Фото: Мистецький Арсенал