Олена Соболєва. Кримськотатарська кухня

З книги легко дізнатися про народну культуру, гастрономію, історію кримськотатарського народу у ХХ ст., знайти відповідь на питання: яка вона кримськотатарська кухня, та які страви готували до особливих подій — релігійних свят чи весілля. Читач позбудеться стереотипних уявлень, що кухня кримських татар це лише: лагман, плов чи пахлава.

Текст: Олена Соболєва, кандидатка історичних наук. Дослідниця, що більше 15 років займається дослідженням історії, народної культури кримськотатарського народу. Для теоретичних узагальнень та систематизації авторка використала власні польові дослідження та проаналізувала більш ніж 50 книг з історії культури, мистецтва, етнографії присвячених кримськотатарському народу.

Фото: Мирослава Павлик, 5 років займається фудзйомкою. Кожна світлина книги є унікальною і створеною спеціально для цього видання.

Дизайн: Олена Старанчук, дизайнерка, графік. Співзасновниця Клубу ілюстраторів PICTORIC. Олена творчо осмислила мотиви традиційної кримськотатарської вишивки, аби використати її елементи для дизайнерського рішення оформлення книги. Старі листівки, світлини початку ХХ ст. стали тим матеріалом, який ліг в основу графічних зображень, ілюстрації книги.

Унікальність:

• Друк на дизайнерському папері Munken Pure Rough;
• Поєднання кулінарної книги з історико-культурним дослідженням;
• До книги ввійшли страви, що мають особливе ритуальне значення у народній культурі.

Спільна трапеза в усі часи й в усіх народів була важливим етапом сімейних свят та ритуалів. Колективне споживання їжі було фактично визнанням усіма його учасниками значущості сімейної події. Раніше кримські татари їли за низенькими круглими столиками (кхона), гості сиділи на пристінних диванах (міндер), а коліна всім застеляли одним довгим рушником (софра-пешкір).

Коли кипить казан, черпаку ціни немає.

Політичні та воєнні катаклізми ХХ століття не могли не позначитися на побутовій культурі кримських татар, зокрема на системі харчування. Негативний вплив справили і Громадянська війна, і голоди 1922-1923 роки, і скрутний час колективізації. Найбільшої шкоди побутовій культурі, кримських татар завдала депортація 1944 року. Адже під час переселення найбільше страждає традиційна система господарювання, яка має пристосуватися до нових умов, ландшафту та клімату. В перші роки після депортації кримські татари проживали в комендантських поселеннях, страшенно бідували, потерпали від нестачі харчів. У таких умовах навіть не йшлося про відтворення звичної системи харчування чи приготування традиційних обрядових страв.