* ESC - закрити вікно пошуку

Головна Вітрина 2020 - від Арсеналу до Форуму Нон-фікшн

Нон-фікшн

160₴

Купити книжку

Райнхильд Брасс. Відкрити шляхи слуху

Брасс Р. Открыть пути слуха. Преподавание музыки как аудопедия. / Пер. с нем. Д. Корнилова. Киев : НАИРИ, 2020. 156с., ил.

Як навчати дітей музиці? Як зробити так, щоби музикування збагатило їхнє життя й ста-ло його невід’ємною частиною – попри можливу «відсутність слуху», яка зазвичай вважається непереборною перепоною? Авторка цієї книжки, вальдорфська вчителька музики й терапевт із великим досвідом, виявляє, як ключом до успішного навчання музиці стає саме навчання сприйняття, слухання («аудіопедія») – і пропонує безліч конкретних вправ для школярів будь-якого віку з 1-го по 8-й клас. Для класних вчителів, вчителів музики й усіх, хто прагне розвивати в дітях чутливу відкритість до світу.

Книжка російською мовою.

Назад до вітрини

читайте також

Політичний порядок у мінливих суспільствах

Семюел Гантінґтон

Наш Формат

Точка неповернення

Дмитро Вербич

Наш Формат

Як нагодувати диктатора

Шабловський Вітольд

Видавництво Старого Лева

Маленькі історії Великих Людей: Фріда Кало

Томас Ізабель

Видавництво Старого Лева

460₴

купити книжку

180₴

купити книжку

150₴

купити книжку

120₴

купити книжку

Семюел Гантінґтон. Політичний порядок у мінливих суспільствах

Книжка Семюела Гантінґтона стала однією з найвпливовіших праць політологічної та соціологічної науки. Це глобальна спроба пояснити суть світових змін і політичного розвитку другої половини XX століття.

У цій книжці американський політолог аналізує, яким є взаємозв’язок між політичним та економічним розвитком, яку роль відіграють суспільні зв’язки й залученість громадян у політику, як відбувається перехід від країн третього світу до розвинених і який вплив мають політичні інституції та форми правління на процеси становлення держав.

Семюел Гантінґтон (1927–2008) — політолог, консультант. Обіймав посаду директора Інституту стратегічних досліджень у Гарвардському університеті. Автор теорії зіткнення цивілізацій, присвяченій моделям конфліктів після «холодної війни».

Політична нестабільність в Азії, Африці й Латинській Америці спричинена невиконанням однієї умови: рівний доступ до участі в політичному житті відкривався значно швидше, ніж «уміння утворювати об’єднання». Соціально-економічні зміни — урбанізація, поширення письменності й освіти, індустріалізація, розвиток ЗМІ — стимулювали зростання політичної свідомості, розширення спектра політичних вимог та активніше залучення до політичного життя широких мас населення. Ці зміни ослаблювали позиції традиційних центрів політичного авторитету і традиційних політичних інститутів, а також надзвичайно ускладнювали проблему створення нової основи для політичної спільноти та нових політичних інститутів — легітимних і водночас ефективних.

Читати більше

Дмитро Вербич. Точка неповернення

Ця історія про сучасних українських лицарів з різним способом життя: вегетаріанця, який торгував соляркою в Нігерії, тренера з фрі-файту, мандрівника й багатьох інших. Проте в одну мить для них настала точка неповернення, після якої життя вже не може бути таким, як до того. Почалася війна.

У цій книжці боєць добровольчого батальйону Дмитро Вербич розповідає про активну фазу бойових дій 2014–2015 років, коли вся країна, затамувавши подих, чекала звісток зі сходу України. Він відверто розказує про багатоликість ворогів на фронті: сепаратисти, російські спецназівці, холод, голод і бруд. Про те, як перші добровольці їхали на фронт часом лише з ножами. Про те, як приймати рішення, від яких залежить не лише твоє життя.

Дмитро Вербич — громадський активіст, боєць-доброволець, захисник Донецького аеропорту. За освітою політолог, працював журналістом, але покинув роботу заради можливості мандрувати. Автор і ведучий відеопроекту про мандри «По азимуту».

І розпочався Голлівуд. Прольот горів, горів бетер, БК рвалися зусібіч. Сєпари періодично прошивали біглим вогнем. Чуб з іще одним бійцем просувались перекатами. Один, зайнявши укриття, відповідав на ворожий вогонь, інший біг до наступного укриття крізь простір, насичений уламками і кулями. Так дістались до крайнього вигорілого бетера. З підвалу вивалилося п’ятеро бійців, тягнучи одного вже вчаділого і кулемет. На якусь мить зависло питання — виносити тіло чи дорогоцінну зброю? Взяли тіло. Згадуючи це, Чуб не раз шкодував, що не повісив кулемет на шию — потягнув би.

Читати більше

Шабловський Вітольд. Як нагодувати диктатора

Історія життя п’ятьох найкривавіших диктаторів ХХ століття — Саддама Хусейна, Іді Аміна, Енвера Ходжі, Фіделя Кастро та Пола Пота — у спогадах їхніх кухарів. Журналістська мандрівка відомого польського репортера Вітольда Шабловського чотирма континентами та п’ятьма країнами (Уґандою, Кубою, Іраком, Албанією та Камбоджею) відкриває завісу перед життям тиранів, яке було приховане від загалу.

Що їв Пол Пот, поки кілька мільйонів камбоджійців помирали від голоду? Чи правда, що Іді Амін куштував людську плоть? І чому Фідель Кастро був одержимий коровою Убре Бланка, яка стала символом кубинської Революції? Це не кулінарна книжка, хоча деякі рецепти ви тут знайдете. Це спогади з перших уст про життя, сповнене страху, любові й ненависті під тиранією.

«Я не готував для Ходжі мудрованих страв, він цього не очікував. Авжеж, він любив добру їжу, але водночас вони з Неджміє були досить скупі; вони оглядали кожен лек по п’ять разів перед тим, як витратити, попри те що це були державні гроші. Зрештою, Неджміє їла здебільшого моркву — вона мала хворий жовчний міхур, і так їй порекомендували лікарі.

Ходжа і його родина їли типові албанські страви, які знають усі в нашій країні. Якщо щось відрізняло їхній будинок, то це можливість прийняти на роботу добрих кухарів, які вміли надати їжі власний стиль. У чому полягав мій стиль? Я полюбляв експериментувати з приправами. Приправи для страви — це як макіяж для жінки: вони можуть створити смаки, про існування яких ти би навіть не підозрював.

Історія пана К. — кухаря Енвера Ходжі

Читайте також: Як нагодувати диктатора: історія кухарів Фіделя Кастро

Читати більше

Томас Ізабель. Маленькі історії Великих Людей: Фріда Кало

Чому Фріду Кало вважають іконою стилю?

Після нещасного випадку Фріда багато років була прикутою до ліжка, постійно хворіла та відчувала страшенний біль. Але вона занадто любила життя, щоб зневіритися чи здатися. Фріда Кало дивувала своєю яскравою зовнішністю, сміливими поглядами, вирізнялася стилем, захоплювалася фотографією та малювала дивовижні картини. «Щаслива, бо жива і можу малювати», — раз за разом повторювала талановита і свободолюбива мексиканська художниця Фріда Кало, яку люблять і наслідують у цілому світі до нині.

Читати більше