Австрійці вчать українську — як минув Віденський ярмарок-2025

2025 року Віденський книжковий ярмарок відвідала рекордна кількість відвідувачів – 72.000. Ця цифра вражає, хоча в порівнянні з цифрами цьогорічних Leipziger Buchmesse (296.000) i Frankfurter Buchmesse (238.000) цей ярмарок суттєво менший за розміром. Який вигляд мав Національний стенд України на ярмарку, які автори та авторки виступали та які теми транслювали в Австрії – розповідаємо в репортажі Читомо.

Український стенд – не самоочевидність у Відні

Присутність України на Віденському книжковому ярмарку не є чимось самоочевидним і пріоритетною, порівняно з двома іншими вищезазначеними ярмарками німецькомовної літератури. Між 2019 та 2024 роком, наприклад, окремого стенду України на ньому не було. Та у 2024 році стенд відродився завдяки зусиллям Посольства України в Республіці Австрія, зокрема Першої секретарки Посольства Уляни Задворняк та за підтримки МЗС України й партнерських організацій, до яких входив також LiterAktiv.

У 2025 році Національний стенд України організували та розвинули українсько-австрійський літературний проєкт LiterAktiv, проєкти FreeArt i Colorway EU за підтримки Посольства України в Республіці Австрія та численних медіапартнерів: Український інститут книги, Міністерство культури України, Читомо, Укрінформ, Медіацентр української громади, UStream. 

Що нового пропонувала Україна у 2025 році

Серед українських авторів та авторок у цьогорічній виставці Buch Wien взяли участь Таня Малярчук, Юрій Андрухович, Ольга Волинська, Ірина Сажинська, Ганна Гнедкова. 

На 8 квадратних метрах стенда «UKRAINE» розмістилися українські книжки в німецьких (до 70%) та англійських (10%) перекладах та в оригіналі (20%). 

«Цього року, — пояснює співорганізаторка стенда, кураторка LiterAktiv Ганна Гнедкова, — ми суттєво змінили акцент стенда з презентації української літератури в оригіналі на презентацію перекладених видань, щоб присутність України на міжнародному ярмарку була не лише розмовою з українською діаспорою, безумовно важливою в Австрії, а й діалогом з іншими культурами на зрозумілій їм мові. Ще одним нововведенням став продаж цих перекладених видань безпосередньо з українського стенда: в нас були не лише виставкові екземпляри, які можна хіба погортати в руках і поставити назад на полицю, а й екземпляри, які можна придбати». 

Для зацікавлених в українській тематиці відвідувачів це означало спрощений доступ до українських книжок: замість того, щоб ходити стендами 28-ми німецьких, австрійських та швейцарських видавництв, із якими співпрацював стенд «UKRAINE», в пошуках потрібної книжки, вони отримали змогу придбати все відразу з Національного стенда. Стенд пропонував книжки за тією ж фіксованою ціною, за якою їх продає саме видавництво: Friedrich Mauke Verlag, Edition fotoTAPETA, ibidem-Verlag, Suhrkamp, Wallstein, Transit, Droschl, KLAK, Secession, Passagen, Septime Verlag, edition d’Ukraine, Anthea, Arco, Deutsches Kultruforum, Haymon, Diogenes, edition fröhlich, Jenior, Harper&Collins, Kiepenheuer&Witsch, Liesmich, Neofelis, Oseredok Leipzig, Schenk, Springer, Thelem, UStream Verlag. До того ж на стенді кожен міг дізнатися про нові й класичні переклади, про які, можливо, не чув раніше.

Завдяки проєкту Chapter Ukraine, який Читомо розробило з Craft Magazine та партнерами, відвідувачі переходили за QR-кодами й дізнавалися про всі доступні переклади української літератури німецькою мовою.

Книжки на стенді були розділені на категорії «Українська дитяча література німецькою мовою», «Українська поезія німецькою мовою», «Українська проза німецькою мовою», «Українська класика німецькою мовою», «Есеїстика про російську війну проти України», «Українська література англійською мовою», «Українська література в оригіналі». Оригінальну літературу — як дорослу, так і дитячу, всього близько 70 видань 27 різних українських видавництв, продавала зі стенда онлайн-книгарня TheMova Book Store. 

Найбільший попит — на двомовні книжки та фікшн «не про війну»

«Українською мовою було продано 110 книг! Зважаючи на те, що переважна більшість відвідувачів виставки — все ж таки австрійці, вважаємо це чудовим результатом! — ділиться статистикою директорка онлайн-книгарні Валентина Жук. — Особливо цікаво відзначити, що книжки українською мовою купували не лише українці, але також і австрійці — на подарунки друзям чи знайомим, а також для себе! Було неймовірно приємно чути запит “я вчу українську мову, порадьте книгу для початківців“».

Також серед австрійців, які вчать українську мову, — а таких було відчутно більше навіть порівняно з 2024 роком, що не може не тішити, — мали попит книжки-білінгви: як дитячі («Вомбат Патрік учить нову мову» Лізи Вальтер та Олі Бауманн та «Журавель: Українські народні казки» молодого видавництва edition d´Ukraine), так і дорослі поетичні збірки (Леся Українка, Іван Франко, Дмитро Павличко видавництва Thelem) та лібрето Сергія Жадана «Вишиваний. Король України» (UStream Verlag спільно з видавництвом «Білка»).

Найбільша зацікавленість була, звичайно, у книжках, які презентували 15 листопада в ORF Radiokulturhaus та 16 листопада на сцені ORF Bühne. Їхні упорядники Таня Малярчук та Юрій Андрухович — перші два томи з запланованої 8-томної серії української класики: «Flieg, mein Leid, meine wilde Qual» («Лети ж, моя думо, моя люта муко») Тараса Шевченка в перекладі Беатрікс Керстен та «Am Meer» («Над морем») Лесі Українки в перекладі Марії Вайссенбьок. 

Також були популярними й книжкові новинки на кшталт поетичної збірки Галини Крук «Crashkurs in Molotowcocktails» (Edition fotoTAPETA), відзначені премією книжки (книжки Сергія Жадана, нагородженого Австрійською державною премією з європейської літератури 2025 року, та роман «Доця» — у німецькому перекладі «Donezk Girl» — Тамари Горіха Зерня, який отримав спецвідзнаку премії «HoT» на Франкфуртському книжковому ярмарку 2025). Напередодні Різдва добре продавалися різдвяні книжки — «Ukrainische Weihnacht» (Harper & Collins) i «Wie Großvater Ostap Weihnachten wiederfand» (Puck Kinderbuchverlag).

Цей попит — більш-менш прогнозований. Та були й несподіванки. «Якщо порівнювати з Лейпцигом та Франкфуртом 2025 року, де я теж продавала переклади українських книжок зі стенда, — коментує Ганна Гнедкова, — читачі в Австрії мають інші запити. Якщо в Німеччині найбільший попит був на есеїстику про війну, в Австрії мене та волонтерів стенда найчастіше запитували про прозу або навіть поезію, аби щось “не про війну”, щось із легшим настроєм, щось із гумором. А такого в нас наразі майже немає». 

Також вона додала, що є чутки про плани Friedrich Mauke Verlag придбати права на «Вівці цілі» Євгенії Кузнєцової, і відзначила, що, мабуть, саме цю книжку і радила б наступного разу, але таких пропозицій має бути більше. 

Ще один запит, який звучав від зацікавлених підлітків 10+ років, — книжки young adult. Дитячі книжки їм уже нецікаві, дорослі — закладні. «Цього літературного жанру в німецькому перекладі в нас, здається, немає взагалі…», — розповідає Гнедкова.

Попри все, продажі на Національному стенді України були надзвичайно жвавими: Ганна додає: «Якщо рахувати лише продажі перекладів української літератури на німецьку та англійську мови, які ми продавали зі стенда, то ми продали у Відні 203 книжки. До порівняння: на цьогорічному Лейпцигу зі стенда продалося 350 перекладів, а на Франкфурті — 390. Не так і мало, як для Віденського книжкового ярмарку з 72.000 відвідувачів, еге ж?».

За відчуттями організаторів та волонтерів ярмарку, інтерес до української тематики лишається сильним, але потребує інших методів залучення також і з українського боку: нових тем, авторів, літературних жанрів. Кожне «Слава Україні!» і «Дякую!», які австрійці старанно вимовляли на стенді, — результат зусиль із посилення цього інтересу, і ці зусилля повинні докладати як окремі особи, так і українські культурні інституції.

Дати Buch Wien 2026 уже відомі: 25-29 листопада 2026 року. І літературний проєкт LiterAktiv уже готується долучатися до роботи над Національним стендом України.

Читайте також: Дипломатія і неприємні сусіди: Україна на Віденській книжковій виставці 2024